Нещодавно в новинах проскочили повідомлення про те, що шахти в "ДНР" будуть закриті, а об'єднання «Артемвугілля» і «Орджонікідзевугілля» розформовані.
Отже, закриття шахт, припустімо, Горлівки, яка в даному випадку просто служить конкретним прикладом, але все написане стосується практично всіх шахт Донбасу, розташованих на окупованих територіях, - що це означає?
Центральний район Донбасу, в який входять Горлівка, Єнакієве і Торецьк- це, для Горлівки і Єнакієвого в минулому, - видобуток коксівного вугілля на великій глибині при крутому падінні, тобто, при майже вертикальному розташуванні вугільних пластів. Чим глибше йшли вугільні виробки, тим дорожчим ставало вугілля. Проте, при грамотному підході, шахти Горлівки могли бути навіть прибутковими: ресурс у них був, вони поступово відновлювалися, вводилися нові горизонти.
Останній такий був введений у Горлівці в 2012 році на шахті імені Леніна на глибині 1190 метрів, що обіцяло щодобовий видобуток вугілля не менше 1000 тонн і збалансовану роботу шахти на 20 років уперед. Були перспективи і у інших шахт: імені Румянцева, імені Гаєвого, імені Калініна - тобто, у всіх діючих шахт Горлівки.
Однак «новий режим», якмй прийшов у Горлівку у 2014 році, знищив не тільки новий горизонт, а й взагалі всі шахти міста: як повідомляють джерела, вони будуть затоплені, а шахта імені Леніна, саме та, з новим горизонтом, вже затоплена.
Здавалося б, найпростіший і найдешевший спосіб - затопити. Вугілля добувати вони навряд чи зможуть: дотаційні шахти ЦРД вимагали і в мирний час значних державних вливань, а вже зараз, коли вони напівпограбовані - вирізано метал на підйомах і інших конструкціях, понівечено весь складний механізм шахт, важко навіть уявити, які кошти потрібно вкласти, щоб повернути підприємства до життя. Можливо, навіть дешевше побудувати нові.
Але є одна проблема, яка при затопленні загрожує катастрофою будь-якому місту, яке розташоване на шахтних виробках: підтоплення.
У Горлівці та Єнакієвому, які знаходяться на окупованих територіях, це стосується всіх шахт - вугільні поля тут стикаються, і перетікання води може виявитися згубним.
Під землею досить багато води: там є джерела, течуть струмки і навіть підземні річки. Коли ведеться видобуток вугілля, воду, яка збирається в гірничих виробках, постійно відкачують спеціальні водовідливи, що працюють вдень і вночі, і навіть тоді, коли шахта вже закрита. Тільки спеціальні гідрогеологічні заходи після закриття шахт можуть перенаправити підземні потоки в русла, які не будуть підтоплювати діючі і закриті виробки, житлові квартали, а також впливати на г'рунт - шахтні води надмірно мінералізовані, що, як відомо, веде до негативної зміни структури г'рунтів. Тому підземні води необхідно очищати, фільтрувати - щоб вони не перетворили навколишні краєвиди в чорні солончаки.
Коли вперше постало питання про масове закриття шахт Донбасу, а почалося це в 1994 році, підтоплення міст почали вивчати всерйоз: тоді ще в Горлівці існував науково-дослідний інститут, який спеціально вивчав круте падіння, в Донецьку - існував фундаментальний ДонУГІ, займалися цим і на всеукраїнському рівні. Вчені намагалися працювати на випередження: думати про навколишнє середовище при безпосередньому закритті шахт якось запізно. На жаль, пізніше всі роботи були практично згорнуті, а інститути закриті або скорочені до смішного. Але існує достатня кількість серйозних наукових робіт, які допомагають розібратися в нинішній ситуації, що склалася на окупованих територіях Донбасу.
Втім, працівники вугільної галузі в усі часи прекрасно знали, що автореабілітаційний регіональний підйом рівня підземних вод при закритті шахт може перевищити природно-історичні позначки і привести до непередбачуваних наслідків, якщо не проводити тривалі реабілітаційні природоохоронні заходи.
Саме тому, наприклад, на всіх закритих горлівських шахтах здійснювався водовідлив, навіть на тих, що були закриті десятиліття назад, включаючи і ртутну шахту 2-біс. Це дуже недешеві заходи, але необхідні і постійні.
Міста Центрального району Донбасу повністю стоять на виробках - під містами порожнечі, на жаль, еколого-технологічне ведення угледобувних робіт завжди балансувало на межі недосконалості. Зараз це може набути масштаб катастрофи, оскільки водовідлив працює не на всіх шахтах і далеко не в повній мірі, а на ртутному комбінаті відкачка води припинена вже досить давно, як повідомляють, через крадіжку насосного обладнання.
Підземні води, як уже сказано, надмірно мінералізовані. А ось місця складування відходів, території навколо шламовідстійників і ставків-накопичувачів шахтних вод і промислових стоків - це і взагалі геохімічно напружені місця, небезпека яких, до того ж, посилюється великою кількістю всілякого металу, бетонних конструкцій, Всі ці відходи вступають в хімічні реакції, що загрожує подальшим забрудненням навколишнього середовища, особливо вод, які можуть потрапити в річки і забруднити більшу частину не тільки Донбасу, але і всіх суміжних регіонів: постраждає акваторія Азовського моря, і не тільки, до речі, України.
Фахівці можуть також підтвердити, що при затопленні або просто закритті шахт без спеціальних заходів в зонах виробок, на міжшахтних цілинах і перемичках знижується стійкість породних масивів, що може привести до зміни зовнішньої частини території. Простіше кажучи, можуть з'явитися провали і яри в найнесподіваніших місцях.
Можна згадати також виходи метану на поверхню: в ЦРД це спостерігалося, наприклад, в Горлівці, неодноразово і в минулі роки, навіть при працюючих шахтах. Але вівся моніторинг, існували спеціальні служби. Зараз все кинуто на самоплив, що може стати джерелом постійних страшних подій - метан, скупчується в виробках, потрапляє в підвали будинків, всілякі порожнечі, і люди, які не знають про це, можуть просто загинути (що і сталося нещодавно в Донецькій області).
Той, хто думає, що екологічна катастрофа в окупованому Донбасі тільки наближається, помиляється: вона вже тут. Вона сніжним комом йде з 2014 року, коли доля регіону потрапила до рук людей, які не тільки не здатні врятувати ситуацію, але і не намагаються це зробити. І якщо не компетентні ватажки псевдореспублік (розглядають же всерйоз питання про затоплення шахт!) і навмисно ведуть регіон до катастрофи їхні куратори, то вже жителі "найвугільнішої" окупованої частині регіону повинні розуміти, що у них попереду. І це стосується не тільки Горлівки.
©Олександрина Кругленко, InfoKava
©Фото Володимира Лапшина (Горлівка, 1954-2015)
