Міністр охорони здоров'я України явно людина неадекватна. Він вже вдруге на всю країну розповідає про те, що громадяни нашої держави, які старше 65 років, всі помруть (можна почути з 15:50 хв.), а гроші потрібно виділяти на порятунок живих, а не трупів. Ось, послухайте самі:
Коронавірус дійсно оголює все: дурість, жорстокість, безпринципність, аморальність, жадібність і, на жаль, профнепридатність.
Ємець - Заслужений лікар України, має 40 років стажу. Давав клятву Гіппократа. Але щось в його уявленнях про те, що добре, а що погано, що правильно, а що просто злочинно - явно пішло не так. Тому що від його висловлювань здригнулася вся країна. Всі уявили собі, як цей міністр накаже своїм підлеглим ставитися до потрапивших, скажімо, в реанімацію, улюблених батьків, до улюблених бабусь і дідусів. Та й самі люди, які старше 65, раптом гостро відчули свою непотрібність і навіть шкідливість, тому що - якщо захворіють! - будуть "віднімати" фінансування у молодих, яких потрібно рятувати в першу чергу. Адже саме так сказав не якийсь там хлопчик з вулиці, а міністр 40-мільйонної держави.
Ємець сказав - а президент, гарант наших прав і свобод, змовчав, не відповів, не прокоментував і - не звільнив такого "лікаря" і "рятівника" країни від біди, що звалилася на весь світ. Світ, в якому, до речі, радіють, коли люди похилого віку - одужують! Одужують навіть в 101 рік, як пан П. з Ріміні (Італія), якого рятували, як і всіх, не дивлячись на його вік!
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2020/03/26/7245218/
Сьогодні взагалі рівень цивілізованості людини і суспільства, серед іншого, визначається і по ставленню до людей поважного віку. Тому що саме ці люди створили для нас цей світ і залишають його нам у спадок. Вони будували міста, садили сади, створювали музеї і народжували нас. А тепер пан Ємець каже, що на них не варто витрачатися в умовах кризи і пандемії.
А президент мовчить. У нього немає грошей, тому що все провалено і "зашкварено".
У мене питання до тих поважних виборців, які голосували за цю команду: ви отримали, що хотіли? Ви не розчаровані? Вам не хочеться де в чому зізнатися перед тими, кого ви втоптали в бруд на минулих виборах?
Якщо все ще ні - ми всі приречені. Тому що одужання в головах починається з роботи над помилками: визнання, аналізу та планування на майбутнє.
А тим, кому ще не виповнилося 65, порада: самі рятуйте своїх стареньких. І самих себе. На такий уряд і таку державу, яку ми отримали минулого літа, надії немає. І не буде...
Ірина Шевченко, Ізюм