Всі новини

Сумна неділя: прощання із загиблими у Ірані, скандал із Британією та провал по Лівії

Неділя 19 січня була сумниою, дивною та навіть місцями загрозливою. У Борисполі країна прощалася із загиблими льотчиками. Британці обізвали Герб України символом екстремізму. Потім всі чекали водохресних морозів, але вони так і не прийшли. Пирнальщики у ополонку сподівалися на відпущення гріхів, але їм повідомили, що це ілюзія. Переговори по Лівії теж виявилися ілюзорними...

Авіакатастрофа в Ірані: всі подробиці

В Україну доставили тіла українців, які загинули в результаті атаки на літак МАУ в Ірані. Раніше експерти МВС ідентифікували всіх 11 українських громадян, які перебували на борту під час катастрофи. У терміналі В аеропорту Бориспіль відбулася церемонія прощання. На закритій частині були присутні тільки родичі і перші особи країни.

9 із загиблих українців - члени екіпажу літака. Пілоти: Наумкин Олексій, Гапоненко Володимир, Хоменко Сергій. Бортпровідники: Стадник Катерина, Матьков Ігор, Микитюк Марія, Ліхно Денис, Овчарук Валерія, Сологуб Юлія. Ще двоє загиблих - пасажири Ольга Кобюк і Олена Малахова.

Український уряд зобов'язався виплатити родичам загиблих в авіакатастрофі МАУ по 200 тис. гривень з резервного фонду.

Також Монреальською конвенцєю передбачені страхові виплати за кожного загиблого в розмірі 345 тис. доларів. Глава Кабміну Олексій Гончарук заявив, що проконтролює отримання цієї допомоги. Крім цього, Україна буде наполягати на компенсації від іранської сторони.

11 січня в генштабі Ірану заявили, що літак "Міжнародних авіаліній України" "збили випадково в умовах підвищеної бойової готовності у зв'язку з очікуванням можливого ракетного удару з боку США після атаки на іракські авіабази 7 січня". Також було сказано, що український літак пролітав поруч з важливим військовим об'єктом. Міністр закордонних справ Ірану вибачився і висказав півчуття до всіх постраждалих країн. Відповідальність за атаку на український літак взяла на себе Іранська військово-політична формація "Корпус вартових ісламської революції" (КВІР).

Глава МЗС Вадим Пристайко повідомив, що питання про визнання провини іранської сторони у катастрофі літака МАУ буде підніматися під час засідання Радбезу ООН і повинно бути зафіксовано в офіційному документі. Також Пристайко зазначив, що Україна має намір домагатися визнання відповідальності "політичної верхівки" Ірану.

В Україну вже прибула делегація Ірану на чолі з уповноваженим міністром для обговорення повернення "чорних ящиків" зі збитого літака, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. За його словами, делегацію з Ірану очолює міністр інфраструктури і доріг.

"Він є офіційним представником Ірану, його головне завдання - принести офіційні вибачення і пояснення того, що сталося. Ми сподіваємося, що зможемо піти далі, ніж просто політичні визначення та обговоримо практичні проблеми. Серед них - як раз повернення "ящиків", - зазначив міністр.

Як повідомлялося, літак МАУ зазнав аварії недалеко від столиці Ірану Тегерана, незабаром після вильоту, вранці 8 січня. На борту літака було 167 пасажирів (більшість з них громадяни Ірану і Канади) і 9 членів екіпажу - громадяни України. Всі вони загинули. У ніч на 11 січня Іран визнав, що український літак був збитий його ракетою.


У Британії тризуб віднесли до екстремістських символів

Антитерористичний відділ поліції Великобританії підготував посібник в рамках програми по боротьбі з радикалізацією, в візуальному розділі якого серед знаків і символів праворадикальних груп вказано герб України.

Українське посольство в Лондоні зажадало від британської поліції виключити тризуб, зображений на гербі України, зі списку екстремістських символів і офіційно вибачитися.


У столиці Німеччини пройшла міжнародна конференція

з врегулювання в Лівії

Конференція відбулася за ініціативою канцлера Ангели Меркель. На переговори були запрошені представники протиборчих сторін, а також Росії, Франції, Туреччини, США, Великобританії, Алжиру, Єгипту і ОАЕ.

Учасники міжнародної конференції по Лівії 19 січня зробили спільну підсумкову заяву:

"Ми закликаємо до припинення всіх військових пересувань сторонами конфлікту або в рамках надання сторонам конфлікту безпосередньої допомоги на всій території Лівії з самого початку процесу припинення вогню", - йдеться в документі.
У заяві також вказано:

...на важливість здійснення обміну полоненими і звернення до Радбезу ООН із закликом ввести санкції стосовно порушників режиму припинення вогню в країні;
...на необхідність зниження рівня насильства, роззброєння воєнізованих груп або їх включення в державні структури безпеки із підтвердженням "необхідности боротьби з тероризмом в Лівії всіма засобами відповідно до Статуту ООН і міжнародного права";
...на необхідність дотримання ембарго на поставки зброї в країну і відновлення монополії держави на законне застосування сили, створивши єдині лівійські сили безпеки під цивільним керівництвом;
...на важливість безпеки нафтових об'єктів в країні і утримання від будь-яких ворожих дій відносно нафтової інфраструктури Лівії.
Також учасники берлінської конференції зобов'язалися утримуватися від втручання у збройний конфлікт в Лівії:
"Ми зобов'язуємося утримуватися від втручання у збройний конфлікт або у внутрішні справи Лівії і закликаємо всі міжнародні суб'єкти наслідувати наш приклад", - підкреслюється в заяві.
Було запропоновано створити "механізм економічного відновлення для Лівії" під контролем майбутнього єдиного уряду для пріоритетної реконструкції міст Бенгазі, Дерна, Мурзук, Себха, Сирт і Тріполі.
Учасники міжнародної конференції по лівійському врегулювання наполягають на створенні президентської ради і формуванні уряду Лівії, що представляє всі внутрішні сили і затвердженого Палатою представників (парламентом).
Як зазначено в тексті, основою для досягнення врегулювання ситуації має служити Лівійська політична угода, в котрій особлива роль відводиться Раді Безпеки ООН, Африканському союзу, Лізі арабських держав і Європейському Союзу.
У документі закріплено створення військової моніторингової комісії "п'ять плюс п'ять", до складу якої призначили своїх представників прем'єр-міністр Саррадж і опозиційний фельдмаршал Халіфа Хафтар.
Як заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель, цей орган повинен "стати основою для того, щоб перемир'я в країні виявилося дійсно стійким".

Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо на полях Берлінської конференції закликав ввести більш жорсткі санкції щодо тих, хто сприяє продовженню війни в Лівії. За словами глави італійського МЗС, необхідно створити механізм санкцій щодо так званих "спонсорів" військового конфлікту в Лівії. Зокрема, Ді Майо запропонував забезпечити повне дотримання санкцій, передбачених за порушення ембарго ООН на постачання зброї.

Експерти оцінили підсумки конференції, як декларацію намірів, яка, швидше за все так і залишиться на папері...
Нагадаємо

З 1969 по 2011 рік в Лівії, після військового перевороту, правил Муаммар Каддафі, якого Рональд Рейнаг назвав "скаженим псом Близького Сходу", звинувачуючи в тероризмі. Загинув Каддафі теж в результаті перевороту, ініційованого, як вважають деякі політичні міжнародні експерти, США через, нібито, бажання контролювати нафтові потоки.

Після його смерті тимчасовий уряд Лівії не зміг втримати порядок в країні і розкололося на урядові сили (що відповідають статуту ООН) і опозицію, яку в підсумку очолив генерал Халіфа Хафтар, який поставив за мету повалити "втративший будь-яку легітимність Загальний національний конгрес".

Особливо гостро конфлікт між урядовими силами і армією Хафтара розгорівся з весни 2014 року. У країні - два кабінети міністрів, а територія за фактом розділена між протиборчими силами (самостійну роль також відіграють угруповання туарегів і ісламістів), 90% країни контролює тимчасовий кабінет Абдалли Абдуррахмана ат-Тані (в Тобруке) за підтримки генерала Халіфи Хафтара. Офіційний Уряд Національної Єдності (ПНЄ) на чолі з Фаїом Сарраджем контролює столицю (Тріполі) з околицями. Хафтара підтримує Росія, ОАЕ та Єгипет. Сарраджа - ООН, США та Туреччина.

Росія відправила до Лівії 200 найманців, а також там знаходяться близько 5 тис. членів россійчкой ПВК "Вагнер". Туреччина звинуватила Росію в розпалюванні конфлікту в Лівії. Саррадж звернулося по військову допомогу до Туреччини. Путін обурився.

Хафтар у відповідь 2 січня 2020 року розбомбив аеропорт Мітіга, де в результаті загинули 30 кадетів військового коледжу і ще 20 були поранені. Ердоган ввів війська до Лівії. 12 січня Путін зустрівся з Ердоганом і вони обидва запропонували сторонам конфлікту в Лівії припинити вогонь. Хафтар пропозицію відкинув і зажадав роззброєння всіх інших сил. В довершення до цього, Хафтар перекрив всі нафтові термінали в портах Лівії. Це стало останньою краплею і Ангела Меркель скликала конференцію з врегулювання конфлікту в цій нафтової країні.

По факту, конференція не принесла перемир'я: незважаючи на декларації, домовленості залишаються на папері...

ІнфоКава за матеріалами ЗМІ



Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Також по темі
Коронавірус наступає на людство: як убезпечити себе від зараження
Українці вважають мову важливим атрибутом незалежності
Що робили два мільйони українських ФОПів в 2019 році. Статистика та аналітика
Друга світова вісімдесят років потому: нові цифри втрат. Інфографіка
Найпоширеніші види хабарів в Україні
Краще за тиждень
Мультимедіа
У Санжарах вже спокійно, але крапку поставити треба
Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України
Коронавірус лякає людей і вони захищаються, як можуть. Фото
Планету можуть врятувати ліси, посаджені за допомогою дронів. Відео
Геній Леонардо да Вінчі: у Львові - виставка інженерних винаходів. Фото. Відео