Відключення світла два, три або навіть більше на день, схоже, стають звичайними і звичними. Несправедливість ситуації швидше вбачається в тому, що ось у сусідів світло є, а в тебе ні. Ну не пощастило: когось відключають автоматично, а до когось треба йти та робити це вручну. Та хто ж піде? Ось і стоять у темному місті острівці світла, злегка приглушені боязким світломаскуванням... А загалом – витерпимо та переможемо!
Віта Яковлєва - про "темне" життя в Харкові.
Сьогодні світло у нас вимкнули зранку. Щось там ремонтуватимуть до самого вечора. Виглядає так. Біля магазинів на районі гудуть генератори. На вулицях холодом гуляє народ - все одно без світла нічого вдома не зробиш, а посидіти просто так можна і пізніше, коли стемніє. Тому що обіцяли включити о 17:00 - це не означає, що включать о 17:00.
З такої нагоди у сквері та на стадіоні теж гуляють, незважаючи на досить холодну погоду. Багато дітей. Там же комунальники прибирають листя. Вони загалом молодці, харківські комунальники. Те, що роблять на війні, це подвиг. Причому, не думаю, що у них виросли зарплати чи з'явилися додаткові премії.
Багато хто з району пішов гуляти до метро. Там світло частково є. У сенсі один магазин з електрикою, а в сусідньому працює генератор. Але все одно скрізь відкрито, купити можна все.
Ціни, щоправда, вражають. Але все це українці знають, тут Харків не виняток. Хоча до буквально минулого тижня із загальної картини вибивалися сливи. 30 грн за кілограм на тлі решти цін – якось навіть прикро було за сливи, що їх так не цінують.
До речі, ще веселе про сливи. До війни я іноді купувала у "Кулиничах" слойку з ними. Потім її довго не було в асортименті та й самі точки цієї мережі працювали вже не на кожному кроці, як раніше. І ось йду нещодавно біля метро, а там точка працює, усередині люди сидять і п'ють каву-чай, і навіть слоїки з'явилися.
Звісно, заходжу, купую. Але не зі сливами. Цього сезону, виходить, на Харківщині був багатий урожай... нектаринів. Інакше чому слойка з ними є, а зі сливами немає? Щоправда, де у нас в області масово ростуть нектарини, ми з продавцем так і не з'ясували. Але слойка була смачна. Хоча за сливи прикро.
Після того, як оті розбили інфраструктуру та почалися відключення світла по всій Україні, у Харкові періодично зупиняється метро. Майже кожен день. Але не надовго, через якийсь час, зазвичай, в межах кількох годин, все відновлюють. Тож багато пасажирів уже встигли погуляти тунелями, якими їздять поїзди.
В один із понеділків, коли були прильоти по всій Україні, метро зупинилося близько 8 ранку. Саме всі добиралися на роботу. Отоді був ажіотаж – таксі не викликати, всі машини швидко розібрали. Який наземний транспорт замість метро, ніхто не знає.
Але після кількох таких "тренувань" харків'яни вже спокійно на блекаути реагують. Ось сьогодні біля виходу з метро дитина пояснювала мамі, що "погуляємо півгодини тут поряд, у магазині іграшок, а потім метро запрацює, і поїдемо до бабусі".
Тож відсутністю світла нас точно не налякати. Хоча, якщо чесно, от прямо зараз хочеться когось стукнути від усвідомлення всієї глибини всесвітньої несправедливості. Тому що дивлюся у вікно, а в сусідньому будинку світло є...
Віта Яковлєва, Харків, InfoKava
