Как живут люди в мире: Сомали

Той, хто побував в Сомалі, отримує особливий життєвий досвід, що змушує по-іншому поглянути на власну країну. Не скажу, що це щасливий досвід - просто біографія збагачується особливим штрихом. Штрихом, який називається Сомалі.

В останні роки назву цієї країни пов'язують виключно з піратством. Вони стільки наробили в морях-океанах, що вже спогад про них призводить до тяжких вражень.

Треба сказати, мало хто, навіть той, що авторитетно розмірковує про Сомалі, знає де ця країна знаходиться. Але якщо стати обличчям до карти світу, то в східній частині Африканського континенту можна побачити великий півострів, який носить назву Африканський ріг або, по-іншому, - півострів Сомалі. Там і розташована ця країна, що межує з Ефіопією, Кенією та Джибуті.

У Сомалі жити нелегко. І не тільки тому, що там вже кілька десятиліть відбуваються всілякі політичні катаклізми, але ще й тому, що клімат тут посушливий і жорсткий. Тут є райони, в яких люди дуже страждають від відсутності води, через це практично нерозвинене землеробство, мало рослинності, важко випасати худобу. А невміння людей розпорядитися навіть тим, що є призвело до того, що рослинності в країні залишилося дуже мало. І не тільки рослинності: практично повністю винищені дорогоцінні види тварин: слони, носороги, жирафи - охороною природи останні чверть століття в країні не займається ніхто.

Сомалі (повна назва Федеративна Республіка Сомалі) довгий час була колонією двох країн: Італійського королівства (до 1936 року) і Британії. У 1960 році Сомалі перестала бути колонією - на карті світу з'явилася нова країна. Але звільнення від впливу Британії не принесло ні довгоочікуваної свободи, ні процвітання. Справа в тому, що етнічні групи, які розмовляють сомалійською мовою, і інші споріднені групи живуть не тільки в Сомалі, але і в Ефіопії, Джибуті, Кенії. І це стало причиною «об'єднання сомалійців», простіше кажучи, домаганням чужих територій. Ці домагання і орієнтацію на соціалізм підтримав СРСР, і з кінця 60-х років Сомалі вела війни з сусідніми державами з його допомогою. СРСР постачав Сомалі зброю, відправляв туди військових фахівців і приймав разом з Кубою участь в бойових діях проти Ефіопії.

Пізніше, після політичних катаклізмів в сусідніх країнах і розбіжностями в своїх внутрішніх кланах, Сомалі перетворилася в постійний клубок військових конфліктів, які тривають досі. І замість того, щоб розвиватися, країна все більше грузне в боргах, війнах, розрусі. Сомалі сьогодні - це голодні діти, яких не в силах прогодувати батьки, що не мають роботи і засобів до життя, це небезпечна територія, яка за інших умов могла б стати основою процвітання країни: Сомалі займає більше трьох тисяч кілометрів берегової лінії Індійського океану і Аденської затоки - рідкісне поєднання. Але через те, що ніяких рухів людини у бік миру майже не спостерігається, територію країни все більше захоплює пустеля. А над країною все виразніше маячить привид голоду.

З 1991 року, після повалення диктатора Барре, який вів політику абсолютних репресій, почалася війна між військовими угрупуваннями, що вводить країну в усі більший хаос. Зараз їх близько 20.

Та й сама країна розбилася на безліч шматочків, які називають себе державами і конфліктують між собою. Найбільше з них утворення - Сомаліленд. Тут більш-менш дотримується державність, хоча Сомаліленд не визнана ніким в світі, навіть такими ж невизнаними «державами», як Абхазія, Придністров'я, Південна Осетія. У Сомаліленді проживає майже третина всіх жителів країни. Саме сюди приїжджають ті, хто хоче познайомитися з життям цього складного утворення - Сомалі. В інші частини країни їхати просто необачно.

Сомалі - одна з найбідніших країн світу. ВВП на одного її мешканця становить 600 доларів США. За площею Сомалі трішки менше Техасу, а проживає тут, в цілому, близько 12 мільйонів чоловік. За роки конфлікту країну покинули понад мільйон осіб. Корисні копалини, хоч і небагато, в країні є. Це дорогий уран, залізна руда, запаси якої практично не розробляються, мідь, сіль, олово. Є граніти і гіпс. Є навіть нафтові промисли, які в більшості своїй сьогодні закриті. Якби призупинилися міжусобні війни, країна могла б піднятися з останніх позицій у світовому рейтингу. Але поки цього немає навіть в перспективі. А поки головний напрямок - це тваринництво. Країна експортує продукти сільського господарства, але піднятися на цьому не може ніяк. Проте, великі міста виглядають краще, і люди тут живуть трохи інакше, ніж у всій решті частини країни.

Сомалійці - дуже горді і ранимі люди. В мої студентські роки у виші, де я вчилася, навчалися студенти з Сомалі. Стрункі, навіть тендітні, досить високі юнаки зі шкірою кольору світлого шоколаду і тонкими, не дуже африканськими рисами обличчя, спалахували від будь-якого різкого слова. Навіть між собою вони спілкувалися важко - пізніше я зрозуміла, що це через складні політичні взаємини в країні і приналежність до різних кланам.

Війни не дають розвиватися людям: майже дві третини жителів країни - неписьменні, тут існують варварські звичаї по відношенню до жінок, такі, як жіноче обрізання, що спотворюють фізіологію і людську долю жінок і дівчат, статус яких надзвичайно низький в суспільстві. Через неможливість жити нормальним життям і отримувати повноцінне харчування і медичну допомогу в країні висока смертність, особливо дитяча, хоча народжуваність досить висока. Суворі і гіркі умови життя не дають людям прожити його гідно і дожити до старості: середня тривалість життя в Сомалі не дотягує і до 50 років. Жінки в середньому на рік-два переходять п'ятдесятирічний кордон, а чоловіки йдуть раніше - в 47. Їх життя забирає, крім усього, і нескінченна війна...