Волинянці Софії Конахович декілька днів тому виповнилося 100 років. Жінка закінчила п’ять класів польської школи. На Волинь потрапила у 1946 році та все життя прожила в селі Шклинь Другий нинішнього Луцького району.
У 1941 році вийшла заміж, в 1942 та 1943 роках народила двох дітей. Пережила Голодомор, Другу світову війну і депортацію.
Її чоловіка Богдана Конаховича, якого немає уже 40 років, за зв’язки з повстанцями засудили і відправили в Мордовські табори на 10 років суворого режиму і ще три роки заслання. На той час пані Софії було 24 роки. Говорить: аби заробити, вишивала рушники односельчанам.
Заробляла гроші, а чоловікові посилки слала щомісяця. У Красноярському краї жив він. По річці він плив туди і назад додому», – говорить пенсіонерка.
Ювілярка розповіла, що в 46-му на Волині оселилися в колишньому Горохівському районі: спершу знайшли квартиру, а згодом побудували хату з соломи. Працювала ланковою у колгоспі 32 роки, а потім пішла на пенсію.
Добра та справедлива – так про матір говорить донька Надія Корнейчук. Каже: у сім’ї вирощували свиней та корів, тож мама вміла тримати порядок.
«Коли тато прийшов з тюрми, то вважайте, що він прийшов на чужину. Йому треба було якось утвердитися, жити. Там латиші навчили його робити столярні речі. Немає хати в цьому селі, де б його рука не приклалася», – зазначила волинянка.
100-літня Софія Конахович має троє онуків, дев’ятьох правнуків і шестеро праправнуків. Її рецепт довголіття, розповіла сама ювілярка, досить простий: «Я з усіма жила в злагоді».
Джерело: ВолиньPOST
