"Підтримати"
Новини
Всі новини

Ковідні реанімації переповнені, кисню не вистачає, а хто винен?

Ковідні реанімації переповнені, кисню не вистачає, а хто винен?

Необхідність у кисні в реанімаціях критично зросла. За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Олександра Комаріди, сьогодні лікарні споживають близько 370 тонн кисню на добу. Це багато чи мало? 

Для порівняння: 11 жовтня за добу пішло 279 тонн, а вже 7 листопада – 378 тонн. Виробляють у країні близько 400 тонн кисню на день. Висновок: протягом останнього місяця українські підприємства дають приблизно стільки ж кисню, скільки споживають пацієнти. Попри на офіційну статистику, згідно з якою кількість хворих на коронавірус знижується, ковідні реанімації по всій Україні переповнені. Пік смертності не пройдено. Запасів кисню у лікарнях немає. Liga.net розібралася, наскільки Україна далека від катастрофи, хто винен і що робити.

Керована трагедія

Випадків, коли би пацієнти в лікарні залишилися без кисню, в Україні не було. Але становище загалом напружене і було кілька ситуацій "на межі". Наприклад, наприкінці жовтня 43 пацієнтів реанімації Центру соціально значущих хвороб в Одесі вночі терміново перевозили в інший корпус лікарні. Причина – у реанімації закінчувався кисень. Залишати хворих в очікуванні наступного постачання було небезпечно.
Уранці 8 листопада в Івано-Франківській центральній клінічній лікарні повністю закінчився рідкий кисень, лікарі підключили резерв – балони. Цього виявилося замало – тиск у системі впав, пацієнти почали задихатися. Ситуація була критичною шість годин – поки не приїхала машина з новим постачанням.
Перебої постійно виникають у різних регіонах України. Але, за словами першого заступника міністра охорони здоров'я Олександра Комаріди, навіть у найпіковіші за кількістю ушпиталень дні жодна лікарня не залишилася без кисню.
"Коли з'являються новини, що в якусь лікарню не встигає доїхати кисень, – це не означає, що він повністю закінчився, – каже Комаріда. – Просто лікарі звикли, що у звичайний час вони мають тижневий чи двотижневий запас, а коли кисню залишається на добу-дві, починають бити на сполох".
Самі лікарі розповідають, що кисню справді вистачає, але впритул. Доводиться економити.
"Як економиш? Ходиш, і тут літр, там літр прикручуєш, – каже анестезіолог Центральної районної лікарні міста Роздільна Іван Черненко. – Якщо у пацієнта була сатурація 96 на кисні (сатурація – рівень насиченості киснем крові. –  Ред.), зменшуєш потік так, щоби було 91-92 – допустимі цифри. Економити доводиться на всіх – краще, щоби сатурація була трохи меншою, ніж щоби хтось залишився без кисню і загинув.
Логічні запитання: чому не вистачає кисню? Держава не готувалась до осіннього спалаху захворюваності? Насправді причин кілька.

Хто винен

Восени 2021 року в Україну прийшов штам коронавірусу Дельта, до якого важко було підготуватися. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, споживання кисню одним пацієнтом із Дельтою зросло  вп’ятеро-шестеро у порівнянні з попередніми спалахами ковіда. Хворих у тяжкому стані теж побільшало.
"Раніше, щоби досягти сатурації 95 у пацієнта, вистачало потоку кисню в п’ять літрів на хвилину. Або маски середньої концентрації з потоком вісім літрів на хвилину, – розповідає анестезіолог однієї з київських реанімацій Володимир Лиходіївський. – Зараз пацієнти навіть із потоком у 15 літрів на хвилину рідко досягають такої сатурації. Враження легень набагато важче, кисню потрібно більше".
За словами Олександра Комаріди, МОЗ очікував, що восени кисню потрібно буде більше, і готувався до нового спалаху з літа.
"Ми на постійному зв'язку з виробниками та дистриб'юторами кисню, – каже Комаріда. – Ще навесні не вистачало спецтранспорту для перевезень, а зараз ми стежимо, щоби його було достатньо. Але треба розуміти, що для того, щоби завантажити машину в 20 тонн, потрібно 40 годин. Це не рідина, яку налили та поїхали. Це технологічно складний процес. І, зокрема, через це бувають затримки".
Комунікація уряду з підприємствами не завжди була ідеальною. Виробників у нас – понад 35. Але близько 50% потреб по всій країні покривають два з них – "Лінде газ Україна" та "Месер Україна". У середині жовтня, у пік захворюваності на коронавірус, обидва підприємства зупинилися на ремонт. Уряд просив перенести профілактику, але на заводах відповіли, що це неможливо.
За словами Комаріди, ремонт був плановим, і на цей час Україна купувала кисень у Польщі. Проте перебої з постачаннями почалися по всій країні. Наразі обидва підприємства знову працюють.

Що робити

Українські лікарні користуються чотирма джерелами кисню – балони, концентратори, рідкий кисень у кріоциліндрах та власні кисневі станції.
"Балони та концентратори – найгірші джерела. Вони підходять у випадках, коли витрата невелика, – пояснює Володимир Лиходіївський. – Тим більше, концентратор, наприклад, подає 10 літрів кисню за хвилину, а за умов Дельти пацієнтам цього мало, потрібно близько 15. Рідкий кисень набагато кращий – потужніший потік, запас завжди великий і можна зрозуміти, на який час вистачить".
Якщо лікарня використовує рідкий кисень, вона залежить від постачання виробників. Щоб уникнути цього, у медзакладах можна встановити кисневі станції. Якщо спростити, станція – це великий концентратор, який робить кисень з повітря.
У лікарні, де працює Іван Черненко, є така станція. За добу вона виробляє тонну-півтори кисню. Це половина необхідної кількості, але достатньо, щоби лікарня була незалежною від постачання. Коштує така станція, за підрахунками Черненка, 1,5 млн. грн. Гроші на встановлення виділили з місцевого бюджету.
Загалом в Україні, каже Олександр Комаріда, понад 280 кисневих станцій при лікарнях. Але, наприклад, у Києві в жодній державній лікарні немає своєї станції.
5 листопада президент підписав Закон про надання додаткових 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. За новим законом, у держбюджеті на 2022 рік мають бути передбачені кошти на "кисневу програму".
"За нею, 650 млн грн підуть на централізовану закупівлю станцій, а 150 млн – на субвенцію місцевим бюджетам для проєктування та встановлення станцій, – пояснює Комаріда. – Зараз МОЗ погоджує з регіонами їхні заявки, а далі намагатимемося якнайшвидше закупити та встановити станції. Скільки їх буде – поки що не знаю. Ми проводимо аналіз ринку".
У першому читанні цей законопроєкт ухвалили ще у липні. Якби закон набув чинності на кілька місяців раніше, то під час осінньої хвилі коронавірусу частина лікарень вже могла би встановити кисневі станції, і багатьох драматичних ситуацій вдалося б уникнути.
Навіть якщо припустити, що закон виконуватиметься у рекордні терміни, усунути проблему за кілька днів не вдасться. Керівники лікарень мають оголосити тендери, провести конкурси, розробити та затвердити проєкти станцій. Все це – робота на місяці.



Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Twitter.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини