"Підтримати"
Новини
Всі новини

30 років Незалежної України. Частина перша: пора надій (1991-2000)

19:00, 23 сер 2021
428

Кажуть, що велике бачиться на відстані. Але нині, на відстані 30 років ми помічаємо не тільки велич події, яка змінила все наше життя. Ми бачимо й інше: яким коротким був люфт між двома імперіями — СРСР і путінською Росією, яким стислим в історичних масштабах був проміжок часу для того, аби встигнути стати незалежними. Укрінформ пропонує разом подумки знову пройти цей шлях.

1991. “ВІДТЕПЕР НЕЗАЛЕЖНА, ДЕМОКРАТИЧНА”

1991 рік був багатим на новини. Але давно вже українці так не прикипали очима до офіціозу, як у ті дні. Розвалювалася на частини могутня ядерна країна, і цей процес викликав жах у всьому світі. Водночас на її уламках народжувалася нова держава – Україна, яка ще за два роки до цього багатьом  її громадянам-неофітам здавалася просто неможливою.

ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. 24 серпня ввечері на позачерговій сесії Верховної ради України було ухалено Постанову та Акт проголошення незалежності України. За Постанову проголосував 321 депутат, за Акт – 346 депутатів.

Прийняття Акта відбувалося в умовах, коли під дією зовнішніх чинників суверенітет України опинився під реальною загрозою. Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року виявила повну залежність союзних республік-держав від розвитку подій у Москві, їх критичну беззахисність. Тільки повний провал московського путчу зберіг Україну від втрати національного суверенітету та повернення її до тоталітарних часів.

На фото:  у стінах Верховної Ради під час прийняття Акту проголошення незалежності вирують пристрасті. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу.
У стінах Верховної Ради під час прийняття Акту проголошення незалежності вирують пристрасті. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу.

Та, знаменна позачергова сесія Верховної Ради УРСР розпочала роботу 24 серпня1991 року. Саме на ній надвечір за активної позиції проукраїнських сил й було ухвалено Акт незалежності. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. Вона сама здійснює захист і охорону своєї державності, гарантує всім своїм громадянам права і свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему і грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику і встановлює рівноправні стосунки з сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру.

Укрінформ  повідомив про це так: «Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. ухвалила історичний документ – Акт проголошення незалежності України. 

Відтепер наша республіка –незалежна демократична держава».

На фото: на вулицях біля будівлі Верховної Ради багатолюдно, кожен вітає проголошення незалежності України. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу
На вулицях біля будівлі Верховної Ради багатолюдно, кожен вітає проголошення незалежності України. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ ТА ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА.  Київ. Укрінформ: «1 грудня 1991 року народ України вільним волевиявленням підтвердив «Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року».

У цей день понад 90 відсотків учасників референдуму висловилися за незалежну Україну. 4 грудня Центральна виборча комісія по виборах Президента України та з всеукраїнського референдуму підбила підсумки і постановила: Акт проголошення незалежності України вважати підтвердженим та вважати обраним Президентом України Леоніда Кравчука.

На фото: Виборці отримують бюлетені на виборчій дільниці під час голосування на Всенародному референдумі і виборах Президента України. 1 грудня 1991 року. Із фондів Укрінформу.
Виборці отримують бюлетені на виборчій дільниці під час голосування на Всенародному референдумі і виборах Президента України. 1 грудня 1991 року. Із фондів Укрінформу.

Після голосування на дільниці Леонід Кравчук сказав: «Я впевнений, що сьогодні народ України стане незалежним. І як тільки це станеться, її визнають США, Канада і Європейські країни».

Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80 відсотків громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян.

Вже наступного дня, 2 грудня незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.

На фото: Леонід Кравчук прийняв присягу Президента України на вірність народу України. Із фондів Укрінформу.
Леонід Кравчук прийняв присягу Президента України на вірність народу України. Із фондів Укрінформу.

5 грудня на урочистому засіданні Верховної Ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної Ради було обрано Івана Плюща. Також ВРУ прийняла звернення «До парламентарів і народів світу», в якому наголошувалося, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим.

БІЛОВЕЗЬКА УГОДА. Київ. Укрінформ: «У Біловезькій пущі під Брестом 7-8 грудня відбулася зустріч Президента України Л.М. Кравчука, Президента Росії Б.М. Єльцина і Голови Верховної Ради Республіки Бєларусь С.С. Шушкевича, на якій було підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав».

Розповідаючи про підсумки зустрічі, Кравчук зазначив: підписання угоди означає, що республіки, як засновники Союзу РСР 1922 року, прийняли рішення про його ліквідацію. Звідси випливає, що всі рішення і акти союзних органів не діють більше на території цих трьох держав, а всі вони є незалежними.

1992. ЗАПОВІТ ПЕТЛЮРИ ТА ВИДВОРЕННЯ РУБЛЯ

У перший рік існування незалежна Україна утверджувала свою державність шаленими темпами. Своя фінансова система, своя церква, свої освітні заклади, свій футбольний чемпіонат… Здавалося, головне зроблено. Укрінформ радісно рапортував про рішучі зміни в усіх сферах… Хто тоді міг подумати, що й чверті сторіччя виявиться замало, аби розірвати пуповину імперії.

АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР У ХАРКОВІ.  Харків. Укрінформ: « 27-28 травня в Харкові з благословення Московського патріархату відбувся «архієрейський собор УПЦ».

На ньому проросійськи налаштована частина кліру Православної церкви засудила курс на відділення УПЦ від РПЦ, митрополиту Філарету висловили недовіру, а новим предстоятелем УПЦ обрали митрополита Володимира (Сабодана). Таким чином був зафіксований розкол в українському православ`ї на УПЦ КП й УПЦ МП.

А почалося все з того, що в листопаді 1991 року Собор УПЦ офіційно звернувся до Москви з проханням про автокефалію, але ця ідея не знайшла там підтримки. Мало того, на Соборі РПЦ в Москві в 1992 році змістили Філарета і вирішили, що зараз автокефалію надавати не на часі. 7 квітня 1992 року Філарет повідомив, що обов'язки глави УПЦ з себе не складе, як того зажадали у Москві. Оформити «переворот» в УПЦ і мав Харківський собор.

Пізніше Рада у справах релігій при Кабінеті міністрів України зробила заяву з приводу Харківського собору єпископів УПЦ. В ній було сказано, що саме скликання собору за вказівкою Московської патріархії, й прийняття на ньому рішення щодо предстоятеля суперечать церковним правилам і статуту УПЦ, який зареєстровано в державному органі незалежної України.

Тим часом митрополит Філарет зареєстрував УПЦ Київського патріархату, оформлену установчим собором 25-26 червня 1992 року в Києві.

ВІДРОДЖЕННЯ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ. Київ. Укрінформ: « 6 червня, в Києві біля Покровської церкви на Подолі відбулися урочисті сходини Києво-Могилянського братства, присвячені відновленню університету «Києво-Могилянська академія».

На фото: президент академії В'ячеслав Брюховецький. Із фондів Укрінформу.
Президент академії В'ячеслав Брюховецький. Із фондів Укрінформу.

24 серпня 1992 року відбулося офіційне відкриття університету «Києво-Могилянська академія» і посвята перших вступників у студенти. Урочистості з цього приводу розпочалися на площі біля святої Софії святковим передзвоном і піснями.

Роком раніше було видане розпорядження Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу України – Унiверситету «Києво-Могилянська академія» і призначено ректором-організатором УКМА доктора філологічних наук В'ячеслава Брюховецького.

1992 року академія відчинила свої двері для двохсот студентів, які почали навчатися на трьох факультетах.

ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ З ФУТБОЛУ. 22 червня. Львів. Укрінформ: «Чемпіонські золоті медалі першого незалежного чемпіонату України – у сімферопольської «Таврії».

Срібні медалі тоді здобуло київське «Динамо, а бронзові – дніпропетровський «Дніпро». Разом із нагородами кияни і кримчани здобули право виступати в європейських турнірах, як і одеський «Чорноморець» – володар Кубка України.


На фото: Команда ФК «Таврія» 1992 рік. Фото tavriya.com.ua
Команда ФК «Таврія» 1992 рік. Фото tavriya.com.ua

Чемпіонат стартував 6 березня. Щоб встигнути заявити призерів у єврокубки і перейти на схему «осінь-весна», чемпіонат провели за три з половиною місяці. Сенсацією стала перемога «Таврії», яка не виступала навіть у вищій лізі останнього чемпіонату СРСР, а посіла лише шосте місце в першій лізі. У фінальному матчі у Львові на стадіоні «Україна» київське “Динамо” програло “Таврії” з рахунком 0:1. На 77-й хвилині гол забив Сергій Шевченко.

ПЕРШИЙ ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ УКРАЇНЦІВ. 21 серпня. Київ. Укрінформ: «Птахи, як у польоті тягнуться до тризуба – ця емблема прикрашає буклет-програму Всесвітнього форуму українців, який відкрився 19 серпня».

На фото: Президія І Всесвітнього форуму українців у залі Палацу культури «Україна». Київ. Серпень. 1992 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.
Президія І Всесвітнього форуму українців у залі Палацу культури «Україна». Київ. Серпень. 1992 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.

Форум проходив у дні святкування першої річниці проголошення незалежності України. Під час його роботи було створено Українську Всесвітню Координаційну Раду – організацію, яка здійснює державну політику щодо закордонного українства. Також у день закриття форуму в Львові було відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку.

На фото: Учасників І Всесвітнього форуму українців у Палаці культури «Україна» привітав Президент України Леонід Кравчук. Київ. Серпень. 1992 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.
Учасників І Всесвітнього форуму українців у Палаці культури «Україна» привітав Президент України Леонід Кравчук. Київ. Серпень. 1992 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.

В дні проведення форуму до Києва з'їхалося майже 5 тисяч представників української діаспори. Найголовнішим результатом його роботи став Маніфест політичних партій, рухів, обєднань, громадських організацій як України, так і зарубіжного українства. В ньому задекларовано прагнення до злагоди та взаєморозуміння у великому сімействі державного народу України в ім`я свободи, демократії та справедливості.

ЗАЯВА МИКОЛА ПЛАВ'ЮКА ПРО ПРИПИНЕННЯ РОБОТИ УРЯДУ УНР В ЕКЗИЛІ. 22 серпня. Київ. Укрінформ: «...Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав`юк, передав Президентові України Заяву і Грамоту про складання повноважень і припинення діяльності Державного центру УНР в екзилі».

Передача Заяви і Грамоти відбулася 22 серпня під час урочистого засідання з нагоди святкування першої річниці проголошення незалежності України.

Складаючи повноваження, Микола Плав'юк виконував постанову Трудового Конгресу УНР 1919 року, яка була підписана головою Директорії Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.

На фото: Жовто-синій прапор - символ державності уряду Української Народної Республіки вручає у Маріїнському палаці Президентові України Леоніду Кравчуку останній президент УНР в екзилі Микола Плав'юк. Київ, серпень 1992 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу.
Жовто-синій прапор - символ державності уряду Української Народної Республіки вручає у Маріїнському палаці Президентові України Леоніду Кравчуку останній президент УНР в екзилі Микола Плав'юк. Київ, серпень 1992 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу.

24 серпня 1992 року, у Маріїнському палаці, делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.

ПРИПИНЕНО ОБІГ РАДЯНСЬКОГО РУБЛЯ. Київ. Укрінформ: «Починаючи з 23 години 12 листопада 1992 року припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України».

10 січня 1992 року розпочалася перший етап з введення української валюти – випуск в обіг купонів, які виконували функції готівкових грошей і були еквівалентні до рублевих купюр відповідного номіналу.  З 12 листопада 1992 року єдиним законним платіжним засобом в Україні став український карбованець.

1993. ШАХТАРСЬКИЙ АПОКАЛІПСИС ВІД ЗВЯГІЛЬСЬКОГО ТА КОМПРОМІС ГНАТКЕВИЧА

Юридична незалежність, яку здобула Україна в 1991 році, не була ані ментальною, ані навіть політичною. Україна довгі роки лишалася в парадигмі «руского міра». І тому так важко просувалася в народі ідея реабілітації воїнів УПА, які боролися за Україну, й так легко піддавалися українські шахтарі на заклики «червоних директорів» іти по зарплату (та й за донбаською автономією) на Київ.

СТРАЙК ШАХТАРІВ У ДОНЕЦЬКУ. 11 червня 1993 року. Донецьк. Укрінформ: «Четверту добу вирують пристрасті на Жовтневому майдані в Донецьку перед будинком обласної Ради, де проходить страйк шахтарів».

Страйк шахтарів на Донбасі 1993 року був наймасовішим за всю історію України. Приводом для невдоволення стало багаторазове підняття урядом державних цін без відповідної індексації заробітної плати. Страйк почали робітники шахти імені Засядька (очолюваної Юхимом Звягільським), а загалом у ньому взяли участь 230 із 250 шахт, близько 40 шахтобудівних управлінь, 400 підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, інших галузей.

Були висунуті не лише економічні, але й політичні вимоги, зокрема провести референдум щодо недовіри Президенту та Верховній Раді. Йшлося і про надання регіональної автономії Донбасу.

На фото: Страйкарі під час акції протесту. З архіву Укрінформу.
Страйкарі під час акції протесту. З архіву Укрінформу.

12 червня директора шахти ім. Засядька та одночасно міського голову Донецька Юхима Звягільського призначають першим віце-прем'єром України. 18 червня Юхим Звягільський оголосив, що, окрім збільшення тарифної сітки першого розряду, суттєвого підвищення зарплатні не буде, оскільки «грошей в Україні немає». Наступного дня було укладено угоду між страйкарями й урядовою комісією, а страйк закінчився.

СТЯГИ УКРАЇНИ НА ВІЙСЬКОВИХ КОРАБЛЯХ. Крим. Укрінформ: «24 серпня на дев'ятнадцятьох кораблях з`єднання морських частин прикордонних військ України в Балаклаві під Севастополем були вперше підняті українські державні прапори і військово-морські стяги прикордонних військ України».

На фото: Підняття прапора на кораблі Військово-Морських Сил України. Фото Укрінформу
Підняття прапора на кораблі Військово-Морських Сил України. Фото Укрінформу

Підняття на кораблях зелених полотнищ із синьо-жовтою смугою і малим гербом України було здійснено у відповідності до наказу начальника Державного комітету охорони кордонів України генерал-полковника Валерія Губенка.

СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ДЛЯ ВОЇНІВ УПА. 22 жовтня. Київ. Укрінформ. «...Верховна Рада таки зробила крок назустріч воякам УПА. Повторним поіменним голосуванням було прийнято статтю, за якою статус ветеранів надається тим з них, хто протягом 1942-1944 років брав участь у боях проти німецьких загарбників і не вчинив злочинів проти людства».

На фото: Учасники урочистого віче з нагоди 64-річчя УПА у Львові. З архіву Укрінформу.
Учасники урочистого віче з нагоди 64-річчя УПА у Львові. З архіву Укрінформу.

Закон «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» народжувався невиправдано довго. Відчуваючи, що 10 стаття закону в тому вигляді, як пропонує патріотична меншість, не пройде, депутат Юрій Гнаткевич запропонував компромісний варіант, за яким статус ветеранів війни надається лише тим з вояків УПА, які протягом 1942-1944 років брали участь у боях проти німецьких загарбників.

Депутати того ж дня ухвалили закон. Однак, відповідно до нього, значна частина вояків УПА статусу учасників війни не отримала. Без статусу залишилися повстанці, які з 1944 до середини 50-х років не припиняли збройної боротьби з окупантом, тому що згідно зі сталінськими законами вони були визнані «злочинцями».

Лише 28 січня 2010 року Президент Віктор Ющенко визнав бійців УПА і підпільників ОУН учасниками боротьби за незалежність України, видавши відповідний указ.

1994. ПОВЕРНЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ПАРАДУ НА ТЛІ ВІДМОВИ ВІД ЯДЕРНИХ РАКЕТ

У 90-і роки ми думали, що ознака державності – це окрема українська команда на Олімпійських іграх, всенародно обраний столичний мер і парад на Майдані Незалежності. І гадки не мали, що все це колись доведеться захищати зі зброєю в руках. Тепер розуміємо, що непогано, аби ця зброя була ядерною. Але тоді вона лякала, здавалася привидом радянського минулого, зайвою статтею бюджетних витрат…

ПЕРШІ ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ УКРАЇНИ. 14 лютого 1994 року. Укрінформ: «Четвертий день над Олімпійським Ліліхамером палає священний вогонь зимових Ігор, які стали історичними для України: наша держава вперше бере участь у таких змаганнях самостійною командою».

Першим для України стало і олімпійське золото, завойоване фігуристкою Оксаною Баюл.  16-річна спортсменка, вихованка Галини Змієвської і Валентина Ніколаєва стояла на найвищій сходинці п'єдесталу пошани, і вперше на іграх лунав державний гімн України, а під склепіння Палацу було піднято наш прапор.

ВИБОРИ КИЇВСЬКОГО МЕРА. 15 липня. Київ. Укріфнорм. «...Після перших за умов незалежності Української держави справді демократичних виборів до місцевих Рад кияни у більшості своїй обрали сорокачотирирічного Леоніда Косаківського головою Київської міської Ради народних депутатів».

На фото: Перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський під час першого пленарного засідання сесії новообраної Київської міської ради. Із фондів Укрінформу.
Перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський під час першого пленарного засідання сесії новообраної Київської міської ради. Із фондів Укрінформу.

Леонід Косаківський – уродженець села Чернівці Вінницької області. З 1988 по 1991 рік працював першим секретарем Печерського райкому компартії України, потім головою районної ради. У 1993 призначений представником Президента у Печерському районі столиці. Вибори мера 1994 року стали першими в історії Києва. Косаківський на них набрав 54,6% голосів виборців проти 40,3% , відданих за його опонента – представника Народного Руху Володимира Черняка.

ПАРАД НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Київ. Укрінформ: «24 серпня Україна відзначила третю річницю проголошення незалежності».

На фото: Урочисте покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку з нагоди 3-ї річниці незалежності України. 24 серпня 1994 року. Київ. Із фондів Укрінформу.
Урочисте покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку з нагоди 3-ї річниці незалежності України. 24 серпня 1994 року. Київ. Із фондів Укрінформу.

День незалежності України вперше було відзначено так масштабно. Хрещатиком пройшов військовий парад,  втім військова техніка не була залучена. Кияни стали свідками святкового салюту.

БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ. 5 грудня. Будапешт. Укрінформ. «Борис Єльцин, Білл Клінтон, Леонід Кучма, Джон Мейджор підписали Меморандум про надання Україні гарантій безпеки».

На фото: Президент Росії Борис Єльцин, Президент США Білл Клінтон, Президент України Леонід Кучма та прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор (зліва направо) під час підписання меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Будапешт. 5 грудня 1994 року. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.
Президент Росії Борис Єльцин, Президент США Білл Клінтон, Президент України Леонід Кучма та прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор (зліва направо) під час підписання меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Будапешт. 5 грудня 1994 року. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу.

5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким в обмін на відмову від ядерної зброї Україні були надані гарантії дотримання положень Заключного акта НБСЄ, Статуту ООН і Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Таким чином, згідно з цим документом, наша країна добровільно позбулася ядерного потенціалу і стала без'ядерною державою.

Варто зазначити, що після розпаду СРСР Україна успадкувала 176 міжконтинентальних балістичних та понад 2,5 тис. тактичних ядерних ракет і стала третьою після США і Росії ядерною державою. Однак, володіючи таким арсеналом, ми не мали контролю над своєю ядерною зброєю, що на той час здійснювався із командних центрів на території РФ.

Цікава деталь: жодна з країн так і не ратифікувала Будапештський меморандум, посилаючись на одне з його положень, за яким він набував чинності з моменту підписання. Франція і Китай, два інших учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, надали аналогічні гарантії, зробивши відповідні заяви, але не поставили свої підписи під Будапештським меморандумом.

1995. «СЛАВА УКРАЇНІ!» ВІД КЛІНТОНА ТА  “ЧОРНИЙ ВІВТОРОК”

З приходом до влади в Україні «червоного директорату» на чолі з Кучмою росіянам здалося, що все повертається на круги своя. Новий президент був представником оборонного комплексу, російськомовним і в оточенні мав чимало українофобів. І Єльцин, і севастопольський адміралітет спокійно погодилися на поділ Чорноморського флоту, сподіваючись назабаром заковтнути його цілком.

ВІЗИТ КЛІНТОНА. Київ. Укрінформ. «11 травня в Києві відбулася урочиста церемонія зустрічі Президента США біля Маріїнського палацу, який прибув в Україну з дводенним візитом. Білла Клінтона і Хілларі Клінтон вітали Президент України Леонід Кучма і Людмила Кучма».

Під час візиту президента США до Києва було, зокрема,підписано Заяву про наміри щодо заснування міжнародного дослідницького центру ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища, протокол про виконання Наукового протоколу щодо вивчення проблем, пов'язаних із раком та іншими хворобами, що стали наслідком аварії на ЧАЕС, та протокол про співробітництво в галузі цивільної авіації.

На фото: Державний візит Президента США Білла Клінтона в Україну. У Маріїнському палаці (зліва направо): Президент України Леонід Кучма, дружина Президента Людмила Кучма, дружина Президента США Хілларі Клінтон і Президент США Білл Клінтон. Київ. Травень. 1995 рік. Фото Анатолія Бовта. Із фондів Укрінформу.
Державний візит Президента США Білла Клінтона в Україну. У Маріїнському палаці (зліва направо): Президент України Леонід Кучма, дружина Президента Людмила Кучма, дружина Президента США Хілларі Клінтон і Президент США Білл Клінтон. Київ. Травень. 1995 рік. Фото Анатолія Бовта. Із фондів Укрінформу.

Білл Клінтон відвідав меморіал жертвам фашизму в Бабиному Яру, виступив перед студентами біля Червоного корпусу Київського Національного університету. Свій виступ президент США завершив словами «Слава Україні!».

УГОДА ПРО БАЗУВАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ.  Укрінформ: «Президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кучма підписали угоду щодо Чорноморського флоту»

9 червня 1995 року в Сочі відбулася зустріч президентів України – Л.Кучми та РФ – Б.Єльцина. Після розмови віч-на віч було підписано два документи: вже традиційне для таких зустрічей Комюніке за підсумками переговорів на найвищому рівні та Угода між Україною та РФ щодо Чорноморського флоту.

На фото: Президент Російської Федерації Борис Єльцин (праворуч) та Президент України Леонід Кучма під час зустрічі. Із фондів Укрінформу.
Президент Російської Федерації Борис Єльцин (праворуч) та Президент України Леонід Кучма під час зустрічі. Із фондів Укрінформу.

Згідно з угодою, на основі Чорноморського флоту створено флот Російської Федерації та Військово-Морські сили України. Флот поділено 50% на 50%, як і передбачалося, проте 32% нашої частини буде продано РФ, як розрахунки за енергоносії. Також основна база ЧФ РФ з розміщенням у ній штабу ЧФ РФ знаходиметься у м. Севастополі. Проте конкретного поділу інфраструктури угода не передбачала.

Зрештою, 28 травня 1997 року головами урядів України та РФ був підписаний пакет документів, яким флот був остаточно поділений: 18,3% кораблів відійшло до ВМС України і 81,7% – до ВМС РФ. Військово-морські бази в Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві й ще 10 баз морської авіації перейшли під контроль ВМС України.

ПОХОРОН ПАТРІАРХА ВОЛОДИМИРА (РОМАНЮКА). Київ. Укрінформ: «18 липня у Києві сталося зіткнення підрозділів охорони правопорядку з процесією віруючих, яка супроводжувала труну з тілом померлого у п'ятницю Патріарха Київського і всія Русі-України, Глави Української Православної Церкви (Київського патріархату) Володимира (Романюка).»

На фото: Під час поховання Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка). Зйомка 18 липня 1995 року. Із фондів Укрінформу
Під час поховання Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка). Зйомка 18 липня 1995 року. Із фондів Укрінформу

Причиною інциденту став намір віруючих поховати Патріарха на території державного архітектурно-історичного Софійського заповідника без дозволу влади. Але дозвіл влада надала лише на територію Володимирського собору або на Байковий цвинтар.

УПЦ (КП), підтримана патріотично налаштованими громадянами, вирішила не відступати від наміченого плану. 18 липня після відспівування Патріарха у Володимирському соборі довга жалобна процесія з труною Володимира рушила від Володимирського собору в бік Софії.

На площі перед собором натовп побачив замкнені ворота Софії. За воротами стояли бійці «Беркута». Зрештою, Патріарха вирішили ховати прямо перед стінами собору.

Близько 19-ї години, коли тіло Патріарха вже було в землі, бійці загонів спецпризначення вийшли з воріт храму та почали зачищати площу від людей. Почалася кривава бійка. Згодом площа була заповнена силовиками, які, за свідченнями очевидців, били лежачих людей та шматували українські прапори.

Згодом ці події перед стінами Софії в народі назвуть «Чорним вівторком».

УКРАЇНА – ЧЛЕН РАДИ ЄВРОПИ.  Укрінформ: «Голова офіційної делегації України, Прем'єр-міністр Євген Марчук, виступаючи на урочистій церемонії, наголосив, що вступ України до Ради Європи розцінюється як визнання прогресивних змін в українському суспільстві, як підтримка з боку європейського співтовариства тих демократичних процесів, які відбуваються в Україні».

На фото: делегація України біля Палацу Ради Європи у Страсбурзі. Зйомка 1995 року. З фондів Укрінформу
Делегація України біля Палацу Ради Європи у Страсбурзі. Зйомка 1995 року. З фондів Укрінформу

9 листопада 1995 року Україна стала 37-ю країною-членом Ради Європи. Цього дня відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, а Генеральний секретар РЄ Даніель Таршис та член Європейської Комісії Ганс ван дер Брук підписали Спільну програму Комісії європейських співтовариств та Ради Європи щодо реформування правової системи, місцевого самоврядування й удосконалення системи правозастосування в Україні.

У Страсбурзі на площі перед Палацом було піднято Державний прапор України.

1996. КОНСТИТУЦІЯ КУЧМИ, ГРИВНЯ ЮЩЕНКА І ДОЛЯ ЩЕРБАНЯ

Середина 90-х була дивною епохою. З одного боку – держава розвивалася, в обіг було введено гривню, ухвалено Конституцію, переможно для нас завершилася Олімпіада в Атланті. З іншого – загострилася війна бандитських кланів за владу. Боротьба між етнічними угрупованнями Савлохова і Авдишева, розпочата в 1994 році перестрілкою з гранатометів у спальному районі столиці, завершилася в 1996 році перемогою першого. В липні цього ж року кортеж прем`єра Павла Лазаренка намагаються підірвати на Рибальському острові під залізничним мостом. Легко поранений Лазаренко оголошує замовником замаху на себе найбагатшого донецького бізнесмена Євгена Щербаня, якого розстріляли на летовищі трьома місяцями пізніше… Народжувалася і обростала  силовими структурами нова олігархічна держава.

«ФАРАДЕЙ» ПЕРЕДАНО УКРАЇНІ. 6 лютого. Київ. Укрінформ: «...Українською і британською сторонами підписано Заключний акт передачі британської антарктичної станції «Фарадей» уряду України».

На фото:Українська станція «Академік Вернадський» - на карті Антарктиди. Зйомка 29 березня 2004 року, Київ
Українська станція «Академік Вернадський» - на карті Антарктиди. Зйомка 29 березня 2004 року, Київ

 У листопаді 1993 Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації. Боротьба за «Фарадей» не була для нас легкою – претендентів на станцію вистачало.

Гроші під проєкт «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 років на ст. «Фарадей» прибувають дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу. 

6 лютого 1996 року відбулась передача станції – й Україна стала антарктичною державою. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно їй нове ім'я – «Академік Вернадський».

Завдяки цій антарктичній станції Україна входить до переліку 29 країн, які мають право голосу та вето при міжнародних рішеннях щодо Антарктиди.

МОНУМЕНТ КНЯГИНІ ОЛЬЗІ. 25 травня. Київ. Укрінформ: «Міська адміністрація на «іменини» подарувала Києву мармурові статуї княгині Ольги, Андрія Первозданного, Кирила та Мефодія».

На фото: Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. З фондів Укрінформу
Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. З фондів Укрінформу

25 травня у Києві на Михайлівській площі відкрито відновлений монумент княгині Ользі. Відбулося це під час святкування дня Києва. Вперше пам'ятник було відкрито 4 вересня 1911 року, однак у 1919 році його зруйнували більшовицькі вандали.

Скульптори Ростислав Сенько, Микола Білик, Віталій Шишов і Олександр Дяченко відтворили композицію початку століття скульптора Івана Кавалерідзе.

КОНСТИТУЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ. 28 червня. Київ. Укрінформ: «Верховна Рада прийняла Конституцію України – Основний Закон нашої незалежної і демократичної держави».

На фото: Тільки-но на табло з'явилася цифра, що засвідчила волю конституційної більшості, як зала встала і зааплодувала. Не розділили цієї радості лише комуністи. 28 червня 1996 року. Київ. Із фондів Укрінформу
Тільки-но на табло з'явилася цифра, що засвідчила волю конституційної більшості, як зала встала і зааплодувала. Не розділили цієї радості лише комуністи. 28 червня 1996 року. Київ. Із фондів Укрінформу

Історичне засідання парламенту розпочалося в четвер 27 червня, коли народні депутати, реагуючи на повідомлення про наміри Президента Леоніда Кучми оголосити всеукраїнський референдум, вирішили піти на компроміс із очільником держави. До вечора  27-го були узгоджені найбільш дискусійні  пункти законопроекту – щодо Автономної Республіки Крим, мови, символіки, власності й організації влади.

Після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада під бурхливі оплески 315 голосами «за» прийняла Конституцію України.

ОЛІМПІАДА В АТЛАНТІ. Укрінформ: «19 липня в Атланті (США) розпочалися XXVI літні Олімпійські ігри. Вперше в історії цих змагань виступатиме команда незалежної України».

На фото: Українські спортсмени на відкритті XXVI Олімпійських ігор в Атланті. США, липень 1996 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу
Українські спортсмени на відкритті XXVI Олімпійських ігор в Атланті. США, липень 1996 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу

Україна на змаганнях в Атланті була представлена 235 спортсменами, які виступали у 25 видах спорту. Дебют виявився успішним. Це були перші та, поки що, найрезультативніші літні ігри для збірної незалежної України. Наша олімпійська збірна посіла високе 9 місце за числом здобутих медалей – 9 золотих, 2 срібні й 12 бронзових – і з першої спроби увійшла до елітного олімпійського клубу.

Олімпійське золото для України вибороли: Євген Браславець, Володимир Кличко, Інеса Кравець, Ігор Матвієнко, В'ячеслав Олійник, Лілія Подкопаєва, Катерина Серебрянська, Тимур Таймазов і Рустам Шаріпов.

ГРИВНЯ СТАЛА НАЦІОНАЛЬНОЮ ВАЛЮТОЮ. Київ. Укрінформ: «З метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ, забезпечення економіки стабільною національною валютою Президент України Леонід Кучма 25 серпня підписав Указ «Про грошову реформу в Україні».

На фото: Гривні двох зразків (з музею Банкнотно-монетного двора Нацбанку України). Із фондів Укрінформу
Гривні двох зразків (з музею Банкнотно-монетного двора Нацбанку України). Із фондів Укрінформу

Днем народження гривні стало 2 вересня, коли Національний банк увів її до обігу на всій території України. Героєм дня став тодішній голова Нацбанку Віктор Ющенко, який роздавав численні інтерв`ю і розписувався на 50-гривневих купюрах просто в телестудіях.

Обмінювали нову грошову одиницю за курсом – 100 тисяч карбованців до 1 гривні.

Автором дизайну першої серії українських гривень став художник Василь Лопата.

На фото: Зразки гривні. 1996 рік. З фондів Укрінформу
Зразки гривні. 1996 рік. З фондів Укрінформу

УБИВСТВО ЩЕРБАНЯ.  Донецьк. Укрінформ: «У неділю 3 листопада в Донецькому аеропорту вбито народного депутата, президента корпорації «АТОН» Євгена Щербаня».

О 12 годині 15 хвилин, коли Щербань спускався трапом літака в супроводі дружини, сина, а також групи охоронців, до трапу під`їхав автомобіль марки «Жигулі», з якого троє невідомих відкрили по них вогонь із автоматів. Від отриманих поранень Є.Щербань помер на місці, а пізніше, дорогою до лікарні померла його дружина – Надія Нікітіна.

На початку 90-х Євген Щербань вважався одним із найбагатших в Україні та найвпливовішим донецьким бізнесменом. У 1994 році його бізнес-імперія перебувала на піку розквіту: в неї входило понад 300 компаній, оборот яких складав сотні мільйонів доларів.

У 2003 році Апеляційний суд Луганської області визнав винними у вбивстві Щербаня та його дружини Вадима Болотських і Геннадія Зангеліді – членів донецької «банди Кушніра».

1997. ДРУЖБА З РОСІЄЮ, ПАРТНЕРСТВО З НАТО ТА  КАДЕНЮК НА БОРТУ “КОЛУМБІЇ”

За часів Кучми багатовекторність, а насправді – намагання всидіти на двох стільцях, здавалися дуже виграшною політикою. За стислими рядками повідомлень Укрінформу (який тоді на деякий час було перейменовано в ДІНАУ) бринить нотка торжества – ми спромоглися дружити з усіма! І не помічали, як різнилося ставлення до нас із боку Заходу й Сходу: перші – тягнули в космос , другі – у «тайожний тупік».

ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ З РОСІЄЮ.  Київ. ДІНАУ: «В українсько-російських відносинах розпочалася нова ера. 31 червня Президент України Леонід Кучма та Президент Росії Борис Єльцин поставили свої підписи під «Договором про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією».

На фото: Президент України Леонід Кучма та президент Росії Борис Єльцин (праворуч). Із фондів Укрінформу
Президент України Леонід Кучма та президент Росії Борис Єльцин (праворуч). Із фондів Укрінформу

Із підписанням договору обидві сторони остаточно визнали кордони держав, що завершило дискусію про приналежність Севастополя.

Крім того, договір називали гарантією про ненапад, яку дають одна одній держави, що його уклали. В українсько-російському договорі також ідеться, зокрема, про повагу територіальної цілісності та принципу непорушності кордонів, що унеможливлює висування будь-яких територіальних претензій у майбутньому. Також було задекларовано зобов'язання сторін будувати свої відносини без застосування сили або загрози силою, враховуючи економічні та інші спроби тиску.

ПАРТНЕРСТВО З НАТО. 10 липня. ДІНАУ: «Вчора, 9 липня, у заключний день засідання Ради Північноатлантичного альянсу, відбулося підписання документу, який безпосередньо торкається нашої держави – Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО».

На фото: Леонід Кучма та Хав'єр Солана під час зустрічі. Із фондів Укрінформу
Леонід Кучма та Хав'єр Солана під час зустрічі. Із фондів Укрінформу

Цей історичний документ став ще одним переконливим свідченням того, що на Європейському континенті послідовно створюється нова архітектура безпеки на основі відкритості й партнерства.

Слід зазначити, що діалог між Україною та НАТО розпочався ще у 1992 році, коли Україна вступила до Ради євроатлантичного партнерства, а у 1994 році взяла участь у програмі «Партнерство заради миру». Після підписання Хартії почав діяти Комітет Україна–НАТО, разом з тим відбувалося багато різних зустрічей і робочих контактів.

ПОЛІТ ЛЕОНІДА КАДЕНЮКА. 19 листопада. Київ. ДІНАУ: «Сьогодні на крилах американського корабля багаторазового використання «Шатл» гордо здійнявся над нашою планетою перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк».

На фото: Леонід Каденюк:
Леонід Каденюк: "Усе буде гаразд!" Із фондів Укрінформу

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» (англ. Columbia) місії STS-87. Сам політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунду. Під час польоту він виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Окрім цих експериментів, у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».

1998. ВР, ОКУПОВАНА ОЛІГАРХАМИ, Й ДЗВІНИЦЯ, ЩО ЗАКЛИЧЕ НА БАРИКАДИ

Цей рік був багатим на події: вибори до ВРУ, вбивство Вадима Гетьмана, випуск спільно з корейцями нової «Таврії», заснування найвищої державної нагороди «Герой України», осіння девальвація гривні на тлі російської фінансової кризи. А ще були –7-годинний візит держсекретаря США Мадлен Олбрайт, результатом чого стала відмова України від участі в російсько-українсько-іранському проекті будівництва атомної станції в Бушері; початок тривалої суперечки з Румунією щодо острова Зміїний; відзначення на високому рівні Дня соборності України й перший студійний альбом  львівського гурту «Океан Ельзи» – «Там, де нас нема» .

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЗА ЗМІШАНОЮ СИСТЕМОЮ. 29 березня 1998 року. Київ. Укрінформ: «Незалежна Україна вдруге обирала свій парламент – Верховну Раду. Майже 26 мільйонів виборців – 69,64 відсотка з тих, хто має право голосу, скористалися своїм конституційним правом на свободу волевиявлення і політичного вибору».

На фото: Члени виборчої комісії дільниці №119/80 Шевченківського району Києва виборчого округу №23 під час голосування в СІЗО головного управління МВС України Київської області в день виборів до Верховної Ради України. 29 березня 1998 року. Київ. Із фондів Укрінформу
Члени виборчої комісії дільниці №119/80 Шевченківського району Києва виборчого округу №23 під час голосування в СІЗО головного управління МВС України Київської області в день виборів до Верховної Ради України. 29 березня 1998 року. Київ. Із фондів Укрінформу

29 березня чергові вибори до Верховної Ради України відбулися за новим виборчим законом за так званою змішаною системою. За ним половина депутатського корпусу мала обиратися за партійними списками з прохідним бар'єром 4%, а друга половина – у мажоритарних округах. Із 30 політичних партій прохідний бар'єр подолали вісім. Найбільше голосів отримали комуністи – 121, далі йшли Народний рух України з 46 депутатами, Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!», який отримав 34 місця, Народно-демократична партія – 28, Всеукраїнське об'єднання «Громада» – 24, Партія Зелених – 19, Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 17, Прогресивна соціалістична партія України – 16.

УБИВСТВО ВАДИМА ГЕТЬМАНА. 22 квітня. Київ. Укрінформ. «У під'їзді свого будинку вбито голову правління УМВБ Вадима Гетьмана».

На фото: Вадим Гетьман, Володимир Стретович і Віктор Ющенко. Із фондів Укрінформу
Вадим Гетьман, Володимир Стретович і Віктор Ющенко. Із фондів Укрінформу

Вадим Гетьман – відомий український фінансист, народний депутат України першого і другого скликань, голова біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі. У 1992 році – голова правління НБУ. Гетьман був одним із авторів створення вітчизняної платіжної системи, валютно-фінансового ринку та власного виробництва національної валюти, за що його називали «батьком української гривні».

Вадима Гетьмана було застрелено 22 квітня, на третій день після Великодня, у ліфті його будинку по вулиці Суворова. Нападник стріляв у 62-річного банкіра шість разів.

Підозрюваного у вбивстві Сергія Кулєва, члена так званої «банди Кушніра» (донецьке злочинне угрупування), було затримано лише у 2002 році. Процес був довгий, зрештою, суд засудив Кулєва до довічного ув'язнення з конфіскацією майна. Замовник убивства не був названий і покараний.

ОСВЯЧЕННЯ ДЗВІНИЦІ МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО. 2 червня. Київ. Укрінформ. «Традиційно остання субота та неділя травня відзначаються киянами як День рідного міста. А до свята слід робити подарунки. В суботу на одному з найкрасивіших столичних майданів – Михайлівському відбулося урочисте відкриття й освячення відбудованої дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря».

На фото: Свято-Михайлівський Золотоверхий собор. Із фондів Укрінформу
Свято-Михайлівський Золотоверхий собор. Із фондів Укрінформу

Михайлівський Золотоверхий монастир, як відомо, заснований 1108 року київським князем Святополком Ізяславичем, онуком Ярослава Мудрого. Величний комплекс споруд, до складу якого входив і Михайлівський Золотоверхий собор, простояв більше восьми століть, але був по-варварськи зруйнований і розграбований у 30-х роках ХХ століття за правління більшовиків.

Михайлівський Золотоверхий відбудовували всім миром. Першою була відбудована 49-метрова дзвіниця монастиря у її первозданному вигляді в стилі українського бароко.

Освячення дзвіниці здійснив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет. Леонід Кучма виступив із промовою, в якій, зокрема, йшлося про те, що «...Відроджуючи духовні святині, ми збудуємо квітучу Україну...»

Через 15 років, пізньої осені 2013-го, Михайлівський Золотоверхий монастир урятував за своїми стінами учасників розгромленого «Беркутом» Майдану, став острівцем християнської любові й плацдармом, з якого почала свою ходу Революція Гідності. У найтемніші часи реакції його набатний дзвін скликав киян на барикади.

ДЕРЖАВНА ВІДЗНАКА «ГЕРОЙ УКРАЇНИ».  Київ. Укрінформ. «23 серпня, напередодні чергової річниці незалежності України, Указом Президента засновано найвищу відзнаку держави «Герой України».

На фото: Державна відзнака «Герой України». Фото twitter
Державна відзнака «Герой України». Фото twitter

Першим нагородженим став патріарх української науки, президент НАН Борис Патон. Відтоді звання Героя України були удостоєні чимало видатних українців – діячів науки, культури, спорту, борців за незалежність країни, політв'язнів, але й чимало одіозних постатей, приналежних здебільшого до українського політикуму й бізнесу, які отримали нагороду за особисту лояльність до того чи іншого президента. У лютому 2014 року в історії найвищої української відзнаки, так само як і в історії України, почалася нова сторінка: звання Героя України були удостоєні загиблі Герої Небесної Сотні. 

1999. РОЗСТАВАННЯ ЗІ СМЕРТНОЮ КАРОЮ І ДРУГИЙ СТРОК КУЧМИ

Цей рік пройшов під знаком президентських виборів. А ще це був рік загибелі В'ячеслава Чорновола, аварій на українських шахтах, постанови КМУ про закриття з 1 січня 2000 року всіх витверезників. Цього року Віталій Кличко відстояв звання чемпіона світу в суперважкій категорії; в Рогатині Івано-Франківської області відкрили пам'ятник Роксолані; а у жовтні відбулася українська прем'єра фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем (гетьмана Богдана Хмельницького в ньому блискуче зіграв Богдан Ступка).

ЗАГИБЕЛЬ В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА. 25 березня 1999 року. Київ. Укрінформ: «В автокатастрофі загинув народний депутат України, лідер Руху В'ячеслав Чорновіл».

На фото: В’ячеслав Чорновіл на святі Івана Купала у селі Пирогово (фото 1997 року). З фондів Укрінформу
В’ячеслав Чорновіл на святі Івана Купала у селі Пирогово (фото 1997 року). З фондів Укрінформу

В'ячеслав Чорновіл загинув 25 березня 1999 року в автомобільній аварії на 5-у кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша близько 23.30. Автомобіль «Тойота», в якому був В'ячеслав Чорновіл, врізався в КамАЗ із причепом, що розвертався посеред шосе. Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, а прес-секретаря лідера НРУ Дмитра Понамарчука госпіталізували з важкими травмами до лікарні. Офіційна версія – нещасний випадок, а версія народна, якої дотримуються прихильники В.Чорновола – політичне вбивство напередодні президентських виборів.

Провести в останню путь відомого політика та громадського діяча з усіх куточків України з'їхалося понад 200 тисяч людей. Вулиці Києва були встелені квітами. На Львівщині оголосили траур.

ДЕРЖАВНА ПРЕМІЯ ФІЛЬМУ “ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ”. 26 серпня. Київ. Укрінформ. «Президент України Леонід Кучма своїм указом присудив Державну премію України імені Олександра Довженка творцям художнього фільму «За двома зайцями».

На фото: Воскові фігури героїв кінокартини
Воскові фігури героїв кінокартини "За двома зайцями" - Проні Прокопівни (Маргарита Криницина) та Сергія Голохвастова (Олег Борисов), Київ, 25 червня 2012 року. З фондів Укрінформу

Кінокомедію «За двома зайцями» за мотивами п'єси Михайла Старицького було знято в 1961 році українською мовою на київській кіностудії імені Олександра Довженка. Лише через 38 років блискуча комедія й її талановиті творці були удостоєні державних нагород. Серед нагороджених – Маргарита Криницина і Наталя Наум. Посмертно удостоєні цієї премії режисер-постановник картини Віктор Іванов і актор Олег Борисов.

Подарунком для шанувальників фільму стало і відкриття на Андріївському узвозі пам'ятника Свиридові Петровичу і Проні Прокопівні в серпні 1999 року.

ПЕРЕПОХОВАННЯ ОСТАНКІВ ІВАНА МАЗЕПИ. 24 жовтня. Київ. Укрінформ: «Повернення останків Івана Мазепи з румунського міста Галац в Україну стало визначною подією в нашому житті. 24 жовтня у Батурині – колишній гетьманській столиці – відбулись урочистості з цієї нагоди».

На фото: Гетьман України Іван Мазепа. Репродукція з фондів Укрінформу
Гетьман України Іван Мазепа. Репродукція з фондів Укрінформу

Іван Мазепа помер 2 жовтня 1709 року в селі Варниця поблизу Бендер, що належали тоді Туреччині. Оскільки ховати Мазепу в турецькій землі не можна було, його тіло вирішили перевезти у Галац, на Молдовщину, яка була на той час православним князівством під опікою султана.

Ідея про повернення праху гетьмана Івана Мазепи в Батурин виникла в українського письменника, академіка Богдана Сушинського. Питання вирішувалося на міждержавному рівні.

19 жовтня 1999 року урна з прахом гетьмана перетнула український державний кордон, а вже 24 жовтня її передали директору Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Аллі Олещинській. Того дня у Батуринському державному заповіднику встановили меморіальну плиту на місці перепоховання державця.

КУЧМУ ВДРУГЕ ОБРАНО ПРЕЗИДЕНТОМ.16 листопада. Київ. Укрінформ:«За попередніми даними Центрвиборчкому, за Леоніда Кучму віддали свої голоси 15 110 343 виборці, що становить 56,18 відсотка. За Петра Симоненка проголосували 10 190 690 виборців. Це 37,89 відсотка. Отже, Леонід Кучма випередив лідера комуністів на 18,29 відсотка...»

На фото: Президент України Леонід Кучма під час інавгурації. Київ, 30 листопада. 1999 рік. Національний палац
Президент України Леонід Кучма під час інавгурації. Київ, 30 листопада. 1999 рік. Національний палац "Україна". Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу

Другий термін Кучми майже одразу був позначений протистоянням між ним і парламентом. Він був затьмарений «Касетним скандалом», пов'язаним із убивством  Георгія Гонгадзе. Оприлюднення плівок Мельниченка, де йшлося про можливу причетність президента до зникнення і фізичного знищення журналіста, завдало по політичному репутаційному іміджу Кучми величезного удару. 

Другим таким ударом була справа про постачання Україною систем радіотехнічної розвідки Іраку. І хоча явних доказів причетності України до продажу «Кольчуг» так і не було надано, президент України фактично опинився в міжнародній ізоляції.

КС УКРАЇНИ СКАСУВАВ СМЕРТНУ КАРУ. 1 грудня. Київ. Укрінформ: «Конституційний Суд України прийняв рішення у справі за поданням 51 народного депутата щодо конституційності положень низки статей Кримінального кодексу, що передбачають смертну кару як вид покарання. Суд вирішив, що вони не відповідають Конституції України, тобто неконституційні... За такий вердикт КС проголосували 10 його суддів, 6 були проти». 

Це була довгоочікувана подія. Зі вступом України до Ради Європи у листопаді 1995-го наша держава взяла на себе певні зобов'язання щодо дотримання норм європейського права, зокрема, щодо накладення мораторію на виконання смертних вироків. Але страти фактично тривали.

Про це досить швидко дізналися в ПАРЄ. У січні 1997-го ПАРЄ ухвалила резолюцію 1112, де попередила: якщо ситуація не зміниться, то постійну делегацію Верховної Ради в ПАРЄ позбавлять повноважень. Українська делегація втрималась у ПАРЄ, а остаточно крапку в питанні смертної кари було поставлено 22 лютого 2000 року, коли з Кримінального кодексу України було вилучено навіть саме поняття про страту.

2000. КЛІНТОН І ШЕВЧЕНКО, КУЧМА І ГОНГАДЗЕ, СОБОР І РАКЕТИ

Серед подій останнього року Другого тисячоліття найрезонанснішими були: всеукраїнський референдум, коли більшість українців підтримали ідею скорочення чисельності депутатів ВРУ, позбавлення їх недоторканості й право Президента на розпуск парламенту; вбивство Георгія Гонгадзе; початок акції «Україна без Кучми»; закриття Чорнобильської АЕС; українська ракета класу «Земля-Земля», яка  влучила в житловий будинок у Броварах. А ще восени вперше на офіційному рівні було відзначено День пам'яті жертв голодомору; у Львові любителі російського шансону до смерті забили композитора-пісняра Ігоря Білозіра.

КЛІНТОН ЗНОВУ В КИЄВІ. 5 червня 2000 року. Киїів. Укрінформ: «Лише п'ять годин перебував учора в українській столиці Президент США Білл Клінтон. Відбулися його переговори з Президентом України Леонідом Кучмою, а також україно-американські переговори в розширеному складі та підписання двосторонніх документів».

Це були другі відвідини України Клінтоном. Головною темою переговорів було закриття Чорнобильської АЕС. Американці виділяли додаткові 78 мільйонів доларів для Чорнобильського фонду «Укриття». Крім того, в знак підтримки розвитку малого бізнесу надавали 25 мільйонів доларів на його розвиток. Були також скасовані квоти на запуск українських супутників ракетоносіями і на експорт феросплавів. Українське керівництво у відповідь спромоглося на перші кроки у захисті прав інтелектуальної власності, що було однією з головних вимог американців до України.

Кульмінацією візиту став виступ Клінтона з промовою на площі перед тільки-но відбудованим Михайлівським Золотоверхим собором. У своїй промові Клінтон закликав українців розвивати принципи демократії, процитував українською Шевченка: «Борітеся – поборете!», чим викликав шквал аплодисментів та схвалення.

ЗНИКНЕННЯ ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ. 28 листопада. Київ. Укрінформ: «Заява, оприлюднена народним депутатом України Олександром Морозом щодо звинувачення деяких високих посадових осіб у зникненні журналіста Георгія Гонгадзе, є відкритим наклепом, який не має під собою жодної підстави. Усе сказане ним потрібно сприймати спокійно, по-філософському і навіть з гумором. Це зазначив глава Адміністрації Президента України Володимир Литвин під час розмови з журналістами».

На фото: Таким Георгій Гонгадзе залишився у пам'яті рідних, близьких, друзів. - Зйомка 16 вересня 2005 року. З фондів Укрінформу
Таким Георгій Гонгадзе залишився у пам'яті рідних, близьких, друзів. - Зйомка 16 вересня 2005 року. З фондів Укрінформу

Український опозиційний журналіст, один із засновників видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 чересня. 2 листопада у лісі під Таращею, приблизно за 100 км від Києва, знайдуть його обезголовлене тіло. Те, до чого Володимир Литвин закликав ставитись «по-філософському і навіть з гумором», для рідних і близьких Георгія Гонгадзе стало невимовним болем і трагедією всього життя.

28 листопада Олександр Мороз оприлюднив у парламенті аудіозаписи, зроблені співробітником служби охорони президента Миколою Мельниченком. Як свідчать аудіозаписи, у бесідах беруть участь Кучма і його найближчі помічники – глава адміністрації президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко і голова СБУ Леонід Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе і вирішують – що з ним робити. Заява Мороза збурила українське суспільство.

На фото: під час протестних акцій на Майдані Незалежності і біля Верховної Ради з приводу повільного розслідування справи зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. З фондів Укрінформу
Під час протестних акцій на Майдані Незалежності і біля Верховної Ради з приводу повільного розслідування справи зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. З фондів Укрінформу

15 грудня 2000 року в Києві розпочались акції протесту з нагоди 3 місяців із дня зникнення журналіста. Лідери 24-х українських партій підтримали акцію. В одній шерензі опинилися такі різні люди, як Чемерис, Луценко, Симоненко, Матвієнко, Семенюк та багато інших. До антипрезидентських протестів приєдналася також і партія «Батьківщина», очолювана Юлією Тимошенко. Вже наступного року до акції приєднався й звільнений із посади прем'єр-міністра Віктор Ющенко.

ВІДКРИТТЯ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ. 29 серпня. Київ. Укріфнформ. «Знову засяяв заново збудований красень Успенський собор Києво-Печерської лаври, перлина православ'я, наша національна святиня».

На фото:Успенський собор Києво-Печерської лаври. З фондів Укрінформу
Успенський собор Києво-Печерської лаври. З фондів Укрінформу

Єдиної думки щодо доцільності відновлення зруйнованої пам'ятки древнього зодчества серед українців не було. Багато хто вважав, що варто все залишити як є. Але наполегливість та віра тих, хто мріяв про відбудову храму – перемогла. Архітектори відновили собор у тому вигляді, яким він був у ХVІІІ столітті, в добу українського бароко – так само, як і Михайлівський Золотоверхий. Значна частина реставраційно-будівельних робіт була оплачена коштами міста.

 2001.ПОНТИФІК НА “ЧАЙЦІ”, ПУТІН В ПАЛАЦІ, ДОЧКА ХУДОЖНИКА В ГРАНІТІ

У 2001 році українській незалежності виповнилося 10 років, своє 950-річчя відсвяткувала Києво-Печерська лавра, у Слов'янську вбили тележурналіста Ігоря Александрова, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко була заарештована вперше, а прем`єр-міністр Ющенко – відправлений у відставку. Окрім того – у Керчі відкрито пам'ятник Шевченку – перший у Криму; у серпні йде у вічність Сергій Данченко – художній керівник театру імені Франка.

ВІЗИТ ІВАНА ПАВЛА ІІ. 23 червня 2001 року. Київ. Укрінформ. «Сьогодні до Києва прибуває глава Держави Ватикан, глава Католицької церкви Папа Іван Павло ІІ. Україна стане 123-ю країною, яку відвідає 81-річний Понтифік».

На фото: під час зустрічі Папи Римського Іоанна Павла ІІ на спортивному комплексі «Чайка». Фото Укрінформу.
Під час зустрічі Папи Римського Іоанна Павла ІІ на спортивному комплексі «Чайка». Фото Укрінформу.

Понтифік відвідав два міста – Київ і Львів. Ще в аеропорту Києва Папа, поцілувавши чашу з українською землею, попросив вибачення в українських православних за колишні образи.  Папа Іван ІІ відвідав Аскольдову могилу, вшанував пам'ять жертв репресій 30-х років у Биківні, побував біля Меморіалу пам'яті жертв Бабиного Яру. У наступні дні відслужив на спортивному комплексі «Чайка» дві літургії: за латинським обрядом та за візантійським. Послухати й подивитися Папу прийшло чимало молодих українців. Увечері 25 червня Папа відбув до Львова.

У Львові до візиту ватиканського гостя  було відновлено також іподром. Саме тут відбулася 26 червня Служба Божа у латинському обряді, а 27 червня – у візантійському.

Від візиту Івана Павла ІІ в Україну Кремль пережив «важке потрясіння». Російська православна церква, зокрема патріарх Алексій ІІ, засудили візит Понтифіка, вбачаючи в ньому зазіхання на «исконно православную» територію.

ВІДКРИТТЯ МОНУМЕНТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ НА МАЙДАНІ. 22 серпня. Київ. Укрінформ: «Тисячі людей на майдані Незалежності дивуються бронзовій з позолотою скульптурі матері-України».

На фото: Монумент Незалежності України. Фото Укрінформу.
На фото: Монумент Незалежності України. Фото Укрінформу.

 Офіційне відкриття Монумента Незалежності відбулося 23 серпня до 10-ї річниці Незалежності України. Монумент  являє собою 62-метрову тріумфальну колону, увінчану 24-тонною статуєю жінки з литої бронзи, що тримає в руках гілку калини. 33-метрова колона зроблена із найсвітлішого у світі пенсільванського граніту «Бет Уайт». Її виготовляли італійські майстри по каменю й вона була представлена (звісно, не в оригіналі) на міжнародній виставці у Вероні як еталон найвищої майстерності. Всередині колони – гвинтові сходи.

Автором Монумента Незалежності є відомий український скульптор Анатолій Кущ, «батько» таких відомих київських пам'ятників як «Засновники Київської Русі» та «Архангел Михаїл». Моделлю для дівчини-Незалежності скульптору слугувала дочка, 20-річна Христина Кущ-Катракіс – відома нині американська мисткиня, художниця, кураторка міжнародних мистецьких проектів.

СВЯТКУВАННЯ 10-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Київ. Укрінформ: «У світлий, сонячний літній день 23 серпня з усіх боків прямував людський потік до врочистого, у майорінні знамен національного палацу «Україна»... Урочисте засідання з нагоди 10-ї річниці Незалежності України почалося із внесення Державного Прапора. Лунає гімн України».

На фото: під час урочистостей святкування 10-ї річниці Незалежності України. Фото Укрінформу
Під час урочистостей святкування 10-ї річниці Незалежності України. Фото Укрінформу

Офіційна частина святкувань з нагоди 10-ї річниці Незалежності України відбулася в Національному палаці «Україна». Серед гостей – президенти Росії – Путін, Польщі – Александр Кваснєвський та Македонії – Борис Трайковський. Президент Кучма виступив із промовою. «Незалежна Україна відбулася назавжди і безповоротно», – резюмував він.

Тим часом під палацом «Україна» стояли учасники акції «Україна без Кучми». Відбулись також і альтернативні збори опозиції, присвячені 10-річчю Незалежності країни, в яких узяли участь близько тисячі представників опозиційних об'єднань.

На фото: в урочистостях на Майдані Незалежності взяли участь керівники України, столиці, представники духовенства, високі зарубіжні гості і тисячі киян. Фото Укрінформу.
На фото: в урочистостях на Майдані Незалежності взяли участь керівники України, столиці, представники духовенства, високі зарубіжні гості і тисячі киян. Фото Укрінформу.

ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ. 5 грудня. Київ. Укрінформ: «Сьогодні розпочався перший Всеукраїнський перепис населення незалежної України. В ході цієї знакової події ми з'ясуємо, яке воно, наше суспільство...»

На фото: населення широко сповіщено про перепис. Фото Укрінформу.
Населення широко сповіщено про перепис. Фото Укрінформу.

Всеукраїнський перепис населення проходив 5-14 грудня. Перші результати стали відомі на початку квітня наступного, 2002 року. Виявилося, що українців не «52 мільйони», як запевняли нас із екранів телебачення, а 48 млн 457 тис. осіб. Міське населення складало 67,2%, сільське – 32,8%; чоловіків було 22 млн 441 тис. осіб, або 46,3%; жінок більше – 26 млн 16 тис. осіб, або 53,7%.

За даними Всеукраїнського перепису населення, на території країни проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення України значна більшість українців, чисельність яких становила 77,8% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. 

Питома вага росіян у загальній чисельності населення зменшилася на 4,8 відсоткового пункта і становила 17,3%. Українську мову вважали рідною 67,5% населення України, що на 2,8 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 відсоткового пункта.

Далі буде.


Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме