"Підтримати"
Новини
Всі новини

Трампіада: у нас це неможливо

20:53, 08 січ 2021
1 080

Він дуже хотів залишитися. Хотів так сильно, що забув, в якій країні живе. Але країна не забула про свої правила, принципи та закони.

Сьогодні всі зайняті порівняннями.

Порівнюють Трампа та Януковича, Трампа та Лукашенка, Трампа та Зеленського, Трампа та... Ні, з Путіним і Порошенком якраз таки Трампа не порівнюють. З жодним з американських президентів, що йшли та приходили без крові і смерті в момент передачі влади, теж порівняти 45-го неможливо.

Порівнюють українські майдани, білоруські мирні ходи, російські болотні пристрасті, азіатські перевороти і взагалі всі протести і бунти з тим, що сталося 6 січня у Вашингтоні.

І все частіше аналітики доходять висновку, що порівняння некоректні, бо, якщо, на перший погляд, протести американців і нагадують українські, скажімо (з ними порівнюють найчастіше), при більш уважному розгляді виявляється, що нічого спільного практично немає . Навіть якщо взяти до уваги п'ять смертей і багато крові. Тому давайте подивимося не на загальне, а на різницю.

1. Трохи історії

Ще Джордж Вашингтон попереджав, що партії - це зло, і вони ведуть не до єдності, а до роз'єднання країни. Але партії виникали, розпадалися, вмирали і трансформувалися. До середини 19 століття, після громадянської війни, в США сформувалася двопартійна система: виникли демократична і республіканська партії.

Спочатку республіканці діяли в основному на "просунутій" Півночі і були нібито більш прогресивними, а демократи діяли на рабовласницькому Півдні і були більш консервативні. Пізніше обидві партії стали загальнонаціональними і дуже сильно трансформувалися.

Під напливом мігрантів, що осідали, в основному, в американських містах, "південна", спочатку "рабовласницька" демократична партія перетворилася на умовно загальнонаціонально-міську партію і придбала ліберальні риси. А спочатку "північна" республіканська партія - стала значно більш консервативною.

У 1932 році США струсонула тяжка економічна криза і в цьому ж році відбулися дуже складні вибори президента. Їх порівнюють навіть з громадянською війною. Після виборів настав крихкий міжпартійний баланс - така собі коаліція політиків різного штибу.

Після виборів 1968 року знову все змінилося. Коаліція розсипалася. На передній план стали все частіше виходити консервативні республіканці, а ліберальні демократи стали частіше підпадати під критику.

Початок 21-го століття теж пов'язаний з глибокою трансформацією, як електорату, так і самих партій. Ці глибинні трансформації і привели до чергової політичної кризи. Партії модернізуються. Змінюється система як внутрішньопартійних так і загальнодержавних виборів.

Змінилося навіть саме поняття лібералізму і консервативності.

Американські ліберали (класичні леволіберали або американські демократи) - це ті, хто виступає, з одного боку, за особисті свободи, а з іншого - за втручання держави в економічне і громадське життя заради встановлення справедливості.

Американські консерватори (класичні праволіберали або республіканці) - це ті, хто виступає за набір «традиційних американських цінностей», куди включаються приватна власність і свобода підприємництва, але також право на володіння зброєю, заборона на аборти і дозвіл смертної кари для злочинців.

2. Причини післявиборних протестів

Багато років політики США примудрялися балансувати між крайніми точками зору на те, якою має бути країна і які цінності слід вважати найбільш важливими.

Барак Обама в якості президента був типовим представником демократів - мало не класичний ліволіберал, можливо, навіть неоліберал з ознаками лібертаріанства. Він кермував країною два президентські терміни і, дуже можливо, якби це дозволяла американська Конституція, його б обрали ще раз. Однак, завершивши свою каденцію, він спокійно відійшов убік і зустрів Трампа з м'яким, чисто ліберальним гумором. А дарма, бо в результаті все виявилося не так вже й смішно.

Республіканець Трамп, як політичний серфінгіст, вже в момент виборів осідлав хвилю дбайливо вирощеної ненависті до демократів. Хто вирощував? Ясна річ, ті, кому вигідний розкол в американському суспільстві і взагалі загибель одного з найсильніших гравців на міжнародній арені. Можлива загибель США через "прогнилі демократичні цінності" не обговорюється сьогодні тільки зовсім вже ледачими і байдужими. Не хочеться тикати пальцями в інших сильних гравців, але тим, хто уважно придивляється до преси та політики супротивників США - все ясно і без прямих звинувачень.

Консервативні республіканці, що виступають за "традиційні цінності", хоча далеко не завжди можуть усвідомити і пояснити, в чому ж вони полягають, в останні роки все частіше звинувачують ліберальних демократів в страшних речах, аж до тотальної педофілії, поклоніння сатанізму і навіть у реальному вживанні крові немовлят. Ці звинувачення культивуються певними силами, повторюються в пресі, в фільмах, в книгах і просто всякими кликушами мало не на кожному розі. В результаті такого жорсткого нагнітання, градус звинувачень став настільки високим, що до початку повноцінної громадянської війни залишився практично один крок.

І ось, в чомусь наївний, цілком керований, безглуздий та самозакоханий, недалекоглядний та запальний Трамп ледь цей крок не зробив.

Він не хотів йти. Дуже вже сподобалися йому іграшки, що потрапили до рук. Йому подобалося керувати, щось там вирішувати, вершити, так би мовити, долі. Він просто не міг повірити, що з усім цим доведеться розлучитися. Та ще й відповісти при цьому за всі дурниці, зроблені за час президентства.

Хтось же нашіптував йому все це в вуха.

Хтось же запевняв, що весь народ Америки безмежно в нього закоханий, і він просто не може програти.

Хтось же накинув думку, що протест та "битва" за "чесні вибори" - це "великий патріотизм"!

Загалом, якийсь спритний гравець, або гравці, непогано зіграли на дуже ретельно підготовлених настроях електорату.

3. "Захоплення"

Американці обов'язково знімуть про це блокбастер. Вони обов'язково розкажуть зворушливі історії про п'ятьох загиблих і покажуть, як це сталося. А головними героями будуть, швидше за все, загиблий поліцейський і розстріляна прямо в обличчя колишня військовослужбовець. І політики. Пенс, наприклад, про якого тепер кажуть, що, якби не його позиція, якби він продовжив підтримувати Трампа, ситуація була б куди більш трагічною.

"Ми йдемо до Капітолію" - заявив в прямому ефірі Трам і... сховався в Білому домі.

А його прихильники - пішли до Капітолію і на Капітолій.

Вони на одному диханні увірвалися всередину.

Охорона Капітолію на самому початку просто розгубилася від такого нахабства натовпу і здала позиції.

Конгресмени в шоці бігли від здурілого від власної сміливості протестного електорату, (але і без особливої ​​паніки: коробки з дорогоцінними бюлетенями не кинули!)

"Загарбники" буйствували: ламали, розбивали, палили, влаштовували фотосесії, тягли все, що попадалося під руку.

Напівголий, розмальований, з рогами і в шкурах Джейк Анджелі - колишній актор, який входить в ультраправу організацію QAnon - якраз ту саму, що вела мову про сатанізм демократів - став мало не символом прихильників Трампа.

Але серед тих, що прорвалися до Капітолію, були не тільки клоуни з рогами і в шкурах, а й інші: відмінно екіпіровані та озброєні. У них знайшли і сльозогінний спрей, і пляшки з "коктейлем Молотова", і саморобні вибухові пристрої...

Це абсолютно не схоже на ввічливі демонстрації білорусів, які практично добровільно йшли в руки ОМОНу і прям таки з піснями віддавалися на тортури і приниження.

Однак, на перших порах, це дуже нагадувало... не майданні, ні, - донецькі пристрасті. Було стійке відчуття дежавю: збуджений натовп, фаєри, димовухи, коктейлі Молотова, наскоки на охорону і поліцію, захоплення урядових будівель...

Свого часу (навесні 2014-го) не в Києві, в Горлівці, яка зараз окупована, своїми очима бачила, як очманілий натовп дивних людей (не впізнавала в них горлівчан!) "брав" УВС: як били вікна, як виламували двері, як вдиралися в будівлю... Там, у Вашингтоні, діяли дуже схоже. І таки да - російська мова при цьому подекуди звучала!

Але схоже було тільки спочатку. Перші пару годин. Потім американці спрацювали як... як американці!

Охорона перегрупувалася. Мер федерального округу Колумбія Мюріел Боузер запевнила, що порядок буде наведений, ніхто з погромників не уникне покарання, і ввела комендантську годину на 15 днів, до самої інавгурації Байдена. Підтяглася поліція. Прибув спецназ ФБР. Затримані всі особистості зі зброєю, коктейлями Молотова, вибуховими пристроями і сльозогінним газом. Політики відійшли від першого шоку, зробили необхідні заяви і чітко виставили пріоритети. Всі камери відеоспостереження працювали, і велика частина погромників була зафіксована. Спецназ очистив Капітолій і відтіснив натовп від урядової будівлі. Пенс відрікся від Трампа. Байден закликав поки ще чинного президента відкликати своїх прихильників і відправити їх по домівках.

І Трамп здався. Не здивуюся, якщо він плакав від образи, приниження і розчарування.

4. Постфактум

Всього чотири години знадобилося владі, щоб остаточно навести порядок і повернути конгресменів на їх місця. І це при тому, що Пентагон так і не ввів в округ Національну гвардію. Обійшлися без цього радикального заходу.

Далі все відбувалося так, як не могло статися ані на Майдані, ані в Білорусі, ані в якій іншій країні.

Трамп виступив перед країною і засудив погромників.

Політики виступили перед країною і засудили Трампа.

Поліція почала затримувати тих, хто завдав збитків державному майну, идентифікувавши погромників за допомогою записів з камер відеоспостережень.

Правоохоронці почали досліджувати причини, за якими учасники протесту змогли проникнути в Капітолій. Робота над помилками буде довгою і болючою.

Навколо Капітолію почали зводити триметрову стіну.

Начальник охорони Капітолію подав у відставку.

Безліч чиновників адміністрації Трампа також подали у відставку.

Байдена затвердили практично без зволікань.

Країна донині "посипає голову попелом" і вже охрестила 6 січня днем ​​вселенської ганьби.

Якщо комусь мріялося, що американська демократія, американська держава і американське суспільство впадуть і розлетяться у прах - так у прах розлетілися як раз ці мрії.

Все не тільки встояло. Схоже, сталося навпаки: опинившись на краю і заглянувши в прірву, американці явно стали більш обачними і єдиними в бажанні зберегти країну. "Сатаніста" та "пожирателя немовлят", "соросіста" та "педофіла" Байдена в цей критичний момент підтримали практично всі, залишивши безглузді звинувачення вкрай зганьбившимся конспірологам.

Експерти вангують, що ліберал Байден, для остаточного примирення всіх з усіма, помилує і погромників, і організаторів кризи на чолі із Трампом.

5. Конспірологи не вгамовуються

Гіпотез і передбачень греблю гати.

"Штурм спровокував Байден, щоб остаточно завалити Трампа".

"Все підстроїв Путін, щоб розвалити США".

"У всьому винен Сорос, якому потрібна влада над світом!"

"Все влаштували федерали, щоб "закрутити гайки" в США і зробити більш жорсткими правила буття для маніпуляцій людьми...!"

"США все одно впадуть, тому що всі основи суспільства і держави вже давно підірвано..."

"Демократія, як інститут управління, "здулася", світ на межі повної загибелі..."

І так, найважливіше в новорічні дні:

"2021-й рік буде значно гірше 2020-го!"

І для України, звичайно:

"Американцям тепер не до України! Так що - сподівайтеся самі на себе!"

Подивимося.

І будемо жити, як американці - назло всім провісникам.

Ірина Шевченко, InfoKava, Ізюм

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини