Ми якось звикли до голлівудських сценаріїв, згідно з якими в далекому космосі буде все те ж саме, що і на Землі: корупція, жадібність, зрада і, само собою - війни. Але ті, хто сьогодні відправляє в космос кораблі, мають інші плани і мрії.
На станції "Мир" астронавти забувають про національність і політичні розбіжності лідерів своїх країн. Віддаляючись від Землі, космічні апарати втрачають державну приналежність і стають надбанням всього людства. А Ілон Маск - хуліган, мрійник і геній - заявив, що на нових освоєних планетах не діятимуть земні правила, традиції і закони. Тому що там - в далекому космосі, буде формуватися нова цивілізація. Вже не земна, а зоряно-сонячна. Інша. І люди будуть з іншою психологією, з іншими цілями та... швидше за все - з іншою фізіологією.
Тим, хто сьогодні підкорює космос, вже практично немає діла до наших земних проблем. Вони дивляться не під ноги і навіть не навколо, а вгору. Їх погляди ідентифікують бажані зірки і планети, а всі думки вже там, вже все підкорили, заселили і обжили. Вони готові підлаштовувати свої організми під відсутність тяжіння, під підвищений радіаційний фон, під страшенні відстані. Вони готові не повертатися на Землю, розмножуватися клонуванням і вмирати під час перших експедицій.
Але це - цілі стратегічні. На десятки років вперед. А зараз цим спрямованим до зірок людям необхідно зробити польоти до Місяця, Марсу, кудись на Іо та Європу, до Проксіми Центавру в кінці кінців - дешевими, надійними і швидкими. Тому що нікому не хочеться жити в консервних банках місяцями і роками, в тісноті та аскезі, з водою з власних екскрементів та з бургерами із водоростей. Нікому не хочеться, щоб через невагомість всихали м'язи та мізки, щоб хтось робив в обшивці пальцем дірочки і щоб місяцями потрібно було обходитися без повноцінного сексу.
Ось ці проблеми - ціни, швидкості і комфорту - і вирішує сьогодні молода, завзята, авантюрна і дуже нетерпляча когорта, так би мовити - ілонів масків. Народились вони в кінці минулого століття, вигодувані Саймаком, Азімовим та Хойлом. Вони корабель, що вибухнув під час приземлення, вважають успіхом (він же сів!), комерційні польоти - нормою, а конкуренцію - спортом.
Ми тут - внизу! - з'ясовуємо, хто у кого і за яким правом вітяпав шматок території; що буде, коли розтануть всі льодовики Гренландії; що ми будемо завтра їсти і пити і куди дострелять якісь там ракети типу "земля-земля" із ядерними боєголовками. Ми ними - боєголовками - міряємося.
А вони вже приміряють на себе атмосферу Марсу, добувають з неї воду, пророщують в червоному грунті якесь насіння і мікроорганізми і запускають в блідо-жовте інопланетне небо якусь мікроскопічну жужжалку з чотирма смішними розчепіреними ніжками і крихкими крильцями-лопостями, радіючи кожному скореному нею метру.
Ми вже живемо в різних світах. Паралельно. Не стикаючись своїми проблемами. Ми вважаємо їх навіженими диваками, що витрачають таки наші, загальнолюдські гроші на свої непотрібні іграшки. А вони нас просто не помічають. Як галасливі і непосидючі діти, вони будують "вежі" з високотехнологічних кубиків, підривають їх, руйнують, починають з початку і з кожним разом ці "вежі" все вище і, схоже, зовсім скоро доберуться таки до цього самого "неба", на ( або "в") якому є всі відповіді на всі питання.
Вони хочуть бути богами. І не заморочуються тим, що "боги", нібито, цю "вежу" можуть розвалити грунтовно і невідновлюємо. Вони вірять, що встигнуть умчати на свій Марс до того, як колиску людства, можливо, спіткає черговий апокаліпсис...
Але, в кінцевому підсумку, їх "іграшки" і мрії "не від миру цього" приносять плоди і нам, приреченим все життя повзати по поверхні своєї планети.
За допомогою їх досліджень, експериментів, досягнень і винаходів щось змінюється, поліпшується і модернізується в земній економіці, що за великим рахунком дає нам шанси на виживання.
З орбіти, яка вже грунтовно обжита (і також грунтовно "засмічена"!), куди зручніше вивчати рідну планету. Орбітальні супутники давно вже забезпечують навігацію і зв'язок. І нехай скептики кажуть, що орбітальна станція нам ні до чого, бо "нічого" не дала людству крім витрат, саме за її допомогою, саме на підставі вивчення впливу замкнутого простору, радіації та невагомості на людський організм, ми все більше знаємо про самих собі і про ступінь своєї адаптивності до екстремальних умов.
Загалом, можно сказати, що зверху набагато краще видно наші глобальні досягнення, зміни на планеті, а також - всі наші проблеми і шляхи їх вирішення. Звідти, з навколоземного простору, з Місяця та з Марса, легше усвідомити наше місце в Сонячній системі, в галактиці Чумацький Шлях та, в кінцевому рахунку, у Всесвіті.
І в зв'язку з цим цікаво поспостерігати за тим, хто і як сьогодні освоює Навколозем'є, Сонячну систему та Близький космос.
Ось лише кілька красномовних фактів.
І, до речі, зауважте: Україна також не пасе задніх!
Польоти Crew Dragon-2
Час МКС добігає кінця. Але поки ще її інтенсивно використовують для відпрацювання найрізноманітніших космічних технологій, а також - для серії експериментів за участю астронавтів.
Ось, подивіться на процес стикування з МКС багаторазового корабля Crew Dragon-2 і переходу астронавтів на борт станції. Вражаюче видовище і важливий етап розвитку космічного судноплавства.
Нагадаємо: багаторазовий корабель Crew Dragon-2 здійснив вже другий політ до МКС і благополучно повернувся на Землю. Перший раз він використовувався під час випробувального пілотованого польоту Crew Dragon до МКС навесні минулого року.
Романтичні китайці: небесні палаци, питання до неба і боги вогню
Китай, який з глибокої давнини гордо носить назву Піднебесна імперія, активно підкорює "небеса", щоб можна було сміливо називатися імперією Космічною. Китайці не збираються поступатися кому б то не було на космічних трасах і територіях.
Вони вже почали будувати власну орбітальну станцію, основний модуль якої "Тяньхе", вже виведений на потрібну орбіту, а також оприлюднили свої плани на місячні і марсіанські дослідження.
На будівництво трехмодульної орбітальної станції "Тяньгун" ( "Небесний палац"), за прогнозами розробників, має піти близько двох років. Вся процедура повинна укластися в 11 пусків у 2021-2022 роках: три запуски модулів, чотири запуски вантажних космічних кораблів і чотири запуски пілотованих космічних кораблів. Сама станція пропрацює 10-15 років на низькій навколоземній орбіті на висоті від 340 км до 450 кілометрів.
Також Китай активно освоює Марс.
Минулого тижня від китайського космічного корабля "Тяньвень-1", який був запущений за допомогою найбільшої ракети-носія країни Long March-5 в липні 2020 року, а в лютому 2021 року досяг Марса, відокремився спусковий апарат з марсоходом Чжужун або Журонг («кит. 祝融, піньінь Zhùróng, палл. Чжужун» - бог вогню). 15 травня спусковий апарат благополучно сів на Марс на південній рівнині Утопія, повідомляє Xinhua.
"Тяньвень-1" - "Вопрошаючий небо" - названий на честь китайського поета Цюй Юаня, що жив в 340-278 роках до н.е., а "Чжужун" - Бог вогню - символізує, що ровер дозволить «запалити вогонь космічних досліджень» Китаю і направити людей до продовження досліджень «безмежного зоряного неба і незвіданого Всесвіту».
Шестиколесний Чжужун висотою 185 см, важить близько 240 кг й живиться від розкладних сонячних батарей. Також у нього є лазерний інструмент для оцінки хімічного складу гірських порід і радар для пошуку водяного льоду під поверхнею. Його основна місія - шукати на Марсі життя. Передбачається, що він буде працювати не менше 90 марсіанських днів. Нагадаємо, один день на Марсі триває приблизно 24 години 39 хвилин.
Таким чином, Китай став третьою державою після СРСР (АМС Марс-3 в 1971 році) і США, чиї апарати освоюють Марс.
За межами Сонячної системи
Національне управління США з аеронавтики і дослідженню космічного простору (NASA) планує запустити за межі Сонячної системи дослідницький зонд Interstellar Probe, який повинен полетіти на 1000 астрономічних одиниць від Сонця. Про це пише Gizmodo.
Новий зонд Interstellar Probe планують запустити до 2030 року. За 15 років він повинен досягти межі геліосфери, а вся місія розраховується на 50 років. В кінці місії апарат повинен буде відійти на 1000 астрономічних одиниць від Сонця і досягти міжзоряного середовища.
"Зонд передає моментальний знімок з місця свого перебування під час так званих подорожей галактикою. Досліджуючи гелиосферу і міжзоряне середовище в її нинішньому стані, в кінцевому підсумку це дозволить нам зрозуміти, як сформувалося наше простір в галактиці, а також куди ми йдемо далі", - розповів астрофізик з Університету Джона Хопкінса Понтус Брандт.
Зокрема, зонд повинен пройти через гелиосферу Сонячної системи для того, щоб вчені могли визначити її точні розміри і структуру.
За всю історію космічних місій тільки чотири з зондів були запущені по аналогічних траєкторіях: "Піонер-10" і "Піонер-11", "Вояджер-1" і "Вояджер-2". Зонд Interstellar Probe стане стане п'ятим космічним апаратом, який подолає позначку в 50 астрономічних одиниць (7,5 млрд км) від Землі.
Нагадаємо
«Вояджер-1» - американський космічний зонд, який досліджує Сонячну систему з 5 вересня 1977 року. Основна місія - дослідження Юпітера і Сатурна. Нинішнє завдання - дослідження околиць геліосфери і міжзоряного середовища. Він подолав кордон геліосфери близько 25 серпня 2012 року. Очікується, що мінімально необхідне для досліджень електропостачання буде підтримуватися приблизно до 2025 року. «Вояджер-1» є найшвидшим з покидаючих Сонячну систему космічних зондів, а також найбільш віддаленим від Землі об'єктом зі створених людиною. Володіючи швидкістю вище за другу космічну Землі, він рухається по гіперболічної траєкторії по відношенню до неї, тому не повернеться на Землю під дією її гравітаційного тяжіння. Надалі, ймовірно, «Вояджер-1» буде вічно мандрувати по галактиці Чумацький Шлях.
Україна космічна
Людей, які спільно з колегами з різних країн світу активно будують космічне майбутнє нашої планети, вистачає і в Україні. Фінансування української космічної галузі найнижче в порівнянні з іншими космічними державами, але результат наших вчених, розробників і конструкторів вражаючий.
Україну цілком можна назвати космічною державою, тому що в країні, незважаючи на всі проблеми, є і працює інфраструктура повного циклу для створення ракет, наукова база, успішні міжнародні кейси в реалізації космічних проектів. Є поважні фахівці і молоді люди, які здатні створювати проекти світового рівня. Україна - одна з небагатьох країн світу, яка має замкнутий цикл ракетобудування, починаючи з ракетного палива, закінчуючи готовими корпусами, ракетами-носіями і космічними апаратами. Левова частка створення космічного устаткування доводиться на державні підприємства, які підпорядковуються спеціальному уповноваженому органу - Державному космічному агентству України. У нашій країні виготовляється наступне космічне обладнання:
двигуни, вузли і агрегати РН,
космічні апарати,
окремі системи КА,
ракетно-космічні комплекси,
ракети-носії.
У портфоліо української космічної галузі входить 3 сімейства ракет-носіїв, які запускаються на 4 космодромах світу.
Одна з головних ролей в космічній галузі країни - у конструкторського бюро «Південне». Поряд з КБ «Південне» стоїть ще одне дніпровське підприємство - завод «Південмаш». Ці дві організації зав'язані один на одну, так як «Південне» проектує те, що потім виробляє «Південмаш». Ще один важливий учасник ланцюжка - Павлоградський хімічний завод - підприємство, яке займається виробництвом твердого палива. В кооперації з «Південним» працює ще близько 120 підприємств в Україні.
З 1991 по 2018 роки було здійснено 154 пуски ракет-носіїв, виготовлених за участю українських підприємств. У різні роки на наших ракетах-носіях вироблялося до 13% всіх світових запусків у космос.
Ракети стартували з космодромів Плесецьк, Байконур, Воллопс, платформи «Морський старт». На орбіту було виведено близько 300 космічних апаратів на замовлення різних країн світу.
У всьому світі добре відомі ракети-носії від КБ «Південне» «Зеніт» і «Циклон», які доставляють супутники на орбіту. Двигуни КБ «Південне», серійно виготовляються ДП «ВО Південний машинобудівний завод», допомагають успішним запусків європейської ракети-носія легкого класу Vega, яка регулярно відправляється в космос з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Черговий такий пуск відбувся 29 квітня 2021 року, повідомило КБ «Південне».
В Україні були розроблені і вироблені перший ступінь для американської ракети-носія Antares і двигун для європейської ракети-носія Vega.
Antares - це ракета-носій середнього класу, призначена для відправки в космос вантажу вагою до 7 тонн. При її розробці американська сторона зіткнулася з проблемою відсутності достатнього досвіду в роботі з рідинними ступенями і кріогенними компонентами, тому було прийнято рішення звернутися до українського КБ «Південне», яке до цього успішно проектувало власні космічні ракети. Основний фронт робіт українського конструкторського бюро стосувався паливної системи. Виробництвом займалося підприємство «Південмаш». Довгостроковий контракт на виробництво першого ступеня для Antares був підписаний в 2008 році і діяв до 2019 року. У 2013 році відбувся запуск з бази NASA в Воллопс, ракета відправила на орбіту вантажівка Cygnus з корисним вантажем для МКС, в тому числі науковим обладнанням.
Міжнародна компанія Noosphere активно інвестує в космічні проекти в Україні та за її межами. У компанії є кілька спільних проектів з КБ «Південне» в області розробки космічних модулів і ракетних двигунів, дослідження космосу і великих даних. Серед проектів, в які інвестує Noosphere, - розробка нової супутникової платформи на основі CubeSat, такі супутники можуть створюватися під різні завдання в найкоротший час. EOS Data Analytics - це хмарний сервіс, який в автоматичному режимі займається аналізом даних для геоінформаційних систем на підставі супутникових знімків, поведінкових факторів, геопросторових даних та інформації про робочі процеси клієнта.
За роки незалежності Україна запустила в космос три супутники для дистанційного зондування Землі власної розробки і виробництва-«Січ-1», «Січ-1М», «Січ-2». Зараз в плани Державного космічного агентства України входить створення супутників «Січ-2-1» і «Січ-2М», «Січ-3-О», «Січ-3-Р». В процесі розробки знаходиться науково-технічний штучний супутник «Мікросат». Всього до 2022 року Україна планує запустити 6 супутників.
Проект української команди Mars Hopper став одним з переможців Хакатона NASA. Автори проекту запропонували альтернативну технологію переміщення по Марсу. Як відомо, на Марсі розріджена атмосфера і більш слабка сила тяжіння, ніж на Землі. Автори проекту запропонували створити літак, який, приземляючись, буде збирати лід з поверхні Червоної планети і перетворювати його в газ. Вивільнена при цьому енергія буде створювати реактивну тягу для наступного стрибку і обертання пропелерів. Фактично, літак буде переміщюватися по планеті, як стрибає комаха. У найближчі плани розробників входить створення двох прототипів винаходи.
Макс Поляков - крутіший за Ілона Маска
Тому що із меньшими грошима робить вражаючі речі. У 2017 році український і американський бізнесмен Макс Поляков купив американський космічний стартап Firefly Space Systems ракетного інженера Тома Маркусика, який до цього працював в Virgin Galactic, Blue Origin, SpaceX.
Firefly Aerospace - приватна аерокосмічна компанія, яка надає космічні транспортні послуги - від низької навколоземної орбіти до Місяця.
Firefly пропонує запуск, переміщення в космосі і посадку на поверхню Місяця за допомогою своїх платформ Alpha, Beta, SUV і Blue Ghost. Також компанія створює малі ракети-носії.
Поляков залучив до роботи над легкої ракетою Firefly Alpha українських вчених і інженерів, що значно прискорило процес її створення. У травні 2018 року в місті Дніпро був відкритий R & D-ц Центр Firefly, в якому працює 140 українських фахівців.
У листопаді 2018 Firefly Aerospace потрапила в список компаній, відібраних NASA для програми освоєння Місяця із загальним бюджетом 2,6 млрд дол.
В 2019 компанія Firefly Aerospace підписала договір про співпрацю з Aerojet Rocketdyne, колишнім підрозділом Boeing.
У 2019 військово-повітряні сили США вибрали Firefly для участі в програмі Orbital Services Program-4 (OSP-4).
У березні 2019 року в американському Техасі на тестовому майданчику приватного аерокосмічного підприємства Firefly Aerospace був здійснений пробний запуск нової ракети.
У травні 2020 Firefly отримали сертифікацію AS9100 і команда перейшла від розробки до фази виробництва ракетноносія Alpha.
Сьогодні ракети такого класу, як у Firefly, не будує більше ніхто. «На ринку або старі «монстри», які будують величезні ракети, або нові компанії типу SpaceX, чиї ракети теж більше наших», - каже Поляков.
Після дебютного запуску ракети-носія Alpha Firefly планується залучити додаткові 300 млн доларів інвестицій до кінця 2021 року.
"З огляду на, що Firefly переходить від стадії розробки на етап комерційного обслуговування і участі в додаткових програмах, таких як доставка корисного навантаження на Місяць для NASA, прийшов час розширити коло інвесторів", - заявив Поляков.
Раніше Firefly уклала контракт з NASA в рамках програми Lunar Payload Services на суму 93,3 мільйона доларів з метою доставки 10 наукових приладів на поверхню Місяця в 2023 році за допомогою свого місячного посадкового модуля Blue Ghost.
Firefly Aerospace збирається випускати 8 ракет на рік, причому перший запуск в рамках програми має відбутися вже в цьому, 2021 році.
«А далі, якщо побудуємо завод у Флориді, будемо робити 24 ракети щорічно», - уточнює Поляков.
Сьогодні проект Firefly Aerospace рівноцінно розвивається у США та в Україні: у техаському офісі компанії працює 180 чоловік, а в українському - 160 (120 на заводі, 40 - в конструкторському бюро). Офіс в Дніпрі очолює один з першопрохідців космічної галузі США Джон Іселла, який працював раніше над проектом Antares для NASA і керував канадською компанією MLS, яка будувала космодром для спільних з Україною запусків. В Україні Джон Іселла також відомий тим, що представляв конструкторське бюро «Південне» в США. «Дніпро - космічна столиця України. Тут знаходиться «Південмаш», конструкторське бюро «Південне». Тут неймовірна концентрація фахівців в аерокосмічній галузі. Тому вибір локації не випадковий», - каже Іселла.
Український офіс Boeing
Активна робота йде і в українському офісі Boeing, де спільно з інженерною компанією «Прогресстех» ведеться розробка для міжнародного авіаційно-космічного гіганта. Залучити компанію в Україні вдалося інтелектом наших інженерів, здатністю оперативно вчитися - ну і, звичайно, більш низькими в порівнянні з американськими цінами на інженерні послуги.
Сьогодні в київському центрі працює більше 600 технарів і він входить в десятку найбільших зарубіжних інженерних офісів «Боїнга». А в минулому році американський авіавиробник визнав українську команду інженерів кращими в корпорації.
Українські конструктори показали панораму проекту бази на Місяці
Фахівці конструкторського бюро Південне (Дніпро) презентували на міжнародному симпозіумі Moon Village в Токіо концептуальний проект науково-експериментальної бази на Місяці. Про це повідомляє прес-служба бюро.
Українські конструктори сформували вигляд бази, її конфігурацію і інфраструктуру, визначили терміни експлуатації на різних стадіях, встановили технічні характеристики для транспортної системи, яка буде використовуватися як для пересування по Місяцю, так і для транспортування астронавтів на Землю.
Поглянути панораму можна ТУТ.
Ірина Шевченко, Ізюм, InfoKava
