Останні місяці російські окупанти бомблять Харків і Харківщину нещадно, намагаючись перетворити все живе у руїни. Харків'янка Віта Яковлєва, відома нашим читачам своїми щоденниковими записами, які вона веде для свої друзів, дає змогу побачити жахливу картину нападу з середини - очима людини, яка все відчуває на собі. Ці записи - недавніх днів, коли смертоносний ракетний "дощ" безкінечно поливав Харків...
До Харкова зараз прилетіло десь 10 ракет. Одразу згадалося літо 2022-го - тоді теж обстріли були 24/7, але більше артилерією з Руських Тишків. А ось ситуація схожа, але не настрій людей. Нас тепер у місті більше, тому боїмося ми менше. Та й досвід того першого воєнного літа ніхто не скасовував.
За відчуттями, прилітало просто до тебе у двір. Кричить сигналізація на машинах, трусяться вікна - і так все оте 10 разів. Причому, і в нас так, і в протилежному кінці міста. Напружує, чесно кажучи, така сила вибухів.
У нас у дворі весь час прильотів, а це десь півгодини, був двіж. Спочатку вирішували, ховатися чи ні, якщо так, то додому чи в сховище. Потім нарада плавно переросла в дебати - бабусі хвалили ЗСУ і лаяли тих, хто так погано організував систему безпеки. Тому що їхні постійні про...и - це життя харків'ян.
Так, із ППО складно, згодні бабусі, але третій рік складно, і стільки ж часу взагалі нічого не можна зробити для Харкова? Якось це починає вже викликати запитання, підсумували вони. І от чесно, я з ними згодна.
Безумовно, є об'єктивні причини, чому з безпекою харків'ян усе складно. Але будь-яка проблема за підсумком однаково має якесь рішення. Тим паче що йде третій рік війни, а не раптом виявилося, що все з нами складно.
Звичайно, якщо всі харків'яни поїдуть у безпечні місця, це однозначно вирішить проблему. Але якщо всі поїдуть, тоді за що воюють наші хлопці? Навіщо захищають Харків і для кого?
Г (Кількома днями пізніше)
...Ніч минає незвично. Горить сусідній будинок, у нас немає скла у вікнах і похилилися двері. У сусідів ще гірше. Гуляли районом, скрізь вибите скло. Рятувальники дали валер'янки. П'ять прильотів поруч - таке я ніколи не забуду.
Сволота, як же я хочу, щоб у вас було так само! Кожен день і кожну ніч. За кожного вбитого українця, який просто ліг спати вночі і не прокинувся від ваших ракет. У нас сьогодні в сусідньому будинку загинуло двоє, пабліки пишуть...
Віта Яковлєва, Харків
Фото автора
