Незважаючи на втечу політичного «даху», спонсорство сепаратизму і титушек, можна залишитися в справі і при грошах.
Великий бізнес в Україні – справа ризикована і, будемо говорити прямо, політично залежна. Поки підприємця «кришує» діюча влада, його бізнесу нічого не загрожує. Але як тільки влада змінюється – трапитися може все.
Практично повне небажання влади Віктора Януковича розвивати будь-яке виробництво в Україні штовхнуло підприємців активно займатися сферою послуг. Особливо досягли успіху в цьому наближені до збіглого президента люди. Мова йде конкретно про Геннадія Буткевича, власника мережі супермаркетів «АТБ». Не дарма його називають одним з самих таємничих олігархів України. Власник другої за розміром мережі супермаркетів ретельно приховує своє минуле і намагається залишатися в тіні політичних перипетій.
В МВС заробити не вийшло
У часи далекого СРСР нині успішний підприємець робив кар'єру не де-небудь, а в міліції. Там Геннадій Буткевич працював у відділі по боротьбі з економічними злочинами. По численним чуткам, які цілком мають право на життя, він був з тріском звільнений з органів за хабар. Зробив він це на пару з колегою, але вдало умив руки, обмежившись звільненням з органів. А ось колезі пощастило менше – він відсидів за двох. До речі, нинішній підприємець у боргу не залишився, і в подяку за вірність призначив колегу на відповідальний пост корпорації «АТБ».
Юля, чи це ти?
Якщо ввести у пошуковик Google запит «магазини Тимошенко», то пошукова система надасть вам «АТБ» - скорочено від «Агротехбізнес». За фактом, компанія короткий час була пов'язана з Юлією і Євгенією Тимошенко, однак зараз немає точних даних, які б підтвердили цю версію. За даними журналу «Forbes», компанію в 1993 році заснував саме Геннадій Буткевич. Спочатку ні про які супермаркети мови і не йшло (жарт – супермаркет в 93-му). Це були шість пострадянських гастрономів під управлінням новоствореної «Агротехбізнес». В 1998 році компанія вирішила перевести у формат самообслуговування керовані магазини, а через три роки вперше з'явилася вивіска «АТБ». Мережа позиціонує себе як дискаунтер - магазини з широким асортиментом та цінами нижче середньоринкових.
Олігарх під знаком «Х»
Якщо запитати у людини на вулиці хто такий Геннадій Буткевич, ледве десять зможуть дати більш-менш зрозумілу відповідь. Українці звикли до того, що своїх «багатіїв» знають в обличчя, або хоча б по прізвищах. Можливо, Буткевич куди більш відомий у Дніпропетровську, однак на цьому можна і закінчити з його популярністю. Так хто ж він – власник мережі «АТБ»?
Кажуть, що будь-який грамотний олігарх «годує» відразу кілька політичних сил. Це цілком логічно, бо в разі зміни влади демократичним шляхом можна буде не боятися за власний бізнес і швиденько «передомовитися» на нові умови та нові вимоги. Але Він обрав, здавалося б, більш прямий шлях. Піднявши в Дніпропетровську стартовий капітал на розвиток бізнесу, він у 2010 році схилив коліно перед «донецькими». Там підтримка Ахметова і Путіна обіцяли дуже довгостроковий політичний режим а-ля Російська Федерація. Потрапити в «сім'ю» Януковича, природно, не просто. У більшості мафіозних кланів світу новачків приводять і рекомендують надійні і солідні члени «сім'ї», або її наближені. Такою людиною став народний депутат Юрій Самойленко (теж з Дніпропетровська, до речі), випускник вищої школи КДБ СРСР, генерал запасу СБУ. У свій час Самойленко називали «сірим кардиналом Януковича». Він був і є впливовою особливою з великими зв'язками в СБУ, де так само пропрацював не один рік. Крім того, він є членом сумно відомого мисливського клубу «Кедр», який за часів Януковича «відхопив» 30,4 тисячі гектарів землі в Сухолуччі.
Налагоджувати корисні зв'язки Буткевич навчився з розмахом. Не тільки спецслужби, але й міліція стали вірними друзями власника «АТБ». Буткевич був не просто великим бізнесменом, але по-справжньому наближеним до першої особи. Ще б, адже не даремно він орендував у Іванківському районі мисливські угіддя площею 8 000 гектарів по сусідству з Межигір'ям. Пополювати в господарство підприємця приїжджали самі високі міліцейські чини, прокурори і судді. Щоб остаточно звести мости навколо себе, Геннадій Буткевич за свої гроші купив розкішну садибу міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку в селі Романків Васильківського району.
Дружба з «сім'єю» окупилася сторицею. Станом на 2014 рік в мережу «АТБ» входило понад 870 магазинів. А на початок 2010 року магазинів було трохи більше 300. На тлі економічної кризи в країні і в світі, збільшення мережі в три рази – приголомшливий успіх.
Бізнес процвітав, проблем з отриманням земель під забудову не було, а понад 800 підприємств приносили бізнесменові чималі доходи, кінці з прибутку йшли в перевірені офшори. Тому Буткевичу довелося взяти на себе невелику суспільну відповідальність. Хоч Віктор Янукович і не жив з дружиною, але дистанційно її опікав, так що Буткевич зайнявся просуванням її іміджу, а корпорація «АТБ» стала спонсором заходів за участю першої леді.
Крім того, Геннадій Буткевич володіє нерухомістю в Маямі, США. У 2013 році придбав дві квартири на першій лінії від моря, готель, яка обійшлася в $ 40 млн, автомобіль «Mercedes».
Свіжі титушки від «АТБ»
За багатьма джерелами, власника «АТБ» зараховують до тих, хто був спонсором кривавої розправи над протестуючими Майдану. Він протягом трьох місяців оплачував діяльність співробітників ДЗНГ СБУ і спецпідрозділу СБУ «Альфа» і «тітушек», які були задіяні в провокації, побиття протестувальників, а також кривавої зачистці Майдану 18-20 лютого. Грошей було вкладено багато, проте – марно. «Беркут» не зміг перемогти Майдан, і надійний «дах» підприємця різко дав течу.
Заслужений спонсор тероризму
Буткевича зараз серйозно звинувачують у спонсоруванні тероризму. І ґрунтується це зовсім не на порожньому місці. Більшість торгових точок «АТБ» розсіяно у південній та східній частинах України.
Про який патріотизм може йти мова, якщо ризикує накритися прибуток? Мабуть, саме так думав Буткевич, і після анексії Криму почав встановлювати довірчі зв'язки з представниками «русского мира». Таким чином, бізнесмен на даний момент платить податки в скарбницю Російської Федерації, побічно спонсоруючи як анексію Криму, так і тероризм на сході України. Але відносини з сепаратистами у Буткевича взагалі особливі. Ще на початку сепаратистського руху на сході він постачав Бабаю, Гіркіну матеріальну допомогу, всіляко сприяючи антиукраїнської агітації і проросійським акціям. І поки супермаркети Буткевича годували сепаратистів у східних регіонах, підприємець не обходив увагою і нову владу, намагаючись завоювати її розташування. Крім того, ЗМІ тісно пов'язували «АТБ» з російським прихильником сепаратистів Донбасу Костянтином Малофєєвим. З цього приводу народні депутати менше року тому направили в Генеральну прокуратуру запити про відкриття кримінальної справи за статтею «Фінансування тероризму» і запит щодо ухилення від сплати податків на суму майже 2,5 млрд грн.
«Мною як народним депутатом України 13 лютого 2015 року був направлений запит до Генеральної прокуратури. ГПУ надала мені відповідь щодо порушення кримінального провадження за фактом фінансування тероризму та ухилення від сплати податків безпосередньо мережею супермаркетів «АТБ», - повідомив на брифінгу в травні минулого року народний депутат і колишній командир батальйону «Луганськ-1» Андрій Вітко. «Також, після того, як ми зайняли активну позицію щодо протидії фінансуванню тероризму, до мене звернулися люди і надали мені інформацію про відмивання грошей безпосередньо корпорацією «АТБ» на 2,5 млрд грн», - додав він.
Факт наявності таких претензій Державна фіскальна служба України досі не спростувала, тому Сергію Таруті варто було б ретельніше підбирати людей, які підписуються під декларацією про «чесні сплати податків».
Це стосується «АТБ» в першу чергу. Для того щоб не потрапити під санкції в Україні, компанії повинні були вийти з ринку окупованого Криму. Але компанія «АТБ» вирішила вступити хитро: зареєструвала одну і ту ж компанію, яка контролює її магазини на півострові - ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія» - двічі: в Україні (код 31460711) і в Росії (код 9102066487).
В обох реєстрах статус компанії значиться як діючий. Директором обох компаній є або повна тезка, або одна і та ж людина - Ірина Станіславівна Румянцева. На додаткове підтвердження того, що мова йде про одну і ту ж саму юридичну особу - дані про розмір статутного капіталу - 18200000 грн і 63500000 рублів (курс 3,49 руб. за 1 грн). В обох реєстрах засновником компанії є кіпрська Олберг Лімітед.
За даними аналітичних служб РФ за 2014 рік, виручка «ІСК» склала 7 млрд рублів, що приблизно дорівнює 2 млрд грн. Відповідно, за цей рік компанія виплатила Росії податків у розмірі 20 млн руб.
Зять? так просто не взяти
Фігура Буткевича встигла засветиься ще в одному скандалі – не менше кримінальному. Підприємець намагався навести на свого колишнього зятя, власника «С. В. Груп» Сергія Рибалку тінь сепаратизму. Після розлучення дочки бізнесмена, різко виник конфлікт між «АТБ» і «С. В. Груп» (виробляє чіпси, сухарики, снеки під відомими торговими марками, а «АТБ» продає цю продукцію). Супроводжувалося це все наїздами на компанію Буткевича представників СБУ. В лютому 2014 року, Буткевич вже не міг застосовувати адміністративний ресурс. Але отримав можливість відігратися, використавши тактику роботи в УБЕЗ. Колишнього зятя звинуватили в тому, що на його підприємстві працюють під прикриттям диверсанти РФ. Пізніше, в липні під Миколаєвом виявили Mercedes, оформлений на старий паспорт підприємця недійсною з пропискою. У машині були знайдено речі Риболовлі і наркотики. Продавець машини, оформленої за кілька днів до її виявлення, у очі Рибалку не бачив, як і сам він – нібито його машини.
Не домовилися
Природно, для збереження бізнесу Геннадій Буткевич робить спроби домовитися з чинною владою. Лобіює його інтереси все той же Самойленко. Правда, переговори закінчуються на одному важливому пункті: потенційні партнери запитують інформацію про політичні і пайові зв'язки «АТБ» з минулою владою. Без можливості "відремонтувати дах" у компанії починаються проблеми. Незаконно отримані майданчики і приміщення починають вимагати назад. Банки відмовляються продовжувати кредитні лінії. Податкові органи вимагають повної сплати податків. «АТБ» почав затримувати платежі партнерам і постачальникам. Однієї тільки «СІ Груп» накопичений борг в 60 мільйонів гривень за поставлені товари.
Крім того, дії нинішньої влади дуже нагадують спроби «віджати бізнес» у підприємця, що залишився без підтримки минулої мафії . На тлі підозр у фінансуванні тероризму, 24 квітня 2015 року зареєстрований законопроект №2689 «Про націоналізацію власності торгової мережі «АТБ». Ініціаторами цього законопроекту стали представники «БПП», «Народного Фронту», «Батьківщини», «Радикальної партії» і «Самопомочи», а також депутат від партії «Свобода» Андрій Іллєнко та позафракційний Володимир Парасюк. Також підтримала цей законопроект член ради партії «Воля» Ірина Суслова. Законопроект передбачає націоналізацію об'єктів, які прямо чи аффільовано належать ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «АТБ-торгстрой», ТОВ «АТБ-інвест», ТОВ «Ріал Істейт», ТОВ «Истрейт». Окремо наголошується, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015050000000124 внесені відомості щодо фінансування тероризму співвласником мережі «АТБ» Буткевичем Р. В. з правовою кваліфікацією злочину за частиною 1 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.
У пояснювальній записці до законопроекту пропонується викупити корпорації АТБ у власників, щоб створити на її фундаменті національну державну мережу супермаркетів з доступними цінами, представлену по всій країні.
Це досить дивно, бо націоналізація і купівля державою будь-якої компанії – дві абсолютно різні речі. Крім того, приблизна ціна активів «АТБ» становить не менше 5 млрд грн. Звідки держава збирається брати такі гроші в умовах кризи – неясно.
Можна з упевненістю сказати одне: в умовах відсутності політичного протекторату «сім'ї», існувати корпорації «АТБ» буде більш ніж складно, а ГПУ розбереться, що ж дорожче Геннадію Буткевичу: гроші або держава.
ilife-news.com
