У зверненні президента РФ Володимира Путіна до Федеральних зборів не було резонансних заяв про Україну, адже такі заяви могли б відволікти від основних месседжів електорату. Однак були “тривожні дзвіночки”, яким варто приділити увагу. Таку думку УНН висловив політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Адресати
“Це було послання президента Російської Федерації до Федеральних зборів Російської Федерації. Відповідно, головною цільовою аудиторією в такому жанрі виступає внутрішня російська аудиторія – безпосередньо російські політичні еліти, які були у залі присутні, і російські виборці, які за цим стежили по телевізору”, - зазначив експерт.
З його слів, завдання цього послання було підпорядковане цілям та інтересам з переобрання партії “Єдина Росія” на парламентських виборах у вересні 2021 року.
Таким чином Кремль дав “сигнал підтримки соціальній базі” – про те, що правлячий режим гарантуватиме їм збереження нинішнього рівня добробуту, споживання, відчуття безпеки, в обмін на їхні голоси на виборах.
Тому, на думку Горбача, у промові Путіна було приділено небагато часу міжнародній ситуації: щоб не розмивати цей соціальний меседж – про соціальні доплати на дітей, медицину, боротьбу з ковідом тощо.
“Соціальною базою путінського режиму є силовики, пенсіонери і так звані бюджетники. Власне, їм ці основні месседжі і адресувались. При чому, в частині силовиків як раз і було згадано про зовнішню політику, зовнішньобезпековий контур”, - зазначив він.
Тривожні дзвіночки
“При тому, що дуже мало часу було приділено цій тематиці, все одно деякі тривожні дзвіночки прозвучали. Наприклад, у путінській промові була згадка про провокації, які можуть бути спрямовані проти їхньої (російської – ред.) безпеки, і про те, що путінський режим буде самостійно визначати, що є провокацією, і де проходять червоні лінії, і він буде визначатись уже пост-фактум – після того, як мають відбутись якісь провокації. Це – тривожний дзвіночок, і в Україні цьому пассажу потрібно приділяти посилену увагу, не заспокоювати себе тим, що про Україну, Донбас, чи війська на кордонах України Путін не говорив”, - підкреслив експерт.
На його думку, Путін цього не озвучив, щоб не розмивати головний месседж своєму електорату, спрямований на його заспокоєння та мобілізацію підтримки.
“Згадувати радикальніші, агресивніші речі, які говорить Жириновський про “бомбіть Кієв” чи Зюганов “вводити війська на Донбас” Путін би не став. Якби він це сказав, то ніхто б не звернув увагу на соціальні доплати, медичні гарантії і таке інше”, - зазначив співрозмовник УНН.
Він радить розглядати нинішнє послання лише як вступ, “прелюдію” до подальших дій найближчими днями.
Так, у четвер Москву відвідає Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі.
“Приїде він з проектом так званого “стратегічного указу” (це цитата з його слів), і це може стосуватись саме оборонно-безпекової кооперації, співробітництва з росіянами. Не обов’язково це буде поглинання білоруської державності Російською Федерацією. Це може бути договір про розташування військових баз на території Білорусі. Там уже є присутні російські військовослужбовці на умовах тимчасового розміщення, але це як раз може бути гра проти Заходу перш за все – проти Європи, Сполучених штатів, виставити щось у Білорусі, наприклад розмістити ракети чи дозволити використовувати білоруські аеродроми – але це вже деталі”, - зазначив експерт.
Якщо це відбудеться, він радить пильно стежити за подіями на Донбасі.
“Тому що там теж, якщо росіяни захочуть розміщувати свої бази у Білорусі – тоді чому б їм цього не зробити в окупованій частині Донбасу? Або в пакеті з білоруським рішенням, щоб на нього начебто менше звертали увагу (хоча на це навряд чи можна не звернути увагу), власне це буде такий акт агресії, але розрахований на те, щоб в момент здійснення цієї агресії не отримати якогось військового опору на полі бою.
Тому що введенню … ніхто не перешкодить. Можна буде реагувати на цю дію вже потім, іншими засобами, але не допустити цього вже ніхто не може – ні Україна, ні Захід”, - зазначив він.
А наступного дня, 23 квітня, на екстреному засіданні Ради Федерації ці рішення військово-безпекові можуть бути узаконені, після цього це все може почати розгортатись, вважає він.
Червоні лінії
У своєму посланні Путін пригрозив світу, що Росія сама буде визначати "червону межу", за яку не можна заступати іншим країнам, і заявив, що організатори будь-яких провокацій проти країни пошкодують про це "так, як давно ні про що не шкодували".
“Ті, хто загрожує нашій безпеці, пошкодують так, як давно ні про що не шкодували. У нас вистачить терпіння, відповідальності, здорового глузду при прийнятті будь-якого рішення. Але, сподіваюся, в відношенні Росії нікому не прийде в голову переступити червону лінію. Де вона буде проходити — ми самі вирішимо”, — сказав він.
У той же час, російський лідер заявив, що Росія поводиться нібито “стримано і скромно”, бачачи хамство інших країн, які “постійно чіпляють” її. А члени міжнародного співтовариства, які захочуть “спалити мости”, дуже сильно про це пошкодують, отримавши “швидку і жорстку відповідь”.
“Ми не відповідаємо на недружні акції, хамство. Ми хочемо мати з усіма представництвами міжнародного співтовариства хороші відносини. У тому числі з тими, з ким відносини у нас, м’яко кажучи, не складаються. Ми не хочемо спалювати мости. Але якщо хтось розуміє наші добрі наміри як слабкість, він повинен знати, що наша відповідь буде асиметричною, швидкою, жорсткою”, — резюмував Володимир Путін.
Важливо відзначити, що російський президент не прокоментував ситуацію відносин з Україною, згадавши лише події 2014 року, і експрезидента Віктора Януковича.
Нагадаємо
20 квітня президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення до українців щодо ескалації конфлікту на Сході запропонував президенту РФ Володимиру Путіну зустрітися “в будь-якій точці Донбасу, де триває війна”.
Прессекретар президента РФ Песков відповів на це запрошення, що його оперативно передали Путіну, але в того поки що не було часу з ним ознайомитися.
