Брати Андрій і Сергій Клюєви планують продати нерухомість ПРАТ «Укрпідшипник» через борги перед Укрексімбанком.
Про це повідомляє Бізнес Цензор.
З лютого 2014 року Андрій Клюєв в бігах. Раніше Клюєв працював керівником Адміністрації президента Віктора Януковича, першим віце-прем'єром і секретарем РНБО.
Його рідний брат Сергій залишається нардепом Верховної Ради, в даний час безпартійним.
З червня 2015 року проти Андрія Клюєва Генпрокуратура веде кримінальне провадження. Йому закидають зловживання владою, шахрайство, привласнення і розтрату майна. Зокрема, мова йде про приватизацію Заводу напівпровідників і його подальшому фінансуванні за рахунок державного Укрексімбанку.
Зараз «Завод напівпровідників» у процесі банкрутства і винен банку понад 5 млрд грн.
У березні цього року Печерський райсуд заарештував акції в підконтрольних Андрію Клюєву компаніях — «Укрпідшипнику», новогродівському«Машзаводі», машинобудівному заводі «Вістек», Завод по обробці кольорових металів (ЗОЦМ), «Актив-Страхування» та «Актив Девелопмент Україні».
Цими підприємствами колишній чиновник володіє через австрійську компанію Slav Handel, Vertretung und Beteiligung AG, яка в березні 2016 року оголосила про своє банкрутство.
Австрійська компанія також виступає власником «Укрпідшипника», який повинен Укрексімбанку більше € 41 млн і вже кілька років веде за них судові позови.
У 2006 році держбанк видав «Укрпідшипнику» € 38 млн. Поручителями в угоді виступили інші підприємства Клюєвих — машинобудівний завод «Вістек», Завод по обробці кольорових металів і Костянтинівський металургійний завод.
Повністю погасити борг компанія повинна була в лютому 2016 року. Але графіка не дотримувалася, черезщо в серпні 2015 року Укрексімбанк звернувся до господарського суду Донецької області за стягненням грошей з боржника та його поручителів.
«Вістек», ЗОЦМ і Костянтинівський метзавод подали зустрічні позови про визнання поруки такою, що припинилася. Підприємства вирішили вийти з договору на тій підставі, що Укрексімбанк вніс у кредитний документ зміни, підписавши в 2012 році з позичальником додаткову угоду, яка з поручителями не погодив.
В кінці листопада суд задовольнив вимоги про припинення поруки «Вістек» і ЗОЦМ. Третій поручитель — Костянтинівський металургійний завод — до цього часу самоліквідувався.
Згідно його ліквідаційного балансу, будь-якого майна на підприємстві не залишилося, як і правонаступників, здатних відповідати за його зобов'язаннями. Тим не менш Укрексімбанк вирішив законність ліквідації заводу оскаржити. Він програв справу в Донецькому окружному адмінсуді, але продовжує позову в Господарському.
Повернути борг в € 41 млн можна за рахунок активів самого «Укрпідшипника», який залишається власником 99,7% акцій новогродовского «Машзаводу» і 38% акцій ЗОЦМ загальною номінальною вартістю 8,3 млрд грн.
Ще в квітні банк домігся у Вищому госпсуді стягнення боргу. У вересні виконавча служба відкрила по справі виробництво.
Але «Укрпідшипник» просив суд розстрочити виплату € 41 млн до закінчення військових дій на Донбасі — на «два роки після закінчення шести місяців після завершення Антитерористичної операції».
За заявою боржника, зараз примусове стягнення грошей автоматично призведе до банкрутства.
До початку АТО зобов'язання за кредитом «Укрпідшипник» гасив за рахунок надходжень від оренди.
У Донецьку у підприємства велика комерційна нерухомість, яку до війни воно здавало корпорації ДТЕК Ріната Ахметова. На ці офісні приміщення припадало до 70% його доходу.
Але коли почалися обстріли Донецька, адміністрація ДТЕК переїхала на територію, підконтрольну Україні, доступ до нерухомості«Укрпідшипник» втратив. У той же час через девальвацію нацвалюти в рази зросла вартість кредитних грошей.
Однак суд у клопотанні про відстрочку відмовив. Тоді «Укрпідшипник» попросив відстрочити виплату до конкретної дати — 25 грудня 2017 року, коли на рахунках компанії повинні з'явитися гроші.
14 листопада підприємство підписало попередній договір з ТОВ «Автотранспортне підприємство «Автотехпром», за яким зобов'язався продати свою нерухомість на 884,9 млн. грн.
Згідно керівництву «Укрпідшипника», підприємство розраховувало на фінансовий позику від материнської Slav Handel, Vertretung und Beteiligung AG, але щодо австрійської компанії за рішенням резолюцииСовета Е С від 5 березня 2014 року діють фінансові санкції.
Згідно з фінпланом «Укрпідшипника» на 2017 рік, компанія продасть ще деякі належні їй цінні папери, що, разом з доходом від ренти, дозволить акумулювати понад 1,2 млрд грн. Але щоб провести продажу, їх повинен попередньо схвалити Укрексімбанк, якому закладені всі активи «Укрпідшипника».
Плани «Укрпідшипника» про продаж майна переконали суд піти йому на зустріч. За визначенням Господарського суду Донецької області від 1 грудня, «Укрпідшипнику» відстрочили виплату боргу до вересня 2017-го.
Формальним власником «Автотехпрома» виступає ПІФ «Платинум Інвест» КУА «Кепітал Менеджмент» (до недавнього часу називалася КУА «ITT-Менеджмент»), яка входить до інвестиційної групи ІТТ Сергія Міщенка, Данила Волинця, Зиновія Кузымкива і Ореста Папроцького.
Данило Волинець — чоловік заступник міністра Оксани Маркарової, якому Клюєви в 2013 році продали Актив-Банк. Після продажу фінустанови компанія«ІТТ Інвест» служила у Клюєвих депозитарієм (держателем акцій).
Крім того, через фонд «Платинум Інвест» проходила приватизація Клюєвими Заводу напівпровідників.
Підконтрольне братам ТОВ «Каменеобробний завод «Омфал» викупило інвестсертифікати «Платинум-Інвесту» на 205 млн грн. Ці гроші КУА «ITT-Менеджмент» перевела на рахунок компанії «Силікон», яка за них купила в червні 2007 року у Фонду держмайна 74,99% акцій заводу.
За словами гендиректора групи компаній ІТТ Михайла Логінова, ITT не має ніякого відношення до майбутньої угоді між «Автотехпромом» і «Укрпідшипником».
«Платинум-Інвест» — це приватний фонд, який знаходився під управлінням КУА «ІТТ-Менеджмент», але в якому КУА не здійснювала стратегічного управління. КУА тільки управляє фондом, його власники — власники сертифікатів. І вони, наскільки мені відомо, не мінялися», — говорить Логінов.
За його словами, власники ІТТ на початку 2016 року прийняли рішення вийти з цього бізнесу, закрили більшість фондів.
«КУА „ІТТ-Менеджмент“, яке вже не буде частиною групи ІТТ, перейменували в КУА „Кепітал Груп“, вийдемо з неї протягом двох місяців. Після отримання дозволу в НКЦПФР це буде відображено в реєстрі», — розповів Логінов.
Перспективи «Укрпідшипника» залишаються туманними. За 9 місяців 2016 року непокритий збиток підприємства збільшився з 1,2 до 1,4 млрд грн, поточні зобов'язання і забезпечення — з 1,6 до 1,8 млрд грн. Чистий збиток склав 234 млн грн.
Щоб скоротити витрати, компанії довелося розлучитися з більшою частиною свого персоналу — за два роки кількість співробітників скоротилася з майже 180 до 36 осіб.
