Сьогодні важко здивувати когось термінами джентрифікація і ревіталізація. Реконструкція та оновлення непривабливих районів стали типовою практикою прогресивних країн. Й Україна – не виняток, повідомляє 24 канал.
Інтерес до ревіталізації депресивних районів, закинутих промислових зон та пусток зародився в Україні відносно недавно. Якщо європейські й американські квартали славляться комплексним підходом до реконструкції та оновлення, у нас цей процес залишається точковим. Проте існують ентузіасти, які вбачають у цьому віянні неабияку перевагу для підвищення привабливості районів і цілих міст.
Разом із Корпорацією Нерухомості РІЕЛ, яка однією з перших дала поштовх до глобального оновлення львівського району Підзамче, розбираємося, що таке джентрифікація та чи існує вона в Україні.
Джентрифікація або ревіталізація – це процес оновлення і реконструкції будівель у непривабливих частинах міста, який призводить до змін в демографії, підвищення середнього доходу та зміцнення культури району.
Люди, які багато подорожують, точно стикалися з європейськими оновленими районами. Приміром, квартал Маре у Парижі, який сьогодні є осередком богемного життя, перебував в повоєнні часи у повному занепаді. Схожа ситуація і з всесвітньовідомим Ноттінг-Гіллом у Лондоні. Найбідніші переселенці, які оселилися тут після Другої світової війни, перетворили район на арену для міжетнічних конфліктів. Щоб повністю змінити імідж Ноттінг-Гіллу, владі довелося знести старі халупи та збудувати ряд новобудов за єдиним архітектурним планом.
Як повідомив генеральний директор Корпорації Нерухомості РІЕЛ Ростислав Мельник, в Україні прикладів вже реалізованої масштабної джентрифікації поки що немає. Однак це не означає, що ми не потребуємо таких проєктів. Якраз навпаки – девелопери розуміють переваги ревіталізації депресивних районів для всього міста. Це, зокрема, покращення житлового фонду, "перетікання" на ці території платоспроможного кластера резидентів та підприємців, відтік маргінесу, активний розвиток місцевих бізнесів, інфраструктури й культури.
Приклад Корпорації Нерухомості РІЕЛ з відновлення Підзамче – та необхідна ініціатива, яка продемонструвала, що ревіталізація занедбаних українських районів необхідна та бажана, а головне – можлива.
Підзамче – це Львів, якого не бачать туристи, що частково пояснюється історією району. Раніше тут був осередок майстерень, підприємств, фабрик і млинів. Центральний Львів витісняв на Підзамче все, що йому не подобалось: різні етнічні групи, брудні виробництва, міські очисні споруди. Навіть проституцію на початку XX століття хотіли офіційно "переселити" на Підзамче.
З Підзамчем пов’язане й батярство – легендарна місцева субкультура дрібних злочинців, яка проіснувала тут аж до закінчення Другої світової війни.
У повоєнний час Підзамчем розросталася промзона, яка почала поступово занепадати за часів незалежності України. Так само занепадала підзамкова інфраструктура, комерційна діяльність та соціальне життя…
Корпорація Нерухомості РІЕЛ "зайшла" на Підзамче у 2020 році з наміром створити "новий центр старого міста" на дільниці, з якої повільно витікало життя. Компанія зіткнулася з величезною зоною без доріг й належної інфраструктури. У районі домінували малоповерхові будинки старої забудови, руїни колишніх виробничих цехів, стіни сучасних місцевих виробництв. Де-не-де проглядалися історичні пам’ятки, які потребували збереження.
Основною задачею забудовника стала не лише джентрифікація з гармонійною інтеграцією архітектурної спадщини району в ультрасучасний і технологічний дизайн комплексу "Містечка Підзамче", а й початок реалізації проєкту в умовах повної відсутності доріг, коли навіть підігнати бетономішалку на об’єкт є справжнім квестом.
Корпорація не просто спроєктувала будинки за останніми трендами житлобудівництва – з озелененими лаунж-зонами на даху, ультрасучасною інфраструктурою (від зарядних станцій для електромобілів до коворкінгів, спортивних і ретріт-зон), але й подбала про можливості для бізнесу та врахувала усі аспекти зручного життя кожного члена родини – поруч є школи, дитсадки, магазини, офіси.
Ми вкладаємо великі гроші, щоб ця інфраструктура була якісною та сучасною. Ми запланували створити тут новий центр для життя, бізнесу і відпочинку, – розповідає девелопер.
Ростислав Мельник розповів, що декілька років тому місто вклало близько 170 мільйонів гривень на реконструкцію вулиці Промислової. Зараз приблизно стільки ж йде на відбудову вулиці Богдана Хмельницького. Мільйони євро буде витрачено на реновацію однієї з головних пам’яток Підзамче – Фабрики повидла. Містом навіть запланована канатна дорога, що з’єднуватиме район зі Старим Львовом. Інвесторові, з яким ведуться зараз перемовини, це коштуватиме близько десятка мільйонів євро.
У Корпорації Нерухомості РІЕЛ планують, що на реалізацію багатофункціонального комплексу "Містечко Підзамче", який вдихне нове життя в цю місцину, знадобиться ще 5 років і десятки мільйонів євро. До 2025 року очікується зведення понад 100 000 квадратних метрів квартир; 30 000 квадратів під бізнес; близько 9 гектарів експлуатованих прибудинкових територій – від вело- та автопарковок до ретріт-зон; низку артоб’єктів, серед яких – інтерактивний проєкт "шоурум Підзамча", який занурить гостей району в його історію.
Автор: Юлія Бабич
