Колумністика

Багатьом людям, чия робота слово, сьогодні писати важко. Війна вбиває творчість, але й відкриває нові грані навколишнього світу. Матеріали стають

Феномен ностальгії за радянщиною у людей, які навіть не народилися тоді, викликає здивування і збентеження. А коли трохи подумаєш, то розумієш: ті,

Нещодавно Путін (наче той наркоман зі страшенною залежністю) отримав чергову дозу, точніше - дезу. Його шістки-підлабузники показали йому мапу, на

Ми дивуємося тому, що звичайні, здавалося б, росіяни, бажають нам смерті і радіють, коли гинуть мирні люди в наших містах і селах. У нас болить душа

Журналістка Віта Яковлєва не виїжджала з Харкова і всі дні війни, включаючи найстрашніші, спостерігала за своїми земляками, відзначаючи надзвичайну

Росія все далі й далі йде на дно - моралі, людськості, звичайних громадських чеснот. Вона перетворюється на ницу, хижу територію, яка борсається у

Люди усього світу з жахом спостерігають за тим, як Росія знищує українців, перетворює в руїни наші міста і села... Але при цьому дехто вважає, ніби

Нещодавно йому мало б виповнитися 79. Вільно міг ще бути у великій політиці, владі, керівництві державою. Був би живий, може, багато чого б у

Радянський Союз вмер понад тридцять років тому, але чим далі все відходить, тим більше романтизують те суспільство ті, хто при ньому жив. Ні, не

Харків - живе. Буденно і урочисто, Спокійно і відважно, витримуючи постійні обстріли, які вже давно стали частиною життя харків'ян. І у кожної