Блокада Донбасу перейшла в нову фазу. Сепаратисти заявили про "націоналізацію" підприємств в Донецьку і Луганську, повідомивши про введення на них "зовнішніх адміністрацій". В основному мова йде про підприємства Ріната Ахметова.
Остаточно позбавити бізнесмена від активів бойовики не ризикують, заявивши, що підприємства залишаються у власності їх власників. Але ситуація може змінитися, якщо він не піде на політичні поступки.
Чому Ахметов втрачає свої активи в ОРДЛО, і які наслідки це буде мати для нього і керівництва країни, в матеріалі РБК-Україна.
Дострокове рішення
Про потенційну "націоналізацію" українських підприємств на тимчасово непідконтрольної території бойовики заговорили 10 лютого. Тоді "парламенти" так званих ЛНР і ДНР "взяли" в першому читанні "поправки" своє "податкове законодавство", зобов'язавши всі приватні підприємства до 31 березня почати платити "податки" в "бюджети республік". В іншому випадку їм пригрозили "націоналізацією". Раніше РБК-Україна повідомляло, що в результаті під загрозою захоплення бойовиками опинилися як мінімум 20 великих підприємств, 17 з яких належать холдингам "ДТЕК" і "Метінвест" Ріната Ахметова. 27 лютого ДНР і ЛНР затвердили "поправки" в "другому читанні". При цьому вони скоротили термін дії ультиматуму про "перереєстрацію" до 1 березня.
В цей день Захарченко заявив, що "націоналізував" близько 40 українських підприємств. Аналогічно вчинили і в ЛНР. Дії бойовиків вже публічно схвалив Кремль. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Захарченко та Плотницького "в якійсь мірі можна зрозуміти". "Ми є свідками того, що відторгнуті своєю державою області потрапляють в ще більш скрутне становище, будучи поставленими в умови блокади з боку екстремістів", - сказав Пєсков. У той же час він підкреслив, що Росія, хоч і має певний вплив на представника Донбасу, але не керує ними. За словами Пєскова, керівництво Росії не впливало в цьому питанні на сепаратистів.
Публічно захоплення українських підприємств лідери бойовиків подали як заходи у відповідь на блокаду, яку з січня нинішнього року з української сторони лінії розмежування влаштували активісти за підтримки партій УКРОП і "Самопоміч". Втім, з розмови глави бойовиків ДНР Захарченка з одним з "чиновників" ДНР, яку напередодні оголошення "націоналізації" оприлюднила СБУ, випливає, що бойовики використовували блокаду всього лише як привід. "Нам все одно, яку блокаду роблять вони. Ми тепер робимо блокаду Україні. Тепер ми не будемо віддавати їм вугілля. Все", - говорив Захарченко під час телефонної розмови, перехопленого СБУ.
З ще одного запису розмови Захарченка випливає, що частина підприємств Ахметова може перейти в управління структурам Сергія Курченка
[media=https://youtu.be/ED76ZTvPJ8g]
У Луганську вже діють два підприємства, які пов'язують з Сергієм Курченко. Це "Торговий дім "Нафтопродукт", який з 2016 року монопольно постачає в ЛНР електроенергію, і компанія "Луганськнефтепродукт", яка номінально є "державною", і з 2015 року монопольно постачає в ЛНР бензин, газ, дизельне паливо, мазут, масла і т. д.
У ЛНР як ті, що підлягають націоналізації, ще в лютому оголосили про дев'ять підприємств. Це Алчевський металургійний комбінат, включаючи завод "Алчевськкокс", підприємство "Экоэнергия" (належать пулу російських інвесторів і "ІСД"), компанії ДТЕК "Свердловантрацит", "ДТЕК " Ровенькиантрацит" і "Краснодонвугілля" (входять в структуру компаній Ріната Ахметова), а також водопоставляющее підприємство "Аквасервіс", яке обслуговує алчевські заводи (номінальним власником є кіпрська фірма, але фактично належить російським інвесторам і "ІСД").
У ДНР спочатку воліли не називати конкретні підприємства і лише 3 березня повідомили, що "тимчасова адміністрація введена на 43 шахтах, заводах і компаніях. Мова йде про підприємства, що входять в структуру компаній "Метінвест", ДТЕК, HarvEast Holding, United Minerals Group, "ЕСТА Холдинг" та інших, підконтрольних Рінату Ахметову. У числі "націоналізованих" - Комсомольське рудоуправління, Єнакіївський коксохімічний завод, Єнакіївський металургійний завод, Харцизький трубний завод, коксохімічний завод "Донецьккокс", Зуївська ТЕС, компанія "Міжрегіональний промисловий союз" (її основу складає залізнична компанія "Лемтранс"), місцеві представництва металотрейдера "Метінвест-СМЦ", телекомунікаційна компанія "Укртелеком", оператор мобільного зв'язку "3Моб" (входить в "Укртелеком"), банку "ПУМБ", страхової компанії "АСКА", донецькі бізнес-центри і готелі - "7 лінія" і "Пушкінський", Park Inn by Radisson Donetsk і "Донбас-Палас", видання "Донецкие Новости", стадіон "Донбас-Арена", фірма "Люкс".
Чому сепаратисти вирішили прискорити "націоналізацію"? За інформацією РБК-Україна, в кінці лютого підприємства в ОРДЛО отримали інформацію про те, що до 7 березня блокада з боку України буде знята. Нібито відповідний лист за підписом генерального директора корпорації "ІСД" Олега Мкрчяна отримали підприємства компанії в так званій ЛНР. З листа випливало, що співробітникам потрібно готуватися до повноцінного запуску заводу.
Втім, брати контроль над підприємствами Ахметова бойовики поки що не поспішають просто тому, що не знають, що з ними робити. Виступивши з гучними заявами про "націоналізацію" сепаратисти зіткнулися з реальністю, в якій вони не знають, як управляти цими підприємствами, звідки отримувати сировину, куди направляти продукцію і як взагалі забезпечити їх роботу. "Тимчасова адміністрація" хоч і з'явилася на підприємствах Ріната Ахметова в ОРДЛО, однак якогось серйозного впливу на них не впливає. Винятків поки кілька, наприклад стадіон "Донбас-Арена", зайнятий бойовиками разом з розташованим там гуманітарних штабом фонду Ріната Ахметова. Що стосується підприємств "ІСД", розташованих в ЛНР, то, за словами джерел РБК-Украина, яка-небудь "тимчасова адміністрація" на розташованих там підприємствах взагалі не з'являлася.
"Далі розмов поки справа не пішла. Можливо, тому, що контрольний пакет акцій заводів належить російським акціонерам", - розповів РБК-Україна джерело на Алчевському меткомбінаті.
Не маючи змоги взяти під контроль технологічний і логістичний процес, лідери бойовиків продовжують переконувати всіх у зворотному. "Глава ЛНР Ігор Плотницький вже заявив, що "націоналізовані" підприємства будуть переорієнтовані на Росію: "У зв'язку з тим, що ми вводимо нашу адміністрацію на всіх українських підприємствах, зараз ми переорієнтуємо свою економіку на Росію і на інші країни". Водночас джерела на тому ж Алчевському меткомбінаті розповідають, що ніяких системних поставок сировини немає. У лютому, за їх словами, на комбінат, прямо з Росії, прибуло близько десяти вагонів. При цьому з січня на підприємстві перестали виплачувати заробітну плату. Працівникам повідомили, що це результат блокади з української сторони - підприємство не працює через відсутність сировини, а значить не отримує прибутку.
Тим часом, у вихідний день, 4 березня, на цьому підприємстві замість колишнього профспілки, який раніше контролювався власниками, за участю міської адміністрації ЛНР було створено філію "Федерації профспілок ЛНР", яким керує один з наближених до Теслярській осіб - Олег Акімов. Робочим пояснили, що причина створення - "відсутність захисту інтересів трудящих" з боку офіційної профспілки. "Головою" обрали робочого доменного цеху, активіста сепаратистського руху Олександра Білого.
Рішення бойовиків про "націоналізацію" не змінило позицію менеджменту підприємств Ахметова по відношенню до сепаратистам і їх вимогам. "Жоден тиск не змусить нас змінити юрисдикцію своїх активів. Ми забезпечуємо робочими місцями сотні тисяч людей у різних регіонах країни - від Сходу до Заходу, в тому числі, і на тимчасово не підконтрольних Україні територіях. Ми поставляємо в будинки мільйонів українців тепло, електрику і газ", - сказано в офіційному повідомленні корпорації СКМ.
Поставити на місце
Що дасть Москві достроковий перехід підприємств під контроль Ахметова бойовиків? РБК-Україна вже повідомляло, що депутати від "Опозиційного блоку", які орієнтуються на Ахметова, неофіційно дотримуються версії, що, таким чином, Кремль намагається домогтися, щоб Ахметов як мінімум підтримав ідею дострокових виборів Верховної Ради. У партії прихильниками перевиборів є Сергій Льовочкін і Юрій Бойко.
Аналогічно трактують події джерела в оточенні президента Петра Порошенка. Бойко і Льовочкін йдуть в координації з Кремлем. Рінат не хоче. Його намагаються таким способом змусити. Вони вважають, що дотиснуть його. Втрата власності - це завжди боляче. Не всі можуть через це пройти, - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді Порошенко. - Це для Ахметова другий "гудок" того, що він навесні 2014 року не припинив сепаратизм в зародку, а вирішив спостерігати за ситуацією. Перший "гудок" був два роки тому, коли Ахметову довелося виїхати з рідного міста".
У команді президента впевнені, що у Кремля до Ахметова є ще як мінімум одну вимогу - він повинен припинити фінансову підтримку Арсенія Яценюка та Олега Ляшка, зосередившись тільки на "Опозиційному блоці". "Народний фронт" і РПЛ використовують затяту антиросійську риторику, тому в Кремлі в наступному складі Верховної Ради їх бачити не хочуть", - стверджує ще один співрозмовник РБК-Україна в оточенні президента України.
А ось які плани у президента на Ріната Ахметова поки що не зрозуміло. Петро Порошенко вже відреагував на "націоналізацію" бойовиками активів мільярдера. "Ще одне свідчення окупації Росією частини сходу України. За всі ці дії обов'язково настане покарання. Україна зажадає розширення санкцій на тих, хто вкрав українські підприємства", - сказав Порошенко.
Зазначимо, що з початку року президент офіційно двічі розмовляв зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Але чи обговорював він з ним тему підприємств Ахметова в ОРДЛО, не відомо. У команді президента кажуть лише, що останній раз він розмовляв з Путіним 15 лютого. Але про що говорили два президента, співрозмовники РБК-Україна не уточнюють. Відзначимо лише, що на момент цієї розмови бойовики вже оголосили про намір "націоналізації".
За матеріалами: rbc.ua
