За підсумками 2015 року позитивних зрушень в Україні налічується небагато. Передусім, варто відзначити відносну стабілізацію бойових дій на сході країни. Наскільки ця стабільність є уявною, а наскільки – справжньою, судити складно, проте ще на початку цього року відбувалося загострення під Дебальцевим, і ніхто не очікував наступного перемир'я і тривалих переговорів.Але сталося те, що сталося - на сьогодні конфлікт можна назвати замороженим. Тим часом, мінський процес де-факто зірваний. Поки ніхто не готовий це визнати, як і не готовий шукати йому альтернативу. Ситуація в підвішеному стані і всі можливі сценарії розвитку – як позитивні, так і негативні - переносяться на наступний рік.
Ще одним позитивним результатом 2015-го можна назвати часткову реструктуризацію зовнішнього боргу України, а також збереження відносної економічної стабільності. Не справдилися песимістичні прогнози про те, що Україну в цьому році неодмінно спіткає дефолт, що продовжиться девальвація валюти тощо, а ми перебуваэмо в тій ситуації, коли відсутність дуже поганих новин – вже позитив.
Парламентська коаліція наказала довго жити
З негативних моментів варто підкреслити, що для реформування країни владою зроблено небагато. Приміром, лише наприкінці року почало працювати Антикорупційне бюро. Через об'єктивні та суб'єктивні обставини цей рік виявився фактично втраченим для активних антикорупційних справ і нема впевненості в тому, що наступного року ситуація кардинально зміниться.
Що стосується політики, то парламентська коаліція наказала довго жити, для ухвалення бюджету на наступний рік формувалася нова ситуативна більшість. Таким чином, ми знову повертаємося в епоху ситуативних коаліцій, коли одні депутати формально входять до більшості, а інші – реально. Це породжує політичну корупцію і за кожне голосування позакоаліційних депутатів доведеться розплачуватися якимись дивідендами або преференціями.
Тим часом, наступного року нас очікують великі виклики. Країна опиниться під великим тиском: США і Європа вимагатимуть імплементації Мінських угод, внесення змін до Конституції, навіть притому, що Росія свою частину зобов'язань виконувати не збирається. Зовнішнім партнерам вся ця ситуація потихеньку набридає, вони не бачать особливого просування і намагатимуться всіма ресурсами позбутися проблеми. Тому вони будуть сильніше тиснути і вмовляти обидві сторони ухвалити якесь рішення, аби скоріше закрити питання.
Тим часом, низькі соціальні стандарти та проблемні моменти бюджету говорять про те, що стабілізації всередині країни також очікувати не варто, можливі соціальні вибухи, протести тощо. Крім того, висока ймовірність відставки уряду і, як наслідок, дострокових парламентських виборів, адже нинішня коаліція і парламент не відповідають суспільним запитам.
Таким чином, наступний рік об'єктивно буде дуже складним, і суспільство знову потребуватиме мобілізації ресурсів для того, щоб його пережити.
Петро Олещук на НВ
