Уже три місяці окуповані громади Луганської області потерпають від свавілля «нової влади». Особливий тиск відчувають підприємці та фермери, які залишилися на тимчасово окупованих територіях та продовжують там свою діяльність. На умовах анонімності, представники бізнесу зі Старобільщини поділилися своїм сьогоденням.
З моменту приходу загарбників до Старобільська та довколишніх сіл, окупаційна влада одразу почала «займатися» підприємцями. Свою незаконну діяльність виконувати у цьому напрямку їм не так важко, бо вони мають «вірних помічників».
Місцева колаборантка Олена Вірютіна, яка раніше обіймала посаду начальниці відділу соціально-економічного розвитку територій Старобільського району Старобільської районної державної адміністрації, та деякі фахівці її відділу, володіючи необхідним обсягом інформації, сприяють загарбницьким діям окупантів.
Як повідомили автору статті джерела, зрадниця не тільки продовжила виконувати ті функції, які мала в РДА, а й почала займатися питаннями перереєстрації підприємств на непідконтрольні території з 2014 року. Команда, яка розробила економічний паспорт для збагачення українських підприємців на Старобільщині, тепер грабує їх та примушує співпрацювати з загарбниками та злодіями.
Підприємців неодноразово викликали на «співбесіди» з так званими робітниками «міністерства торгівлі луганської народної республіки», де повідомляли про те, що вони мають якнайскоріше перереєструвати ФОПи та компанії в тимчасово окупованому Луганську.
І якщо спочатку мова йшла про перереєстрацію до кінця року, то на початку травня загарбники оголосили, що документи на бізнес мають бути «республіканськими» вже з 1 червня.
Таке пришвидшення вони пояснили черговою брехнею.
«З метою стабілізації цін на товари та послуги Адміністрація Старобільського району луганської народної республіки настійно рекомендує суб'єктам усіх видів підприємницької діяльності у найкоротший термін завершити реєстрацію бізнесу в органах луганської народної республіки», — такий текст з’явився на ресурсі окупаційної влади у Фейсбуці 19 травня.До слова, ціни ніхто так і не стабілізував.
Особливо цінними для окупантів Старобільщини є підприємці, які мають власні виробництва. Не можна сказати (не менше 70 в межах укрупненого Старобільського району), що у цьому регіоні їх багато, але вони є. З них велика частина, на жаль, залишилася в окупації, тому їм доводиться грати за правилами ніким невизнаної "луганської народної республіки".
"До мене телефонували з "міністерства торгівлі лнр" ледь не щодня аби я робив нові документи на підприємство. Відтягував до останнього. Виїхати можливості немає, бо дуже близька людина у край важкому стані. Залишається або працювати, зареєструвавши підприємство в лнр, або вони його просто заберуть. Чи як вони кажуть — "націоналізують". Багато моїх знайомих не тільки зі Старобільська, а й з усього району, пішли на цей крок. Дехто з них вже знає, що на нього відкрили кримінальне провадження українські спецслужби", — розповів власник підприємства зі Старобільська.
Не забувають прихвосні «лнр» й про дрібні ФОПи. Вони обходять магазини та центральний ринок й змушують перереєстровуватися. В протилежному разі - погрожують.
«Сказали, що з 1 червня почнуть перевірки документів на підприємницьку діяльність. Якщо вони українські, то штраф. Щодо суми штрафу — не знаю, але повідомили, що у разі порушення вимоги, можуть відібрати товар на "користь республіки"», — повідомив ФОП.
Для заманювання українських підприємців у колабораційну діяльність вони оголосили низькі «податки». Так, наприклад, податок для ФОПів за спрощеною системою оподаткування від «луганської народної республіки» складає 2,5%. Крім того, Єдиний соціальний внесок ніби то менший за український майже у 2-2,5 раза – 13% від суми щомісячного доходу.
«Особисто ми раніше платили приблизно 1300 грн єдиного і 1300 грн в пенсійний. Вони ж пропонують 2000 рублів і 1500 рублів відповідно. Ну прямо дуже дивні та підозрілі цифри. Мабуть, це зробили спеціально на той період, коли за їхньою вимогою всі мають перереєструватися», — поділилася підприємиця, яка наразі знаходиться у Старобільську.
Значна частина підприємців також не вірить у «добрі наміри» загарбників та вважає, що як тільки вони змусять всіх перереєструватися, то окупаційна влада обов’язково підвищить так звані податки.
«Вони поспішають вигребти якомога можна більше грошей з Луганщини. Для цього й гривню знецінили. Зараз її рахують вже 1 до 1,65, а з 1 червня «курс» буде 1 до 1. Самі не вірять в те, що затримаються тут надовго», — додала жінка.
Перед тим, як повірити у чергову порцію брехні від загарбників, варто пам’ятати, що такі дії трактуються як колабораційна діяльність. В результаті - всі понесуть відповідальність за законами України.
Як виявилося, у Старобільському районі є ті, хто не боїться кримінальної відповідальності. Їхні дії не можна назвати вимушеними чи нав’язаними, бо вони допомагають окупантам у їх загарбницькій «спецоперації».
Керівництво ледь не найбільшого підприємства «Старобільський елеватор» (дочірнє підприємство «Нібулона»), дозволило злочинцям з «луганської народної республіки» побудувати залізничну гілку, яка з’єднала елеватор з «республікою». Мало того, Євгеній Крутько, директор елеватора, повідомив "республіканським змі", що це дуже добра новина для всіх аграріїв.
«Цей ремонт дозволить збільшити обсяг перевалки продукції, дасть робочі місця, буде бюджет для міста. Тепер буде вивезення вагонами, збільшиться оборот, якщо буде залізниця», — сказав колаборант Є.Крутько.
До цієї «пісні» приєднався і Віктор Молоток, керівник успішного українського агропідприємства «Калмичанка». З цією фірмою ще цікавіше. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є громадянин росії — Микола Шаповалов. Тому, мабуть, і не дивно, чому керівник «Калмичанки» восхваляє «руський мир».
«Можливість транспортування сільгосппродукції залізничним транспортом значно спростить роботу аграріїв. Тим більше тут уже брокерська служба буде. Ми привезли сюди, через лабораторію завантажили (продукцію) у складські приміщення, знайшли людину чи фірму, яка купуватиме нашу продукцію, і через залізницю відправляємо. Це робочі місця, податки — це все взаємопов'язано», — так написало зі слів директора «Калмичанки» російське змі.
На щастя є підприємці, які твердо вирішили не співпрацювати з окупантами та прогинатися під них. Але за це вони заплатили високу ціну — покинули рідну домівку.
З початку війни, як і всі, декілька днів їх дистриб’юторська компанія з реалізації продуктів харчування не працювала. Оскільки вони мали велику кількість швидкопсувних продуктів, прийшлося відновлювати діяльність.
«Ніколи не забуду, як до мене прийшли російські військові. Першим, що вони зробили — це зірвали прапор та кинули його на землю. Мовляли, буде чим пічку топити. Потім пішли по складам та взяли ті продукти, які захотіли. Сказати, звісно, я нічого не могла. Цього було достатньо аби зрозуміти, що чекає на нас в майбутньому з такими «людьми»», — сказала представниця підприємства.
Потім, за її словами, вони почали розпродувати товар за 30-50% його вартості, а також меблі та грузові автомобілі.
«Завдяки «руському миру» наша сім’я залишилася без роботи, улюбленої справи, дому. Ми зазнали колосальних збитків — приблизно 60 тисяч доларів. Ми поїхали з надією, що вони отримають по заслузі, а ми скоро зможемо повернутися до Старобільська. Такого, яким він був до них — українського», — сказала дівчина.
У це вірить й більшість старобільчан.
