Ухвалено зміни до законодавства, які зобов'язують Українську православну церкву (Московського патріархату) змінити назву, вказавши приналежність до Російської православної церкви. Рішення підтримали 240 депутатів.
Також депутати окремим проектом планують уточнити процедуру переходу релігійних громад з підпорядкування однієї церкви до іншої задля спрощення переходу від УПЦ МП до новоствореної Православної церкви України. Уточнення вноситься у статтю 8 Закону про свободу совісті та релігійні організації. Вона визначає статус релігійних громад в Україні і їхнє право на зміну юрисдикції та декларує "вільну зміну підлеглості". За новими правилами, зміна підлеглості відбувається шляхом зміни до статуту релігійної організації або реєстрації нового, за що має проголосувати проста більшість присутніх на зборах релігійної громади.
"Ці два закони допоможуть українській церкві здобути ширшу підтримку в Україні", - оцінив документи спікер парламенту Андрій Парубій.
Депутати у законі вказали на три ознаки приналежності релігійної організації в Україні до церкви "країни-агресора". Найперше, це посилання на підпорядкування такій церкві у статуті, а також зобов'язання виконувати структурами в Україні рішення церкви, центр якої розташовується у "країні-агресорі".
Ще однією з ознак є обов'язкове входження представників релігійної організації України у керівні органи церкви, центр якої є в "країні-агресорі". Закон вимагає наявність хоча б однієї з них.
УПЦ МП може підпадати під ці критерії, адже зобов'язана виконувати рішення РПЦ, а предстоятель УПЦ МП є постійним членом синоду РПЦ.
Новий Закон допускає тільки одне обмеження, яке накладається на церкву, що підпорядковується організації з центром в "країні-агресорі" - її проповідників не допускатимуть до з'єднань Збройних сил та інших військових формувань.
Ухвалений проект передбачає, що з початку його дії релігійні організації матимуть чотири місяці для зміни назви. Співавтор законопроекту, народний депутат Іван Крулько пояснює, що у випадку, якщо вони цього не зроблять Міністерство юстиції анулює їм реєстрацію. «Для того, щоб зареєструватись, потрібно буде зареєструвати статут та відповідні документи, і коли вони будуть подавати документи з такою самою назвою, Міністерство юстиції, відповідно до закону, буде їм відмовляти Адже центр цієї церкви знаходиться в Москві, а значить, вона має в назві містити «Російська православна церква», — пояснив Крулько.
"Людина в Україні, коли йде в церкву, має розуміти, куди вона саме іде", - пояснив під час дебатів член Ради Сергій Висоцький з "Народного фронту".
УПЦ МП не визнала об'єднавчий собор та назвала його розкольницьким. То ж, в Українській православній церкві Московського патріархату нічого перейменовувати не збираються.
Архієпископ Климент (Вечеря) заявив BBC News Україна:
«Мені здається, цей закон до нашої церкви ніякого стосунку не має, тому що жодним чином ніде не прописано, що ми маємо стосунок, субординацію, керування з якимось закордонним центром, де є держава-агресор. В нашої церкви немає жодних підстав змінювати назву відповідно до цього закону, тому що наш керівний центр не знаходиться в державі агресора. Це, напевно, про когось іншого», — наголосив він.
В УПЦ МП також назвали цей закон антиконституційним і заявили, що він порушує право на свободу віросповідання та дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України.
Під стінами парламенту відбулось "молитовне стояння" сотень прихильників УПЦ МП, які протестували проти законодавчих змін: "Будемо захищати кожного священика, кожен храм", - заявив у парламенті депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новинський, який є відомим спонсором УПЦ МП й противником створення помісної церкви в Україні.
В "Опозиційному блоці" вже пообіцяли оскаржити ці закони в Конституційному суді. "Закон про рейдерство церков", - так оцінив документ депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.
Нагадуємо. Після того, як в Україні створили єдину Православну церкву — у державі перестали існувати УПЦ Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква. Вони саморозпустилися, а нова церква є їхньою спадкоємицею. Водночас УПЦ Московського патріархату продовжить існувати окремо, однак її присутність в Україні більше не відповідає канонам.
Експертна думка
Юрист з конституційного права Сергій Різник:
- Відділення держави від церкви — не означає, що органи державної влади не повинні брати участі у церковному житті країни, - висловився він в ефірі програми «Нині вже» на Громадському. - Ніхто не заперечує, що Україна — це світська держава. Світська держава — не означає, що органи державної влади — президент, парламент, Кабінет міністрів — не повинні вживати заходів для захисту прав громадян, зокрема віруюючих. Ми не можемо закривати очі на те, що десятки мільйонів українців є віряни і в їхніх інтересах мати свою церкву. Відділення держави від церкви — не означає, що держава має робити вигляд, ніби церкви не існує. Це була б короткозора позиція, яка б суперечила тенденціям, які є в світі. Я мушу нагадати, що глава Великої Британії — монарх — є водночас главою Англіканської церкви. І є багато прикладів які вказують на партнерство між церквою і державою. Це цивілізована політика, яка притаманна всім демократичним суспільствам. І навпаки — ігнорування існування церкви свідчить про якісь збочення в організації державного механізму. Наразі немає підстав вважати, що закон, який зобов’язує їх змінити назву із вказівкою на приналежність до Російської православної церкви, суперечить Конституції України. Хоча остаточну відповідь дасть Конституційний суд. Я би хотів звернути увагу на те, що один з депутатів говорив, що звернення до Конституційного суду буде подаватися щодо підстав порушення процедури ухвалення (закону – ред). Тут треба пояснити: Конституційний суд має дві основні підстави визнання законів неконституційними: власне, порушення процедури і по суті (за змістом закону). Я так розумію, навіть самі потенційні суб’єкти подання до конституційного суду поки що не знаходять змістовних підстав, в чому тут закон може суперечити конституції. Щодо порушення процедури – треба дивитися особисте голосування й все інше. Хоча я, чесно кажучи, наразі не помітив підстав так вважати, - сказав Різник. - Конституція України – це акт українського народу, тому ставити під сумнів рішення парламенту, яке спрямоване на захист інтересів українців, немає причин.
Джерело:
https://hromadske.ua
https://www.bbc.com
