Два дійства - два свята. Як два застілля, коли в розлученні. Ветерани не прийшли на шоу Зеленського, а Зеленський проігнорував їх ходу. А промову Зеленського розкритикували як патріоти типу Бабченко, так і зрадофіли типу Монтян. Багато хто, звичайно, і хвалив, але явно вже не 73 відсотки...
Безсумнівно, у Зеленського все було неймовірно красиво. Чого варта одна тільки Тіна Кароль на даху. Сліпуче білий колір її запаморочливої сукні, оголене засмагле плече і - що там казати! - чудовий голос виглядали дуже стильно і дорого.
Правда, з білим на святі щось пішло не так. У деяких культурних парадигмах цей колір міцно асоціюється із трауром, і тому деякі гості здивовано переглядалися, не зовсім розуміючи, що ж мали на увазі організатори?
Сам Зеленський був чудовий, проте критики причепилися буквально до всього.
Одних страшенно обурило те, що Зе говорив "ми на Майдані". Тому що під час Майдану він десь щось заробляв.
Інших просто розриває від того, що Зе на самому початку промови виглядав буквально копією Порошенко. Тому що їм дуже хотілося протиставлення свого нового лідера п'ятому президенту.
Одні ставлять йому в провину, що не сказав, з ким воює країна.
Інші чекали, що він розповість, як страждають співвітчизники в ОРДЛО під обстрілами ВСУ.
Екскурс в історію не сподобався, досягнення за роки незалежності згадав не ті, голос був противним, роль грав в рази гірше, ніж на сцені в "Кварталі" і взагалі - всі критики стали станіславськими і в один голос заявили: "Не віримо!"
Справедливості заради треба сказати, що в ютубі під промовою шостого президента мільйон переглядів, 40 тисяч лайків і 8 тисяч позитивних коментів.
Але це країну не об'єднало.
Особливо гостро роз'єднаність було видно під час альтернативної ходи.
Вона була не такою пафосною, не такою блискучою, не такою бездоганною, але зате зворушливою до сліз, теплою, сердечною і дуже численною. Людей було в рази більше, ніж на офіційних заходах, учасники самостійно приїхали з 20 областей. Навіть поліція констатувала, що на піку було понад 50 тисяч маніфестантів, а учасники та організатори запевняють, що понад 100!
Організатори постаралися на славу: дисципліна була військовою, а порядок - безпрецедентним: поліція затримала лише двох порушників і навіть не за хуліганство, а за пакетики з марихуаною.
Цей Марш Захисників, ця нескінченна, спокійна, але потужна народна ріка, яка з неспішною гідністю рухалася від університету Шевченка по Хрещатику до Майдану та до Михайлівського собору, наочно показала: в країні є сформоване громадянське суспільство, є справжні захисники, є ті, хто не дозволить здійснитися ніякому реваншу. Це люди, з якими доведеться рахуватися при будь-якому розкладі.
Учасники ходи дякували своїм захисникам, обнімалися, цілувалися, сміялися і плакали, співали гімн України, військові пісні і улюблені українські народні.
Багато говорили, що добре б Зеленському бути тут, серед народу, в голові колони, разом з військовими, їхніми дітьми, дружинами і вдовами.
Але його не було.
І всі розуміли, що ось - знову щось не зрослося...
Як підсумок - ілюзій явно поменшало, а кількість претензій до нової команди зросла.
І залишився після такого довгоочікуваного і такого емоційного свята чи то дивний присмак, чи то гіркувате передчуття...
Ірина Шевченко, Харків