Сьогодні медреформа входить в десятку найактуальніших для України. Її мета - підвищення якості медичних послуг з одночасним скороченням витрат на державному рівні до 56 мільярдів гривень. Це всього лише трішки більше ніж 2 відсотки нашого ВВП.
Кошти, м’яко кажучи, скромні, особливо якщо врахувати, що ВОЗ рекомендує державам направляти на охорону здоров'я не менше як 5 відсотків. Отже, щоб уникнути катастрофи, що насувається невблаганно, головні медики України вирішили остаточно зламати пострадянську систему фінансування галузі і позбавити лікарів можливості отримувати у пацієнтів «чорний» нал. Бо нал, звісно ж, повинен бути тільки білим і працювати на державу.
Народ ці намагання сприймає, як завжди, скептично. Всепропальщики кричать про остаточну смерть системи охорони здоров’я під злочинним керівництвом пані Супрун, що нібито спить і бачить, як вимирає Ненька. «Експерти» лякають хворих від тривожної недовіри громадян злочинною дурістю реформаторів, відсутністю грошей на реформування та бажанням олігархів «розпилити» оті два відсотки між собою, начхавши на нещасних мешканців вже майже померлої України…
Фантастичні події у Чугуєві
І тут виявляється, що є в країні люди, які замість істерики дружно та ефективно працюють, впроваджуючи у життя «провальну» медреформу. Оптимісти забралися у Харкові, створили експертну групу, підібрали майданчик для пілоту і вже майже два роки разом із юридичною фірмою ILF (що працює над розробкою необхідних для медичної реформи законопроектів), та Харківським національним мед університетом мужньо долають перешкоди.
Майданчик знайшовся у Чугуєві.
Вірніше, у Чугуєві знайшлися люди, що вирішили: той, хто починає першим – той має більше шансів на успіх! Голова РДА, голова райради, мер міста, головні лікарі медичних закладів, депутати, рядові медики та взагалі уся Чугуївська громадськість за підтримки МОЗ, ХОГА та спеціалістів Харківського мед університету ведуть не тільки широку роз’яснювальну роботу, але й практично вирішують складні організаційні та фінансові проблеми автономізації медичних установ, підготовки сімейних лікарів та послідовної зміни орієнтації на пріоритетність первинної медичної допомоги, а точніше – на впровадження страхової сімейної медицини поки що в одному, окремо взятому районі.
Члени експертної групи впевнені: якщо все вийде в Чугуєві - реформа буде впроваджена в Харківській області, а потім і по всій Україні. А Чугуївські лікарі увійшли у пілот з таким ось оптимістичним настроєм: «ми - не нові лікарі; ми - найкращі лікарі!» І ось, через півтора року титанічних зусиль, після ґрунтовної підготовки та широкої роз’яснювальної роботи, прийшла черга конкретних практичних кроків.
7 березня Чугуївська районна рада проголосувала за автономізацію ЦЛМСД і тепер, як кажуть депутати, медичні заклади мають вийти із феодальної залежності.
А у квітні Чугуєв дійшов до того, що проводить Ярмарок Здоров’я, під час якої лікарі вчаться «продавати» себе, а пацієнти – розуміти, що вони мають не тільки декларовані права, а й реальні можливості наблизити до себе нову якість життя.
Тетяна Гаврик, Почесний консул Німеччини в Харкові, лідер Харківської експертною групи з питань підтримки медреформи:
- …У нас є два шляхи: використовувати те, що маємо і змінювати законодавство. Потрібно не просити більше, а витрачати менше, і при цьому працювати більш ефективно.
У Харкові у нас є бажання змін, є експертна група, є підтримка громади, є «парасолька» від ХОДА та є донори, що допомагають у матеріальному плані. Тут ми можемо реалізувати пілотний проект і з тим законодавством, яке вже є в Україні, не чекаючи, що там ще прийме чи не прийме Верховна рада…
Михайло Довгопол, директор проектів Харківської експертної групи:
- По всьому світу більше 80 відсотків звернень пацієнтів до лікарів відбувається на рівні сімейного лікаря. Для держави сімейна медицина значно дешевша, ніж вторинна чи третинна…
Лікарський кастинг
Не тільки співаки чи танцюристи мають свою «хвилину слави». Отримали її і чугуївські лікарі.
Майже 40 сімейних лікарів та 20 лікарів вузьких спеціальностей прийшли на зустріч із мешканцями району, розповіли про нові засади взаємодії лікаря та пацієнта та запропонували свої послуги. Мешканці Чугуєва дивувалися відкритості медиків, задавали безліч питань, розповідали про свої улюблені хвороби, придивляючись до реакції «конкурсантів». Найсміливіші після бесід та консультацій таки підписували «протокол намірів» та давали обіцянку вірності обраним лікарям. Контракти чи декларації, пояснювали лікарі, вони підпишуть, коли пацієнти прийдуть на перший прийом.
Але… Воно завжди є, оте «але»!
Але більша частина як «покупців» так і «продавців» «не для преси» зізнавалася, що поки що майже нічого не розуміє у тих «торгах».
Пацієнтам не дуже віриться, що за первинну допомогу їм нічого не треба буде платити, що можна відмовитися від доктора, що чимось не сподобався, та піти до іншого, що дзвонити своєму лікарю можна буде хоч вночі і він зобов’язаний буде надати термінову консультацію.
А лікарі ще ніяк не можуть зрозуміти, чи зможуть набрати достатньо пацієнтів, чи вистачить отих грошей, що будуть отримувати за кожного з них, щоб оплатити всі заплановані заходи, купити обладнання для кабінету? І головне - чи залишиться щось на зарплатню? Тобто, чи буде краще та – коли!
- Моментальні покращення бувають тільки у поганій рекламі, - зазначила головний лікар Чугуївського ЦЛМСД, сімейний лікар Тетяна Черевань…
Тому пацієнти не дуже-то й діставали сімейних лікарів, вони товпилися у чергах до спеціалістів, у яких прямо тут, на ярмарку, можна було перевірити рівень цукру у крові, виміряти звичайний та внутрішньо-мозковий тиск, проконсультуватися із офтальмологом та стоматологом тощо. На лекції й семінари теж багато охочих не знайшлося, хоча зацікавлені все ж таки були. Бо все ж таки хотілося людям зрозуміти, що ж насправді принесе їм медична реформа.
Гроші за пацієнтом…
7 квітня Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» (реєстраційний номер 2309а). Він закріпив деякі положення реформи.
У реформі первинної медицини основна теза: «Гроші повинні йти за пацієнтом». Підписав із лікарем контракт (декларацію) – і він отримав бюджетні гроші. Підписав контракт із іншим лікарем – гроші пішли за тобою до іншого. Заробіток кожного сімейного лікаря буде залежати від того, скільки пацієнтів уклали з ним контракт. Кожен лікар може обслуговувати до 2000 пацієнтів, отримуючи на кожного 210 гривень на рік. При цьому оплачувати послуги лікаря буде не пацієнт, а держава.
Пацієнти будуть вибирати лікаря не залежно від того, де вони прописані, а в залежності від того, кому вони довіряють – не буде прив'язки до дільничних терапевтів та до місця регістрації громадянина. В результаті змін, пацієнти будуть отримувати медичну допомогу там, де зручніше територіально, держава буде оплачувати послуги безвідносно до місця, де вони будуть надані, грошове забезпечення буде прив'язане до пацієнта, а не до УЗ, а лікарні зможуть самі планувати свою господарську діяльність. Загалом: мова про те, щоб ті послуги, які Конституція обіцяє нам як безкоштовні, нарешті реально стали безкоштовними, щоб ми перестали платити лікарям «в чорну», або ходити виключно в приватні клініки. Кожного року Кабінет міністрів буде затверджувати гарантований пакет послуг, що будуть надаватися на рівні безкоштовної первинної допомоги.
Харківська експертна група гарантує, що при такій системі лікарі стануть лікувати краще, тому що пацієнти будуть самі вибирати лікарів, це вільний ринок, на якому залишаються кращі, а лікарі, які лікують не ефективно, просто не наберуть потрібної кількості пацієнтів.
Ще один важливий вектор - автономізація медичних закладів та право лікарень самим розпоряджатися своїми коштами - під наглядом наглядових рад. Якщо сьогодні близько 60% державних субвенцій в медицину йде на оплату комунальних платежів, то після автономізації лікарні зможуть витрачати кошти доцільніше. Нарешті, лікарі повинні стати людьми вільних професій (і працювати, наприклад, як ФОПи, а також укладати контракти з різними УЗ). Перехід бюджетної установи охорони здоров'я (УОЗ) від форми державного до форм комунального підприємства, господарського товариства або інших організаційно-правових форм буде прийматися органами місцевого самоврядування.
Однією з основних змін буде поділ на замовника і постачальника медичних послуг. Зокрема, органи місцевого самоврядування будуть замовляти у УЗ необхідні місцевому населенню медичні послуги. Розрахунок їх вартості буде здійснюватися на основі протоколів лікування та типових контрактів між УЗ і персоналом, розроблених українськими та міжнародними експертами.
Коли усе це запрацює
На сьогодні маємо проект концепції. Планується втілити його в життя до 2020 року.
До кінця 2017 року планується сформувати держпакет гарантованих безоплатних послуг, визначити, які послуги в нього не увійдуть і механізм доплати за них пацієнтом, а також вирішити питання забезпечення додатковими медпослугами пільгових категорій громадян. Буде проведена автономізація медичних закладів та впроваджена реімбурсація (виплата компенсацій).
У 2018-2019 роках - гарантований пакет медпослуг повинен бути прийнятий в якості окремої бюджетної програми, в установах повинні почати працювати механізми спільної оплати послуг медустановою і пацієнтом, має почати свою роботу Національне агентство по фінансуванню охорони здоров'я, повинні бути укладені договори на надання послуг з гарантованого пакету.
До 2019-2020 років система повинна запрацювати повністю: планується, що агентство буде замовляти послуги на основі запланованих обсягів і встановлених тарифів за контрактами, запрацює система щорічного перегляду гарантованого мінімуму, контракти з агентством зможуть укладати приватні медустанови, а до оплати послуг з гарантованого мінімуму будуть залучені страхові компанії, які надають послуги добровільного медичного страхування.
Олена Хитрова, юрист експертної групи:
- Мета автономізації – отримати право самим управляти своїми активами. Зараз, згідно діючого уставу Центру, ми не можемо самостійно відкрити, наприклад, нову вакансію для лікаря, якщо він нам потрібен, без рішення райради. Зараз лікарня нібито й юрособа, але у той же час не є самостійним суб’єктом господарювання. Для закордонних донорів, наприклад, це зовсім незрозуміла ситуація. І вони не ризикують працювати із таким суб’єктом. На Харківщині сьогодні вже працюють як комунальні підприємства чотири медустанови - в Куп'янську, Золочеві, Близнюках і онкоцентр в Харкові. Спроби автономізувати медустанови були і в інших регіонах, але здебільшого вони повернулися до бюджетного фінансування, а в Харківській області - змогли втриматися. Тобто, це важко, але можливо й це перевірене на практиці. Це дає можливість керувати фінансами більш ефективно. Там змогли, наприклад, не виходячи за рамки бюджету, так розпорядитися коштами, щоб відремонтували деякі приміщення та збільшити кошти на ліки для пацієнтів.
Гроші надаються з держбюджету як субвенція. Зараз вони даються на рахунок райради, а вже райрада надає кошти комунальному підприємству за чітко визначеними статтями, частина з яких – захищені. Із липня гроші буде надавати Національна служба здоров’я, як єдиний замовник, безпосередньо комунальному підприємству, хоча його власником залишиться райрада.
Тетяна Черевань, головний лікар Чугуївського ЦЛМСД, сімейний лікар:
- Лікарі виграють. Зараз в них ставка, що не залежить від кількості пацієнтів та часу роботи. Тепер – буде колективний договір, лікар буде вмотивований, бо зарплатня буде складатися з фіксованої частки та з доплати за кожного пацієнта. І буде залежати від кількості пацієнтів, що захочуть лікуватися саме у цього лікаря. Однакових зарплат більше не буде.
А пацієнти отримують можливість не платити лікарю, бо його прийом вже оплачений державою. Не платити навіть у приватній клініці, якщо та укладе договір із державою. Маємо надію, що ментальність лікарів зміниться, й вони не будуть більше очікувати «винагороди», бо ж все вже оплачено через систему контрактів. Більше контрактів – більша зарплатня. І люди будуть знати, що вони вже принесли лікарю гроші тим, що підписали цей контракт. Це і є принцип – гроші за пацієнтом. Якщо ж лікарі будуть щось там брати – люди від них підуть. Важливо й те, що і лікар, і пацієнт будуть точно знати, які послуги надаються безкоштовно. Пацієнт буде розуміти, що вже оплачено і на що він має право. Позиція держави, що первинна медична допомога – вся безкоштовна. Але, наприклад, щеплення від грипу, що не входить до національного календарю щеплень, буде платним, бо це не державна програма. І буде перелік додаткових послуг.
А ще у контракті будуть прописані не тільки обов’язки лікаря, але й обов’язки пацієнта – виконувати всі настанови лікаря, бути дисциплінованим у лікуванні. Якщо він не буде виконувати те, що радить лікар і лікування від цього буде неефективним, до лікаря претензій не буде. Сімейна медицина по своїй суті – це медицина профілактики, медицина запобігання захворювань, це – навчання здоровому способу життя. У стародавньому Китаї, наприклад, лікар отримував винагороду тільки якщо пацієнт не хворів!
Ірина Шевченко, Харків
