"Підтримати"
Новини
Всі новини

Чи здійсниться мрія Путіна побачити "Україну у вогні"?

Україна зараз живе у страшній напрузі. При цьому зовні нічого начебто не помітно: так само працюють магазини та банки, театри та розважальні заклади – їм не заважає навіть ковід. Немає жодного видимого приводу для паніки, втім, власне, люди і не панікують, воліючи обговорювати всі загрози у вузькому колі та соцмережах.

Не панікують і покладають надію на наших стійких воїнів, які зараз мають вистояти впродовж усього кордону з Росією, Білоруссю та окупованими територіями - саме там згуртовані російські війська разом із бойовиками злочинних угруповань «ДНР» та «ЛНР, які, за фактом, також є російськими окупантами, оскільки мають паспорти країни-агресора.

Росія всіма силами нагнітає обстановку, намагаючись погрозами, брязканням зброєю, провокаціями та штучно створеними небезпечними ситуаціями у містах, які перебувають під окупацією, викликати ненависть до України, змусити людей там жити у страху. Зокрема, таке відбувається в Донецьку та Луганську, де всіма силами намагаються створити враження «українських ДРГ», які постійно проникають на територію міста, нібито з метою підриву будівель і знищення населення. Люди, які живуть вісім років у безперевному нервовому шоці, охоче вірять усім безглуздим чуткам, тим більше що є «підтвердження» — підрив порожніх автомобілів, покинутих будинків і всілякі «візитки Яроша», залишені там і там.

Так, візитки Яроша знову стали актуальними. Коли стало очевидно, що Україна не збирається силою відбирати окуповані території, на сцену винесли давно забуті «візитки». Виявляється, це «Правий сектор» разом з ЗСУ вирішив створити проведення широкомасштабного наступу на Донецьк і Луганськ. Затуманені мізки донбаських обивателів, вже відвиклі за ці роки думати та аналізувати, одразу ж сприйняли цю інформацію як достовірну. І ніхто не задумався про те, з якої причини «ПС» чекав, поки на кордонах з Україною Росія збере незліченну кількість живої сили і техніки, і тільки потім взявся за активні дії. Чи не простіше було це зробити, коли війська розташовувалися у відносній віддаленості від лінії фронту? Але думати ніколи – вибухи в містах лунають, і біженці виїжджають у страху за своє життя. Багатьох просто примусово організовано вивозять. За свідченням донецьких бюджетників їх просто зобов'язують це зробити. А після створення картинки для російського телебачення десь в Успенці, на кордоні з Росією, їх, щоправда, не всіх, а кому пощастить, повертають додому. Чоловіків за межі квазіреспублік не пускають: готують під гарматне м'ясо. Людей маріонетковій владі окупованих територій не шкода – вони є розхідним матеріалом, який можна просто списати.

Боятися ж їм треба зовсім не міфічних «українських ДРГ», а тих, хто нагнітає всередині самої «ЛДНР» обстановку, створює пекельні умови, посилає людей у ​​нікуди. Весь світ бачив знятий кимось із самих біженців приїзд кількох автобусів із Донецька, в яких перебували старі люди, жінки та діти. Їх не тільки ніхто не чекав, їх штовхали, як м'ячі, з міста до міста, доки не розселили в якомусь спортзалі. Чи годуватимуть, обігріватимуть чи залишать до нового розпорядження, коли знадобиться нова картинка, - не знає ніхто. Так само було з дітьми, позбавленими батьківського піклування з Горлівки Алчевська, Донецька, Луганська… Їх вивезли спочатку до Ростова, де їх не прийняли (там взагалі про біженців дізналися зі ЗМІ), потім до Таганрога, а потім, нарешті, десь розселили в якомусь невеликому містечку. При цьому місцеві жителі протестують проти приїзду біженців: вони їм зовсім не потрібні.

Західна преса продовжує регулярно публікувати дані розвідки США щодо дій Росії відносно України. Навіщо публікуються таємні відомості? А тому, що, ставши оприлюдненими, вони вже не завдадуть такої шкоди, яку було задумано.

The New York Times і The Washington Post з посиланням на листа посла США в ООН Батшебі Нелл Крокер Верховному комісару ООН у справах людини Мішель Бачелет повідомили, що Росія склала таємні списки українських громадян, які у разі вторгнення будуть або відразу ліквідовані, або відправлені у застінки. Область охоплення широка: це і люди, що борються з агресією Росії – журналісти, політики, військові, це релігійні діячі, це представники ЛГБТ та багато інших, переважно лідери та відомі персони. Статус розвідувальної інформації був спеціально знижений для того, щоб про плани Росії, що готуються, дізналося якомога більше людей у ​​світі.

Ця інформація, опублікована й у Росії, викликала бурхливі коментарі. І дуже чітко за коментарями на сайтах видно, як працюють російські ботоферми: вони намагалися нівелювати, висміяти, принизити таку інформацію, намагаючись виставити її як фейк. Так, власне, відреагували й у адміністрації президента Росії.

Але проукраїнські активісти, які виїхали у 2014-му з Донецької та Луганської області, можуть підтвердити: такі списки існували завжди. До них заносили саме тих, хто мав українську державну позицію та активно боровся проти окупантів. Просто у разі широкомасштабного вторгнення це може поширитись на всю Україну. І можна лише уявити, які смертельні заходи вживатимуть проти українців, якщо вони вийдуть навіть на мирні протести. Стрілятимуть на поразку – без жалості та мук совісті.

Все, що пишуть в Україні поінформовані люди – у соцмережах, на різних сайтах, у серйозних (і це ключове слово!) виданнях, публікується не для того, щоб залякати українців та змусити нас жити у страху. Жити в страху нас намагаються змусити наші північні сусіди, які вирішили силою примусити Україну до «братської любові», підпорядкування та повернення до минулого. Ми повинні знати, що нас чекає і протистояти цьому, поки не пізно. Нам треба ретельно вивчати інформацію, розуміти, що є старанно замасковані вкиди з метою посіяти паніку в країні, є відверта брехня, яку можна побачити, якщо розплющити очі та вуха: стан сьогоднішніх медіа дозволяє аналізувати безліч джерел та робити правильний висновок. І пам'ятати про те, що російська пропаганда працює виключно на шкоду Україні, тому повідомлення лише небагатьох російських джерел, та й ті дуже обережно, можна приймати як достовірні.

На сьогоднішній день, 21 лютого, провокації продовжуються: у Донецьку знеструмлено одну з фільтрувальних станцій - це означає, що частина міста зараз без води. Там же, на шахті імені Скочинського, через знеструмлення під землею залишилося понад 200 гірників. Наразі вони виведені на поверхню. З-під населеного пункту Лобачово обстріляно з важкої артилерії Луганськ. У цьому намагаються звинуватити ЗСУ. Тим часом, є відомості, що главари «ЛДНР» Пасічник і Пушилін відсутні: у Луганську та Донецьку їх немає. Є відомості і про те, що вони звернулися до Путіна про визнання "ЛНР" та "ДНР". Чим це завершиться – зрозуміло.

"Україна у вогні" – такий фільм зняв колись талановитий українець Олександр Довженко про Другу світову. Зараз в Україні палає одне вогнище – Донбас і тліє інше – Крим, і обидва вони розпалені Росією, якій хочеться поширити цю пожежу на всю територію України.

Тому треба пам'ятати: найстрашнішим ворогом буває той, хто колись називався другом: він знає всі вразливі місця та знає, як зробити найболючіше. І розслабитись у нас не вийде вже ніколи: вдарити колишній друг може в той самий момент, коли ми подумаємо, що все заспокоїлося.

Путін, між тим, призначив позачергове засідання Ради безпеки – і хто може поручитися, що саме там він не оголосив наказ про вторгнення?

Ми не знаємо, що буде завтра - бункерний російський фюрер любить приурочувати свої дії до урочистих дат. 2014-го – до Олімпіади, а цього року хотілося до закриття Зимової Олімпіади, та не зрослося. Може, тепер у планах 23 лютого? Чи «дзеркальне число» 2022 року? Запалений мозок не просканувати. Чи все-таки прислухаються до голосу розуму (умовлянь Заходу) і притримають своїх «коней»?

Але ось у нас страху немає і не буде – буде лють і дедалі більша прірва між нашими країнами і народами. Тому що вся Росія, за невеликим винятком, спокійно дивиться на злочини свого лідера і мовчить. Як завжди – мовчить.

Олександрина Кругленко, Київ, InfoKava


Підписуйтесь на аккаунт InfoKava.com в Twitter, Facebook або Telegram: в одній стрічці новин - все, що варто знати про події в Україні та в світі про політику, бізнес, культуру та економіку.
Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме