було
Постійні обстріли Харкова, хоч як це страшно звучить, стали майже звичними. Людей швидше вражає, коли день обходиться без руйнувань і поранень. І смертей. Але Харків сприймає все, що відбувається стоїчно, показуючи, що життя продовжується, навіть якщо дуже важко.
Віта Яковлєва - про військові будні цивільних людей у Харкові.
Наразі ставлення до Харкова буває двох протилежних варіантів. "Як ви там взагалі мешкаєте, там же все зруйновано" або "у нас теж погано, постійно повітряні тривоги". Зараз розповім обом варіантам, наболіло.
У нас не все зруйновано. Харків тримається. Хоча так, контрасти страшні. Північна Салтівка сильно постраждала, але дехто все одно вирішив там зимувати. У розбитих будинках, де місцями є світло і вода. Кажуть, опалення не треба, аби світло з водою залишилося.
На Холодній Горі недалеко від мене в перший день розбили будинок. Вчора бачила, як будівельники акуратно розбирали зруйнований кут – це 2 квартири на верхніх поверхах. Решта ціла, люди там живуть.
стало
У метро на Олексіївці досі лишилися люди. Деякі поставили намети, дехто просто на підлозі обладнав собі спальне місце. Я йшла рано-вранці, вони ще спали.
Так що, дісталося Харкову конкретно. Але це нічого не означає. Тримаємося, наші люди – залізобетон. Хоча днями я майже розплакалася. Про спектаклі та концерти вже розповідала. А тут вирішила подарувати на свято повітряні кульки. Так ось для тих, хто про "все зруйновано".
Мені привезли подарунок того ж дня, чітко за часом, чудові кулі. Я, коли дякувала кур'єру, запитала, чи багато у них зараз замовників? Він усміхнувся і відповів: "Робити все одно треба, це наше місто". Я мало не заплакала саме на цьому моменті.
Тому що так, кулі мало кому потрібні, багатьом їжу б купити. Але без кульок не можна, бо це наше місто. І працювати в ньому треба, і податки сплачувати до бюджету. Тому працюємо та віримо, що перемога за нами.
А тепер тим, хто про "у нас теж погано, постійно повітряні тривоги". Нікого не хочу образити, всі ми українці, всі чекаємо, коли закінчиться війна, щоб жити у світі у своїй рідній країні.
Якщо раптом вам знову буде погано від повітряних тривог, згадайте, будь ласка, про повітряні кульки з Харкова. І просто подумайте, що там, де ці кульки люди живуть під обстрілами з першого дня війни. У мене все.
Віта Яковлєва, Харків, InfoKava
Фото автора
