В Україні 14 березня вперше відзначається День українського добровольця. Свято встановлено 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посилення суспільної уваги й турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на ukrinform
Навіть легкий історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним з перших прикладів добровольства можна назвати Запорозьку Січ - воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями захищали Україну.
Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України - легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. В ряди УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воїнам прийняти присягу і утворити легіон УСС.
Необхідно зауважити, що тоді, в 1914 році, як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були гірше озброєні, взуті й одягнені. Але, незважаючи на це, зажили слави як самі відважні воїни. "З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ з усієї Австро-Угорської армії", - йшлося в німецькому повідомленні з фронту командування Південної Армії. Півтора року знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю - полк УСС.
Саме тоді на західноукраїнських землях почалося і потужний волонтерський рух - по суті, місцеве населення вдягало і годувало українських добровольців, відправило на фронт так звані "любистки" - спеціальні посилки-тюки.
Потім було полум'я Другої світової - і знову добровольці першими стали на захист вітчизни. Але новітній приклад - це Революція Гідності і початок військових дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи - навчання, роботу, бізнес, сімейства - спочатку пішли на Майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєною до зубів російської армії.
Навесні в 2014 році була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи одержання повістки. Інші - чоловіки і жінки, самоорганізовувалися в батальйони і вирушили на схід. Саме завдяки добровольцям - їх мужності, відданості національним інтересам і щирого патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати можливість мобілізувати сили в тилу і озброїти армію.
Українські добровольці стали гордістю українського народу і в той же час головним болем кремлівських посіпак. В цілому у військовому конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість з них перетворилась у військові частини силових структур, але є й такі, які продовжують залишатися повністю незалежними формуваннями і не підкоряються жодному силовому відомству (український Добровольчий корпус (ДУК), ОУН).
Зараз, в чинному українському законодавстві поняття "доброволець" відсутні, так само, як і відсутні визначення поняття "добровольче формування"
