По суті, наше тіло — ідеально налагоджена машина, і ця машина любить передбачуваність: робота тіла стає найбільш ефективною, коли є рутинна послідовність. Так що якщо ви засинаєте і прокидаєтесь в один і той же час протягом декількох днів, то внутрішній годинник підлаштовуються під цей графік.
Цикл сну-неспання регулюється білком PER. Рівень білка піднімається і опускається на протязі дня, досягаючи піку ввечері і падіння вночі. Коли рівень PER низький, то ваш кров'яний тиск падає, пульс сповільнюється, а мислення стає туманнішими — ви стаєте сонним.
Якщо ви будете прокидатися кожен день в один і той же час, то тіло навчиться виробляти достатню кількість PER в потрібний час — приблизно за годину до пробудження рівень PER разом з температурою тіла і артеріальним тиском почне зростати. Для підготовки до стресу неспання тіло виробляє цілий коктейль із гормонів стресу — кортизол.
Саме тому ви прокидаєтеся раніше будильника. Ваше тіло цей будильник ненавидить — для нього таке різке пробудження є стресом, шоком.
До речі, якщо ви не прокидаєтеся до будильника, то, ймовірно, не досипаєте або ж лягаєте спати не за графіком. Якщо, наприклад, ви встаєте в різний час в будні і вихідні, то «скидаєте» налаштування внутрішніх годин. Без графіка ваше тіло не знає, коли потрібно прокидатися, тому, коли дзвонить будильник, ви відчуваєте себе приголомшеним і роздратованим.
Ви натискаєте кнопку повтору, і оскільки ваш організм вже прокинувся, нехай і в стані стресу, подальша фаза швидкого сну ще більше збиває внутрішній годинник. Гормони, які допомагають вам заснути, змішуються з гормонами, які допомагають вам прокинутися — тіло плутається, і з кожним повторним дзвінком будильника стає тільки гірше. Так що ранкові трелі — це найгірший спосіб почати день.
