"Підтримати"
Новини
Всі новини

Технологічний прорив: експериментальний торієвий реактор запускають в Китаї

21:00, 27 лип 2021
400

У вересні в китайському місті Увей (Ганьсу) почнуться випробування LFTR - малогабаритного ядерного реактора на 2 МВт, який не використовує воду для охолодження. Над втіленням ідеї китайські вчені працювали 60 років. Перший комерційний енергоблок планується ввести в експлуатацію до 2030-го року, пише Live Science.

Проєкти реакторів на розплавах солей – не новинка: про них відомо з 1960-х, а концепція – з 1946 року. Різні експериментальні конструкції замість паливних стрижнів в основному використовували збагачений уран, розчинений під низьким тиском у фторидних солях літію та берилію.
Від подібних розробок відмовилися через підвищену корозію, а від розробок з торієм – через його слабку радіоактивність, яка ускладнює розвиток і підтримку реакцій ділення до прийнятних рівнів без додавання урану. Як китайські фізики розв'язали ці проблеми, невідомо.
Китайський зразок LFTR від Шанхайського інституту прикладної фізики буде працювати на торії. Це сріблястий радіоактивний метал, названий на честь скандинавського бога грому, який набагато дешевше і більш поширений, ніж уран. Реактор буде у висоту всього 3 м, в ширину/глибину – по 2,5 м. З нього планують "знімати" до 100 МВт: цього достатньо для забезпечення електроенергією 100 000 осіб.
Сольовий розплав з температурою від 600°С подається в активну зону, де під бомбардуванням нейтронами атоми торію перетворюються в уран-233. Той розщеплюється, виділяючи енергію і ще більше нейтронів, що запускає ланцюгову реакцію. Розплав проходить через другу камеру, де надлишкова енергія "знімається" на сольовий теплоносій і потім перетворюється на електрику.
Такий реактор буде безпечнішим за "звичайні": під час контакту з повітрям торій швидко охолоджується і твердне, що робить більш безпечним аварійний витік.
Основний побічний продукт ядерної реакції з торієм-232 – уран-233, який можна "утилізувати" в інших реакціях, і низка інших ізотопів з періодом напіврозпаду "всього" до 500 років ("відходи" з класичних реакторів – до 10 000 років). 
Оскільки для роботи йому не потрібна вода-охолоджувач, такі маломасштабні установки можна розміщувати в пустельних районах. Китайська влада збирається побудувати кілька подібних АЕС в малонаселених місцях і рівнинах на заході країни, а потім і в союзних країнах.
Пекін розглядає експорт "ядерної" електроенергії як ключову частину програми "Один пояс, один шлях". Нові типи реакторів – частина прагнень президента КНР Сі Цзіньпіна до 2060 року зробити країну вуглецево-нейтральною.
В кінці весни 2020 року виробництво атомної енергії в Україні впало до історичного мінімуму.
Влітку 2020-го почали збирати термоядерний реактор ITER.
У червні 2021-го на китайській АЕС було пошкоджено декілька твелів в активній зоні реактора.
Раніше Science повідомив, що в завалах під зруйнованим реактором у Чорнобилі "посилюються ядерні реакції". Вчені заспокоїли: нічого нового в цьому матеріалі немає.



Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини