Напевно, не всі дивилися засідання Ради щодо введення воєнного стану. Але відгомін цієї дивної вистави, яка транслювалося на весь світ, дійшов до багатьох. А от журналіст Ірина Шевченко сумлінно переглянула все засідання, вислухала всі виступи, була вражена, в черговий раз тому, який різношерстий народ засідає у Верховній Раді України, і вирішила записати свої враження. Цирк не цирк, але в окремі моменти те, що відбувається, нагадувало навіть мильну оперу - нескінченну і мало передбачувану - зі своїми героями, лиходіями, першорядними і тими, що сидять на третіх ролях, фігурами, яким хочеться бути першими.
На зорі нашої державності Верховна Рада заміняла нам і клуб КВН, і 95-й квартал, і Лігу сміху. Дивитися, що відбувається, було куди цікавіше, ніж будь-які інші передачі, включаючи мильні опери.
Сьогодні ВР підтвердила, що є найкращим телешоу України!
Бог з ним, що засідання почали невчасно. Цього слід було очікувати. 10 хвилин Парубія були хитрим маневром, щоб позбутися настирливого Ляшка.
Під час очікування, поки всі домовлялися з усіма, ми встигли подивитися новини, взяти участь в екстреному засіданні Ради Безпеки ООН (під час якого Росію від... гм... пожурили всі, кому не лінь) і навіть послухати нашого Президента.
Президент був серйозний і переконливий. Під час його виступу вже було зрозуміло, що учасники переговорів, які взяли 10 хвилин тайм-ауту, його «дотиснули»: він замінив 60 днів воєнного стану на 30 і запевнив країну, що ніякі свободи обмежуватися не будуть, а вибори пройдуть вчасно.
Але це ще не гарантувало голосування за ВП в залі ВР.
І все ж в Раді під час обговорення сюжет почав розвиватися буквально за законами кінематографа.
Слухати виступаючих було неможливо: вони вимагали воєнного стану - без воєнного стану.
Вони озвучували свої власні передвиборчі (ой, вибори ж ще не почалися!) тези.
Вони ганьбили президента, наполягаючи, що конфлікт в Азовському морі він затіяв сам і виключно заради того, щоб зберегти посаду. Заради омріяної посади, запевняли бризкаючі слиною правдолюбці, затіяно і військовий стан, який таки необхідно ввести, але - не зараз, не так, не там і не для тих!
Вони згадували минуле, вимагаючи чиїхщсь, вибачте, очей у вигляді компенсації.
Вони говорили про що завгодно, тільки не про поточну ситуацію, яка вимагала розуміння і негайного вирішення.
Вони відводили тему убік і клялися, що, в цілому-то «за» ВП, але ось зараз і ось за «це» - голосувати не будуть принципово!
Перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко обурилася і висловилася з приводу декого, звинувативши їх в тому, що вони взагалі ні разу не голосували за введення ВП в попередніх ситуаціях.
І тут…
Як у справжній мильній опері раптом виник конфлікт. Та який!
Сергій Власенко голосно висловив своє розуміння сутності спікера Ірини Геращенко, згадавши, мабуть, що її первісна професія є другою (а може, і першою!) найдавнішою!
Слово вилетіло.
Ірина почула.
І сказала, що тут вже або-або: або Власенко вибачиться, або вона... втім, неважливо.
Важливо інше: виникла справжня гендерна інтрига!
Далі напруга тільки наростала.
Мало того, що практично всі виступаючі геть відмовлялися голосувати і виникла загроза зриву цього важливого рішення. Кожен виступаючий чоловік тепер вважав своїм святим обов'язком висловити свою солідарність з Геращенко і «наїхати» на Власенко, вимагаючи сатисфакції.
Після виступів представників стурбованих фракцій і просто стурбованих депутатів, на трибуну вийшов Прем'єр.
Слухали його майже в повній тиші (втомилися від криків?). Він суворо присоромив нардепів за надмірну злобу, дивуючись - звідки стільки отрути в народних обранців. Він запевнив і нардепів, і весь народ України, що уряд спить і бачить щастя кожного і всіх разом. Він зажадав єднання, консолідації, довіри і любові! До України. І до жінки. Правда, чесно дотримуючись справжньої європейської політкоректності, перш ніж заступитися за скривдженого спікера, він вибачився перед нею ж, щоб вона чогось там собі не подумала. А потім «врізав» Власенку по повній: мовляв, потрібно бути чоловіком! І людиною! І нардепом, зрештою! А то можна і в комісію з етики потрапити і навіть отримати червону картку на решту засідань Ради у цьому році!
І Власенко послухав!
Він вийшов до трибуни і сказав: «Форма висловлювання була некоректною, і я приношу свої вибачення!»
Але на цьому не зупинився, а рушив за трибуну, до місць спікерів.
Поки він йшов, Ірина відреагувала:
«Як жінка мудра, я приймаю ці вибачення!»
І тут до неї добрався Власенко!
Так, у мильних операх цього чекають по десять серій, а тут все було швидко і на радість публіці: обійми і поцілунки! Власенко був наполегливий, а Геращенко - горда і стримана!
Депутати аплодували!
Про Президента.
Він своє вагоме слово сказав відразу після Прем'єра, закріпивши успіх і враження. Хтось із залу намагався щось там бевкнути проти слова Петра Порошенка, на що він спокійно сказав: «А ви - помовчте!» І цей хтось - помовчав!
А потім гіпнотизер Парубій почав своє коронне: «Всім зайняти свої місця, голосуємо!»
Віри в те, що всі ці крикуни, шкідники, скептики і просто діди-яги, які завжди проти, особливо зараз - проти Президента, за щось проголосують, не було.
Не вірилося навіть в те, що вони встигнуть добігти до свого робочого місця з курилок, туалетів, буфетів і просто з іншого кінця сесійної зали.
Але диво сталося: всі, хто вирішив підтримати Президента, встигли.
І рішення про введення воєнного стану в прикордонних з Росією і Придністров'ям областях було прийнято! Несподівано. Або - цілком передбачувано. Це вже як кому подобається. Чи - скільки кому відомо.
І прямо відразу, поки вони були ще гаряченькі від щойно скоєного подвигу, Парубій швиденько змусив ошалілих від своєї сміливості нардепів прийняти закон про те, що вибори президента таки пройдуть вчасно, 31 березня! Чим, напевно, страшенно розчарував як російських, так і наших «провісників», які вже давно розписали покроково всі рухи щодо скасування виборів.
Ні, депутати не забули про 23-х хлопців, які опинилися в полоні, і серед них є поранені, і навіть дуже важко. Вони, в запалі своїх бурхливих екзерсисів, все ж не забули про те, що військовий стан - тяжке випробування для країни і для кожного з нас. І про те, що на кордоні країни стоять озброєні до зубів «братські» війська, нардепи теж не забули. Вони всі разом прийняли звернення до світової спільноти з проханням про допомогу. І тут, слава Богу, вже не баламутили, тому що з ранку починається для всієї країни щось нове, невідоме і важке.
Може, зрозуміють, нарешті, що те, що відбувається у Верховній Раді - НЕ мильна опера, і потрібно рятувати країну?
Хочеться вірити.
Ірина Шевченко, InfoKava, Харків
А ми додамо: в залі було зареєстровано 330 депутатів. А де були інші? Чи потрібні такі депутати, які прогулюють засідання, на яких вирішується, питання, вкрай важливе для країни? Чи вони хочуть в найскладніший момент не бути причетні - так, про всяк випадок?..
