Всі новини

Законопроект про дезінформацію вб'є свободу слова в Україні

Міністерство культури, молоді та спорту не повинно вносити в Раду підготовлений ними законопроєкт про боротьбу з дезінформацією і регулювання діяльності українських журналістів, якщо ж його буде внесено – нардепам не варто його підтримувати. Такого висновку дійшли експерти Інституту масової інформації.

Законопроєкт про дезінформацію і заходи боротьби з нею, який презентувало Міністерство культури, молоді та спорту України, містить неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві, а також порушує принципи існування України як правової держави. Про це йдеться в аналізі проєкту закону, який 21 січня опублікував на своєму сайті Інститут масової інформації (ІМІ).

Експерти побачили в запропонованому документі три головні загрози:

* запровадження вузького поняття дезінформації як суто недостовірної інформації щодо питань, які мають велику суспільну значимість, і введення відповідальності за дезінформацію;

* створення спеціального державного органу – уповноваженого з питань інформації – і наділення його широкими і монопольними повноваженнями у сфері інформації;

* створення спеціального органу – Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ).

"По-перше, реагування на таку суспільно небезпечну дію, як поширення недостовірної інформації про суспільно важливі питання, здійснюється не правоохоронними органами за процедурою, уже передбаченою кримінальним законодавством... а новоствореною інституцією – уповноваженим із питань інформації, статус і повноваження якого викликають багато запитань. Водночас реагування на дезінформацію з боку інших суб'єктів не передбачено. По-друге, суб'єктами дезінформації є не тільки ЗМІ або посадові особи, а й звичайні громадяни, яких законопроєкт називає "поширювачами інформації". Це дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності будь-кого просто за перепост якоїсь інформації в соціальних мережах", – пише ІМІ.

Уповноважений, за задумом авторів законопроєкту, не буде державним службовцем. Водночас передбачено наділити його надзвичайними повноваженнями втручатися в будь-який аспект інформаційної діяльності в Україні без наявності запобіжних механізмів проти зловживань.

"Надзвичайні повноваження... уповноваженого базуються не на експертних висновках або іншому всебічному та об'єктивному аналізі інформації, а на власних переконаннях уповноваженого або його представників і на їхньому особистому уявленні щодо наявності або відсутності в тій чи іншій інформації ознак дезінформації. Такий механізм не відповідає міжнародним зобов'язанням України, зокрема положенням ст. 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод та судовій практиці Європейського суду з прав людини", – вважають експерти.

Нарешті, плановане створення АПЖУ становить ризики появи у професійному медіасередовищі осіб, яких лише формально можна буде вважати журналістами, побоюються в інституті.

"Організація зараховуватиме до своїх лав абсолютно всіх: і чорнушників, і тітушок, і апологетів "русского мира"... Відмовлено у членстві в АПЖУ лише деяким категоріям громадян, зокрема іноземцям, членам керівного складу політичних партій, особам, що мають непогашену судимість, занесеним до переліку тих, хто становить загрозу нацбезпеці, та співробітникам "санкційних" медіа. Складається враження, що ти можеш бути махровим джинсовиком і гордо титулуватися "професійним журналістом", – ідеться в публікації.

Запропонований законопроєкт не виконує функцій захисту українського суспільства від поширення суспільно шкідливої інформації, а створює механізми тотального контролю за інформаційним простором, резюмують експерти ІМІ. Вони закликали міністерство не подавати його в парламент, а якщо це станеться, то депутатам необхідно відхилити документ.

17 січня міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшать до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, які містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав законопроєкт "очевидно ворожим" щодо співробітників українських ЗМІ.

Джерело: gordonua



Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Також по темі
Коронавірус наступає на людство: як убезпечити себе від зараження
Українці вважають мову важливим атрибутом незалежності
Що робили два мільйони українських ФОПів в 2019 році. Статистика та аналітика
Друга світова вісімдесят років потому: нові цифри втрат. Інфографіка
Найпоширеніші види хабарів в Україні
Краще за тиждень
Мультимедіа
Хореографу Григорію Чапкісу 90: Зеленський нагородив його орденом
У Санжарах вже спокійно, але крапку поставити треба
Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України
Коронавірус лякає людей і вони захищаються, як можуть. Фото
Планету можуть врятувати ліси, посаджені за допомогою дронів. Відео