Проблема полягає в тому, що для досягнення миру потрібні дві зацікавлені в ньому сторони. Не можна покласти кінець війні, якщо учасники не хочуть або не бачать сенсу в її припиненні.
Але в гру вступає більш вагомий фактор, ніж переговори, торги і навіть санкції щодо Росії.
Падіння цін на сиру нафту може покласти кінець цій безвиході і дати сторонам більш насущний привід, щоб зупинити насильство. Тепер, коли з Ірану знімають санкції, він виведе на і так переповнений нафтовий ринок мільйони барелів. Вартість нафти може подолати поріг в $20 за барель і впасти навіть нижче. Це посилить тиск на федеральний бюджет Кремля і значно послабить російський рубль.
Поки я це пишу, рубль наближається до позначки 80 за долар.
В моноліті громадської підтримки політики Володимира Путіна в Україні та на Близькому Сході починають з'являтися перші тріщини. Росіяни вже незадоволені, а економічний тиск продовжить посилюватися. До неможливості.
Крім втрати купівельної спроможності через падіння рубля в країні зростає інфляція, а соціальні витрати зменшуються. Кремлю не уникнути реальних наслідків, і там це добре розуміють, ось чому продовжується тиск на політичну опозицію.
Поки я це пишу, рубль наближається до позначки 80 за долар
Про перші тріщини говорить і той факт, що кремлівський представник у тристоронній контактній групі Борис Гризлов, а також підписанти, які домовлялися про перемир'я в Східній Україні в лютому 2015‑го, заявили, що спробують активізувати зусилля з виконання умов угод усіма сторонами конфлікту.
Інформаційне агентство Associated Press повідомляє, що російський представник і колишній спікер Держдуми РФ пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб забезпечити виконання режиму припинення вогню в Східній Україні. Гризлов, член путінського Радбезу, вважається більш впливовим, ніж його попередник Михайло Зурабов. Деякі аналітики інтерпретували його призначення як сигнал, що Кремль хоче активізувати переговори.
Мартін Сайдик, представник ОБСЄ, зазначив, що сторони погодилися знову спробувати зупинити бої між українською армією та проросійськими сепаратистами і обговорили майбутні плани щодо обміну військовополоненими.
Далі — більше. Після всіх заяв заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд і помічник Путіна Владислав Сурков зустрілися під Калінінградом, щоб продовжити обговорення конфлікту на сході. Їх зустріч підтвердив представник Держдепартаменту Джон Кірбі, додавши, що метою Суркова і Нуланд було обговорення "необхідності повної імплементації Мінських угод". "Переговори стали продовженням спільної роботи з Росією щодо виконання Мінських угод у співпраці з іншими країнами "нормандського формату" (Україною, Німеччиною та Францією)",— повідомив Кірбі.
Дипломатична активність навколо війни в Донбасі, яка зайшла в глухий кут, явно посилилася.
Український президент Петро Порошенко навіть зазначив, що хоче, щоб США та ЄС допомогли повернути Україні Кримський півострів, анексований Росією в 2014 році. І додав, що очікує повернення сходу під контроль України до кінця року.
Звичайно, заява Порошенка здається передчасною і не заснованою на реальному положенні справ. Це, швидше, політичне шоу для внутрішнього споживача.
У нинішній ситуації необхідно чітко розуміти і розділяти: Росія не віддасть Крим. Це простий та очевидний факт. Якщо Путін піде на це, при владі йому не втриматися.
Але ось поступове досягнення миру на сході є цілком ймовірним. У фінансовому плані Донбас стає для Кремля непосильною ношею. Авантюра здавалася можливою за нафти по $100, але при ціні $20 вона перетворюється в фантастику.
І Україні варто використати шанс на досягнення миру в Донбасі, який її влаштовує, щоб країна могла сфокусуватися на відновленні економіки, продовжити боротьбу з корупцією та полегшити життя свого народу.
Тодд Вуд - нВ
