Мовне питання, яке роздмухується Угорщиною, - не нове в Закарпатті. Виявляється, місцеві угорці давно вже говорили про те, що вивчати треба в однаковій мірі українську - державну мова і рідну - угорську. Це допоможе інтегруватися угорській громаді в українське суспільство, а не залишатися ізольованим анклавом.
Про це ще в 2013 році заявляв тодішній депутат Верховної Ради від Закарпаття Іштван Гайдош, який вважав, що всі інші рішення сприяють сепаратизму і заганяють угорців в резервацію.
Однак спроба України впровадити українську мову нарівні з угорською, як ми знаємо, привела до того, що Угорщина зробила і продовжує робити демарші в бік України, вважаючи, що вивчення державної мови йде на шкоду національним школам, а прийнятий закон про освіту - є порушенням прав людини.
Саме тому міністр закордонних справ Угорщини заявив про те, що Угорщина буде ініціювати скасування Угоди Україна - ЄС.
Однак така позиція, скоріше, нагадує виконання певного замовлення, ніж конструктивний діалог, оскільки ні Польща, у якої, в принципі, можуть бути подібні питання до України, ні Румунія ніяких агресивних кроків не роблять. Навпаки, Павло Клімкін, глава українського МЗС, зазначив, що Румунія робить кроки назустріч, а Польща, як відомо, готова забезпечити зустріч польської діаспори з міністром освіти України Лілією Гриневич, яка повинна відбутися 26 жовтня.
Поки видається найбільш імовірним, що активні виступи угорського МЗС робляться в рамках майбутніх виборів в Угорщині і не мають ніякого відношення до розвитку і інтеграції угорської громади в українську спільноту.
