Держлісгоспи і агролісгоспи Сумщини заявляють про те, що галузь стрімко котиться в прірву. Вже сьогодні деякі підприємства змушені переводити працівників на неповний робочий день, урізати фонди заробітних плат, влазити в кредити.
Директор Глухівського агролісгоспу Руслан Клейншмідт говорить, що через подвійне оподаткування, заборону експорту кругляка і повністю «просівший» внутрішній ринок їхнє підприємство вже зараз має проблеми.
"Кожного року в нас була можливість щось вкласти в розвиток: купити якусь техніку, запустити сушку, новий цех. У 2019 нічого не буде. Більше того, почали економити на фонді заробітної плати, а це значить, що скоро від нас підуть спеціалісти. Підприємство частину податків завжди платило в місцевий бюджет громади. Ми були надійними партнерами, допомагали і місту, і селам. Не знаю, кому вигідно наше банкрутство, але, схоже, підприємство активно до цього підштовхують"...
Про подібні проблеми йшла мова і на зустрічах народного депутата Андрія Деркача в Кролевецькому і Середино-Будському держлісгоспах та Середино-Будському агролісгоспі. Люди ділилися з депутатом своїми побоюваннями та переживаннями про подальшу долю підприємств. Як правило, в північних районах Сумщини лісгоспи завжди були стабільними, забезпечували роботою місцевих жителів. Утім, останній рік показав, що на коліна легко можна поставити цілу галузь. Варто лише прийняти кілька нових законів.
Так, директори лісгоспів говорять, що зараз змушені платити двічі: крім рентної плати за використання (так званий податок на кожний пеньок), мусять віддавати ще й податок на землю.
Так як ріст попневої плати на деревину збільшився на 50% у порівнянні з минулим роком, а паралельно були впроваджені нові ДСТУ, за якими сухостій перейшов у ділову деревину, то ця плата виросла мінімум удвічі. Так, у Кролевецькому держлісгоспі вона збільшилась з 8 млн грн до 18 млн. З введенням плати за лісові землі в 2019 році це ж підприємство має сплатити додатковий мільйон у вигляді податків.
Крім того, запроваджується новий держстандарт, який передбачає обмір лісоматеріалів за серединним діаметром. Мало того, що треба купувати спеціальні лазерні прилади, та ще й втрачається 10-12% деревини по об'єму. У грошовому еквіваленті різні лісгоспи мають збитки від 4 до 7 млн грн.
Варто згадати і постійні необґрунтовані підвищення залізничних тарифів на перевезення вантажів (з листопада 2018 року по сьогоднішній день – близько 20%), частка залізничних послуг уже складає до 60-80% від вартості деревини.
Також усі знають про величезну проблему з захворюванням сосни, яку тотально пошкоджує короїд. Такі дерева треба якнайшвидше видаляти, але бюрократичні тяганини на дозволи на санітарні рубки просто шалені, тож лісгоспи втрачають останній дохід і на цьому.
Усе разом просто унеможливлює конкурентну спроможність продукції на ринку. Лісівники говорять, що держава, заборонивши експорт кругляка, обіцяла, що це дасть поштовх внутрішній переробці, але сталось навпаки: ціна деревини упала на 20-30 відсотків.
«Навіщо це робиться, з якою метою? Губиться планомірно вся галузь, думаємо, невипадково. Хтось накладе лапу на ліси, вони перейдуть у якісь приватні руки чи іноземцям», – висловлюють побоювання робочі.
Андрій Деркач терміново взяв це питання під особистий контроль. Керівництво лісгоспів уже підготувало відповідні звернення та документацію для того, щоб фахові юристи допомогли розібратися в проблемі.
"Це ганебний результат чергової диво-реформи. Складається враження, що чиновники наглухо замурувались у своїх кабінетах, але їх треба інколи приводити до тями. Хтось із них був у Ямполі чи Середино-Буді? Знає, що значить місцевий лісгосп для цих районів? Насправді ситуація зараз у країні така, що на місцях ніхто не розпоряджається головними ресурсами. У Сумській області це нафта на півдні, ліси на півночі та земля. Але все управління сконцентровано в Києві. І на лісах, видно, хтось хоче нагріти руки. Ми вже готуємо депутатський запит до кількох інстанцій, поінформуємо президента, вимагатимемо термінової адекватної реакції", – коментує народний депутат Андрій Деркач.
Джерело: nedelya
