Люди усього світу з жахом спостерігають за тим, як Росія знищує українців, перетворює в руїни наші міста і села... Але при цьому дехто вважає, ніби Росія - це щось таке, що ще може переродитися у демократичне суспільство і перестати бути загрозою людства. Так думають і антивоєнно налаштовані росіяни. Але чи справді це можливо - на основі нинішньої держави-терориста побудувати світле майбутнє?
Відома своїми публіцистичними віршами і матеріалами журналістка і сценаристка Тетяна Малахова відповідає на це запитання.
Хто буде будувати «нову прекрасну Росію»? Ті, хто ставить тисячі вподобайок новинам про вбивство дітей в Дніпрі і в Умані цієї ночі?
Як би ми не переставляли і не крутили три літери, а саме «Е», «Х» та «»Р», слово «сонце» не вийде. І якщо в відро з лайном додати жасмин, бергамот і ваніль, Chanel No.5 не з’явиться, бо і верхні ноти, і базові ноти будуть тхнути лайном…
Я вибачаюсь за такий маргінальний вступ, але мова іде про «нову прекрасну Росію», яку збираються будувати опоненти Путіна після перемоги України і арешту(смерті) пуйла.
В перемозі України я не маю жодного сумніву, а от будівництво «нової прекрасної Росії» - це як крутити три відомі літери, щоб скласти слово «сонце». З ким вони збираються будувати «прекрасну Росію»?
З мешканцями російських міст, які з музиками проводжають своїх чоловіків і синів вбивати українців, а потім свекрухи і невістки рвуть одна одній пасма за «гробові»? Чи, може, з тими родинами, які поховали смердючі кістки в пакеті, які їм приперли з України, і вдячно вклоняються Путіну і районному царьку за пачку пельменів, купку дров і два квитки в цирк?
А може, з тими родинами, які радо отримували посилки з України з посудом, трусами, пилками, цвяхами і ковдрами?
А може, з мешканцями того села, які з квітами зустрічають труну земляка і називають його героєм? Які геть «забули» шлях того «героя» - спочатку цей алкаш-наркоман був грозою села, потім вбив сокирою рідну матір і сестру, відсидів кілька років на шконці, а потім його як тупого барана погнали воювати в Україну… а село вийшло зустрічати його з квітами, ще й назвало школу на його честь!
А може, «прекрасну» Росію будуватимуть актори, які відкрито закликають до тотального знищення українців і чмирять колег, які не підтримують Путіна? А може, вчителі, які махлювали на виборах, а зараз залюбки проводять уроки ненависті до українців і виховують майбутніх вбивць українців? А може, ті вихователі підростаючого покоління, які ліплять на парти пики ґвалтівників і вбивць, і закликають учнів боротися за право сидіти на парті-могилі?
А може, нову Росію побудують стукачі або багатомільйонна зграя омоновців та їхніх кривавих колег? Всі ми бачили, як вони тягнуть в «воронки» жінок і підлітків за їхні антивоєнні чи антипутінські виступи.
З ким саме можна побудувати нову Росію, яка б більше ніколи не стала загрозою для цивілізації? Куди подінуться оці сто двадцять-тридцять мільйонів прихильників Путіна і його антиукраїнської політики, спрямованої на знищення українців, на геноцид, на варварство? Куди подінуться ті кати, які живими повернуться до Росії з війни?
Звичайно, є росіяни, які засуджують війну і бажають Путіну смерті. Але їх дуже мало у відсотковому відношенні. І вони самі про це завжди кажуть, і саме цим пояснюють свою неспроможність зупинити війну і щось змінити в країні – мовляв, нас так мало, що немає сенсу чинити опір, бо всіх посадять.
Я згодна – посадять, і чимало вже сидить. І тому питання «З ким ви зібралися будувати нову Росію після перемоги України?» актуальне.
Відверто кажучи, тих «хороших росіян», які збираються будувати нову прекрасну Росію в сучасних кордонах, я вважаю черговими претендентами на імперський трон. І взагалі - оці «хороший и плохой русский» все одно як «хороший и плохой полицейский». Суть і мета одна.
Не може бути ніякої нової Росії в її сучасних межах, а особливо – з її сучасним поглядом на свою «значимість» і «роль» на світовій арені. І я маю на увазі не багатомільйонний натовп пропутінських шісток, а противників лисого упиря, які відкрито підтримують Україну, бажають їй перемоги, але при цьому зберігають імперську ментальність.
Достатньо одного питання, наприклад, про свободу і самовизначення чеченців, щоб «побачити» шапку Мономаха на потилиці опонента Путіна. Мало хто збирається визнати геноцид чеченців, заплатити їм компенсацію і випустити з «тюрми народів». Я вже не кажу про «великую роль русской культуры и языка» і «українське питання».
Звичайно, сьогодні всі «хороші росіяни» бажають Україні перемоги, бо саме ця перемога дає їм надію на зміни в Росії… Тобто якби не ця клята війна і тисячі вбитих українців, зруйнованих міст і закатованих тіл, у них ніяких би змін не було… Якби Путін на нас не пішов війною, іншого порятунку б і надії у них не з’явилось би… То яку нову Росію і хто буде будувати?
… Всі ці думки я не раз викладала в коментарях під антивоєнними постами. І одного разу зі мною в дискусію вступила інтелігентна росіянка, антипутінка. Вона кілька разів вибачилась за те, що її країна зробила в Україні, але при тому всьому - вона любить свою «великую Россию» і бажає їй щасливого майбутнього. Я відповіла, що не хочу в майбутньому бачити Росію в її сучасних межах, що «русские» - це не етнос, а секта манкуртів, яка живе то під імперським прапором, то під більшовицьким, що це тюрма корінних народів тощо.
І ось відповідь: «…русские существуют - их основа - это великоросский этнос. От большевиков не отмазывайтесь, среди них были люди всех национальностей, и русских меньшинство.
С коренными народами все дорогу обходились точно не хуже, чем французы с окситанцами и бретонцами, а то и лучше. Захотят другие коренные народы отделиться - демократическая Россия это будет решать цивилизованными способами. Но многое говорит о том, что не захотят.
Опять же, я понимаю вашу боль и не хочу осуждать способы, которыми вы с этим справляетесь.
Но предъявлять тем россиянам, которые не поддерживали Путина никогда (в то время как на Украине его любили), у вас оснований не больше, чем мне вам предъявлять за ввод войск в Чехословакию в 1968 или за уничтожение евреев во время немецкой оккупации».
В цій відповіді «прекрасно все», як і в майбутній новій Росії! По-перше – «на Украине»! Ну і далі – сама наявність слова «великорусский» припускає і натякає на існування «малоросів». Але перекладання на плечі поневолених народів злочинів більшовизму - абсурд. Вина за всі ці злочини - на Росії, яка привласнила чужі землі, а корінні народи позбавила державності і волі. І саме в цій площині не можна українців звинувачувати в Голокості і введенні військ до Чехословаччини, бо ці злочини на руках Росії як правонаступниці.
А впевненість, що корінні народи не захочуть самовизначатись і ставати суверенними державами, свідчить про те, що ні за яких умов ніхто не розглядає самовизначення поневолених народів. І тому авторка підкреслила, що з корінними народами «всю дорогу обходились хорошо», не те що французи з кимось… Напевне, мадам не чула про депортацію кримських татар і Голодомор. Або вважає це «хорошим отношением».
Ну і як вишенька на торті – вона не осуджує «способи», за допомогою яких я справляюсь зі своїм болем. Ні, моя ненависть до Росії - це не ліки від болю, це захист моїх онуків від «нової прекрасної Росії», яка, повторююсь, не може існувати в сучасних межах.
В наш діалог встромив носа інтелігентний чолов’яга і з докором написав мені, що головне, коли знищуєш дракона, самому не стати драконом. Дуже крута «відмазка»! Мені здається, що оці «перли» видають в одному кабінеті - і про щварцівського дракона, і про «8 лет бамбили данбас»… Дуже зручно ховатися за цим «драконом» і ще й вимагати поваги до себе.
… Отже бажання смерті Путіну і перезавантаження Росії не означають, що імперія здохне, і зникне довічна загроза людству. Вона просто буде називатись «новою» Росією. А докоряти нам в тому, що у нас є прихильники Путіна, - це ще раз підштовхнути нас до вичавлення всього «русского», бо воно несе пропаганду і смерть. На щастя, у нас більшість – вільних і думаючих людей. А на болотах – навпаки. Тому я симпатизую виключно тим росіянам, які не хочуть зберегти Росію в такому вигляді - безмежна жорстока імперія, населена голодними рабами, які радо ставлять лайки під відео з катуваннями і вбивствами українців.
Вважаю, весь світ підтримає естонського генерала Мартіна Херема, який сказав, що «Росія повинна розвалитись на маленькі держави», і тільки тоді закінчиться сучасна війна і зникнуть загрози майбутніх війн.
Тетяна Махахова, InfoKava
