Блогер Олександр Кочетков на своїй сторінці у Фейсбуці ділиться своїми спостереженнями про те, що кожен з п'яти українських Президентів неминуче проходив три стадії «О».
Перша — Ошаління від інформації, проблем та інших непорозумінь, що звалилися на нього, з якими нормальна відповідальна людина впоратися не в змозі просто фізично.
Друга — Оволодіння, коли Президент розуміє, що можна перевантажити текучку на апарат з главою АП, потягнути на себе тільки можливості, а відповідальність технічно перекинути на інших — Кабмін, Верховну Раду, Росію, як зараз. Тобто, Президент підминає під себе головні фінансові потоки, насолоджується перебуванням у Світовому Клубі Президентів, нарікає на поганих міністрів-депутатів і замислюється про те, що це щастя дуже недовговічне.
Третя — Обоження: Президент цілком щиро ототожнює себе з державою. Він продовжує користуватися нею, як особистим наділом, і будь-який випад проти себе сприймає виключно як загрозу державі. І реагує на ці погрози самим неадекватним чином.
Кучму багато визнають найбільш адекватним Президентом. У третю стадію він впав у середині свого другого терміну.
Порошенко за рахунок перебування на різних відповідальних державних посадах вважається початково найбільш підготовленим Президентом. Тому він відразу почав з третьої стадії і сповзати з неї не має наміру.
Що це обіцяє країні, пояснювати, думаю, немає необхідності. Тому в майбутньої конструкції влади України необхідно передбачити єдиний центр виконавчої влади у вигляді Кабінету Міністрів, а Президент повинен стати кимось на кшталт незалежного арбітра, морального авторитету, який не має ані найменшої можливості протягувати ручки в бік фінансів та інших владних булочок.
