Україні варто нарощувати розвиток власної переробної промисловості в аграрній сфері. Проблема лише в тому, що в країні створені для цього максимально невигідні умови, які не дають розвиватися в цій сфері через відсутність відповідної політики. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.
"Добре, що у нас купують нашу сільгосппродукцію і при цьому, безумовно, нам треба вживати заходів для розвитку власної переробної промисловості. Але тут проблема не в комусь, проблема - в нас самих. Тому що у нас зараз побудувати підприємство і ввести його в експлуатацію дорожче, ніж в Польщі і сенсу дуже часто в цьому немає ніякого. Простіше побудувати його в Польщі, дешевше експортувати в Польщі сільськогосподарську сировину, ніж у нас. Хто у нас в цьому винен, Польща або ми? Відповідь очевидна: винні ми", - вважає Соколов.
Серед проблем, які призводять до подібного стану речей, експерт називає корупцію, високі тарифи, застаріле трудове законодавство.
"Проблеми все ті ж самі: хабарі при землевідведенні, хабарі при підключенні до електроенергії, і все це зарегульовано, все це шалено дорого, дуже застаріле трудове законодавство, яке не відповідає сучасним реаліям", - пояснює Соколов.
Він упевнений, що якщо Україна має можливість почати виробництво нішевої або органічної сільськогосподарської продукції, то вітчизняний виробник повинен підтримуватися і стимулюватися на рівні держави.
"Якщо ми можемо якісь ніші "відгризти" в Європі, які дозволять продавати продукцію нам з більшою доданою вартістю, в тому числі - органічну, це прекрасно. Потрібно підтримувати це і розуміти, що це мала частина від того, що ми можемо продавати і лише дещиця нашого потенціалу", - підсумував експерт.
Нагадаємо
Україна не має комплексних програм для захисту і підтримки свого виробника. Так, за словами народного депутата Вадима Івченка, в державі на законодавчому рівні немає підтримки локального українського виробництва. Він також вважає, що країна може і повинна віддавати перевагу українському виробнику і його продукції над імпортером товарів іноземного виробництва.
"Якщо у нас не приймається закон про локалізацію, або не приймається закон про підтримку вітчизняного виробника, то у мене виникає питання, чому ми годуємо тих, хто завозить нам імпортні товари? Чому ми не можемо дати пріоритети нашим місцевим, щоб запрацювала промисловість. Ми можемо державні кошти направляти на ті підприємства, де створили робочі місяця і мають локалізацію 15-20%. Тобто це ті ж товари, але пріоритет державних коштів будемо віддавати саме тим підприємствам", - зазначив Івченко.
