У Мінрегіонбуді пропонують вкладати в українські дороги прошарок синтетичної тканини, завдяки який асфальт не буде тріскатися і провалюватися. У Євросоюзі так роблять уже півсторіччя, йдеться в сюжеті ТСН.
Бригада робітників розмотує гігантський чорний килим – так починається ремонт майдану в Умані. Щебінь, який раніше сипали просто на пісок, тепер падає на геосинтетичну тканину – тонку, але міцну. Вона легко пропускає вологу в ґрунт, але не дає просісти самому покриттю навіть під вагою вантажівок і танків.
"Це дренаж. Воно не гниє і не проривається. Раніше цього не робилось – і плитка часто просідала", - пояснюють майстри.
В Україні про технологію дізналися ще за радянських часів і навіть збудували перший у Європі завод із виробництва геосинтетики. Але до масового використання справа так і не дійшла, але тепер державні будівельні норми у Мінрегіонбуді хочуть змінити. Там запевняють, що це не вплине на вартість робіт, але на третину збільшить тривалість використання доріг.
Продавці геосинтетики пропонують десятки її різновидів та пояснюють, що головна відмінність полягає в дозволеному навантаженні.
"Це, по суті, є арматура для асфальту", - каже продавець Сергій.
Українським дорогам така арматура не завадила б, бо часто покриття "пливе" разом з розміткою через відсутність фіксації. Проблемою є й місця стиків ділянок асфальту – якщо вони не зчіплюються, то виникають тріщини, котрі швидко перетворюються на вибоїни.
В Україні, у Рівному, розташований перший в Європі завод з виробництва геосинтетики, що збудований ще у радянські 1970-ті.
Однак нині підприємство не працює на повну – частина верстатів стоїть, бо замовлень бракує.
Основна причина – дорожньо-будівельні норми, в яких немає обов’язкової вимоги використовувати синтетику, що зміцнює покриття. Якщо у Кабміні таки ухвалять зміни до ДБН, творчий процес проектувальників українських доріг наблизиться до нудної європейської рутини.
