Нещодавно Путін (наче той наркоман зі страшенною залежністю) отримав чергову дозу, точніше - дезу. Його шістки-підлабузники показали йому мапу, на якій начебто немає України. Ця мапа, на їх думку, повинна задобрити недоцарька, роздратованого через програш у війні, а ще - дати чергове виправдання російській агресії в Україні.
Звичайно, всі вони знають, що це брехня, і Україна на тій мапі є. Але логіки в діях Путіна і його підлеглих шукати не слід – вони брешуть своєму народові і роблять все, щоб населення Росії не переставало вірити в правомірні дії Путіна і свою обраність. Саме для російських мас була показана ця брехлива казочка, щоб росіяни не переставали пишатися собою і надувати щоки. Адже їм завжди були притаманні думки про «особливу роль Росії» в світопорядку, про власні переваги над іншими народами, про «аналоговнєт» літературу і мистецтво, про якусь «загадкову русскую душу», яка базується на «серм'яжній правді» і живиться сакральними скрепами.
І на деяких скрепах, з якими росіяни носяться, як п’яниця з пляшкою, мені хочеться зупинитись докладніше.
Скрепа номер один – Чебурашка. Цього популярного вигаданого книжкового і мультперсонажа добряче «покидало» ще в радянські часи – його ім’ям називали дитячі садки, кафе, магазини дитячого одягу, якісь солодощі тощо… Звичайно, за радянщини це був зрозумілий маркетинговий хід і естетично-видовищне явище, адже Чебурашка – улюблений персонаж мільйонів дітей та їх батьків, і він зіграв роль свого роду хостес в радянських закладах.
Пізніше і сам Чебурашка, і «картинка» з мультика стали найсильнішими «радянськими спогадами» і десятиріччями ятрили душу всім, хто страждав за минулими часами.
Звичайно, пропагандисти Путіна взяли радянського Чебурашку на «озброєння», і ось він вже з георгіївською стрічкою, з автоматом, в лаптях і касці кличе всіх воювати на Донбасі… Чебурашка став скрепою. Ось-ось і російський інтернет свій з’явиться – російський, серм'яжний, сакральний, з назвою «Чебурашка».
І все це абсолютно продуманий хід, який спрямований на зомбування мас, нездатних думати і аналізувати. А якщо бути відвертими - на тупий натовп, який ніколи не поставить поруч Чебурашку і автора - Едуарда Успенського, який, як відомо, не підтримував Путіна і засудив окупацію Криму та окупацію Донбасу. Він помер в 2018 році і не змінив свою думку на користь Путіна.
Більш того, він сказав: «Телебачення переконувало росіян... у тому, що в Україні діють фашисти, Крим давно російський, тому ми його і забираємо, а на Донбасі російськомовне населення зазнає різноманітних репресій, там забороняють російську мову і так далі. Телебачення демонструвало кадри, глядачів у цьому переконували: якщо не могли переконати чоловіка, переконували дружину… А російським людям важко бути наодинці в колективі, де всі думають по-іншому»… Країна розділилася на 10 % розумних і 90 % ідіотів. Я вважаю, що належу до тих 10% розумних, тому що вся ця історія з Кримом — вона потворна».
Іншими словами, у мене для росіян погані новини - оці всі скрепи, які вони ліплять з Чебурашки і Пєчкіна, для Росії несуть не сакральність, а руйнування, адже автори закладають в свої витвори свій світогляд, і тому Чебурашка «не працює».
А якщо без жартів - то це черговий приклад тупого агітпрому, де неперебірливій народ ковтає все, що підсунуть.
І друга скрепа – фільми Ельдара Рязанова. Звичайно, треба бути «відмороженими» циніками, щоб «пустити» в «скрепи» фільми людини, яка також категорично засудила дії Путіна в 2014 році. А ще Рязанов на початку березня 2014 року був одним з ініціаторів написання листа «Мы с вами» на підтримку України. Цей лист підписало кілька сотень російських митців, але ця новина якось тихо пройшла в новинах, як в російських, так і в українських. Ну з першими все зрозуміло – на трясця їм доносити до російського натовпу, що вся кіноспадщина Рязанова - «несакральна», та й сам великий режисер засудив війну? Це ж зруйнує фундамент путінської пропаганди, це плювок в обличчя російській величі і всьому «аналоговнєт».
Дивно, що наша пропаганда не використала ці фальшиві скрепи і не почала цькувати придуркуватого сусіда. Бо коли я кажу комусь, що «батьки» Чебурашки та «Іронії долі» були за Україну, наші - дивуються, вороги - скаженіють.
Звичайно, краще пізно, ніж ніколи. І будо б добре, як би наша пропаганда почала закидати в російський інформаційний простір факти, які б приводили той скажений натовп в ступор і збивала з пихатої мармизи «велич». А таких фактів - безліч, бо вся «сакральна» пропаганда ворога побудована на брехні і крадіжці.
Тетяна Малахова, Київська область, InfoKava