Міністр освіти й науки України розповіла, на чому акцентуватиме увагу її відомство у 2019 році та визначила 10 пріоритетних напрямів в українській освіті.
1. Розвиток реформи НУШ
У 2019/2020 навчальному році до Нової української школи прийде півмільйона першокласників. У МОН запевняють, що врахували всі недоліки, які були допущені раніше, і тепер на дітей чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові програми та освітній простір. Для цього держава додатково виділила 1 млрд грн.
Використання грошей на місцях буде контролювати Координаційна рада. Також МОН обіцяє створити дистанційні курси для підтримки педагогів. Триватиме робота над поширенням реформи НУШ на середню школу – 5-9 класи.
2. Повага до гідності кожної дитини
У 2019 році МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм та вдосконаленням сфери інклюзивної освіти. У відомстві планують переобладнати усі вуличні шкільні туалети – зробити їх теплими та більш приватними.
На облаштування туалетів у школах, де їх досі немає, передбачено понад 263 млн грн. Обов’язковою вимогою до дитячих вбиралень стане наявність перегородок та дверей у кожній кабінці.
3. Професійне зростання вчителів
Один із механізмів професійного зростання вчителів – добровільна сертифікація. Протягом 2019 року у ній зможуть взяти участь 1 тис. вчителів початкових класів.
Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
4. Початок роботи освітнього омбудсмена
У 2019 році в Україні має з’явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Служба омбудсмена складатиметься з 15 осіб. На розгляд скарг про порушення прав у сфері освіти відводитиметься максимум місяць.
5. Діджіталізація освіти
Планується запуск Національної освітньої платформи, на якій розміщуватимуться електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.
А щоб доступ до цієї системи отримала кожна школа, у бюджеті-2019 передбачено понад 1 млрд грн на встановлення інтернет-доступу для шкіл, які його не мають, а також закупівлю комп’ютерів для них.
6. Реформа професійної освіти
Реформа професійної освіти передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів, підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів, а також оновленням освітнього середовища МОН працюватиме спільно з європейськими партнерами, які виділяють на це 58 млн євро.
Важливим елементом реформи стане також розвиток дуальної освіти, в межах якої теоретичні знання учень отримує у закладі профосвіти, а практичні – на реальному виробництві.
7. Національноа система кваліфікацій
На 2019 рік заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій, основними завданнями якого будуть:
– акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів;
– координація мережі таких центрів;
– участь у розробці професійних стандартів
– розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.
8. Національний фонд досліджень
У 2019 році Національний фонд досліджень має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що це стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.
На це в бюджеті передбачено 260 млн грн.
9. Центри колективного користування
У 2019 році в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням – простори із надсучасним обладнанням, куди науковці зможуть приїхати для проведення потрібних їм замірів для своїх досліджень.
Наразі створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019 році. Впродовж року відкриються ще 4. На це у 2018 році було витрачено 28 млн грн, а у 2019 році буде інвестовано ще 30 млн грн.
10. Базове фінансування науки
Передбачається, що 100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах – механізму, що допоможе вишам будувати довгострокову дослідницьку політику.
Це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетах, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. При цьому атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто фінансування науки виші отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.
Джерело: Etcetera
