"Підтримати"
Новини
Всі новини

Що робили два мільйони українських ФОПів в 2019 році. Статистика та аналітика

В Україні з січня по листопад кількість зареєстрованих ФОПів зросла на 42 тисячі в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, а компаній - на 37 тисяч. Про це свідчить дослідження платформи YouControl про зміни в українському бізнесі за 2019 рік, опубліковане Держкомстатом

За десять місяців 2019 року кількість підприємств в Україні збільшилася майже на 37 тис. (або на 4%) і досягла 971 тис. Цей показник визначено на основі даних Держкомстату про кількість юросіб без урахування некомерційних організаційно-правових форм власності.
Відкриті протягом 2019 року підприємства найчастіше вибирали для роботи напрямок неспеціалізованої оптової торгівлі. Майже 13% підприємств з усіх новостворених компаній поточного року саме таку КВЕД вказали при реєстрації. Також популярною серед підприємств-новачків була робота з нерухомістю - надання в оренду і будівництво.
Розрахунки YouControl, за даними Нацбанку, показують, що найбільший приріст кредитів протягом десяти місяців 2019 року отримали компанії з галузей будівництва (+1,3 млрд грн), роздрібної торгівлі (+1,2 млрд грн) і логістики і складського господарства (0,9 млрд грн).
Кількість ФОПів в Україні на початку 2019 року досягала 1,91 млн. Цей показник говорив про зростання масиву фізичних осіб-підприємців на 4% в порівнянні з початком минулого року. Навряд чи в цьому році повториться подібний результат, адже із січня до листопада 2019-го кількість ФОПів зросла лише на 42 тис., що відповідає 2%. Така загальна кількість ФОПів визначила не тільки відкриття, а й припинення роботи підприємців.
Протягом 2019 року зареєструвалися понад 256 тис. нових ФОПів, а закрилися - 213 тис. Серед останніх було 58 тис. тих, хто відкрився тільки в цьому році, але не зміг втриматися на плаву навіть такий короткий проміжок часу.
Найбільший приріст кількості фізичних осіб-підприємців був у сфері комп'ютерного програмування. Майже 11% з усіх нових ФОПів зареєструвалися саме в цій категорії. Удвічі менше було ФОПів, які посіли другу і третю сходинки - вони вибрали для себе роздрібну торгівлю продовольством у неспеціалізованих магазинах і б'юті-послуги.
Нагадаємо, що раніше ЄС виділив майже 10 млн євро для підтримки бізнесу на Донбасі. Представники малого і середнього бізнесу вже із завтрашнього дня можуть отримувати кошти в лізинг або кредит.
Також Гончарук розповів, скільки грошей виділять на кредити для бізнесу. Ця сума протягом року, можливо, буде змінюватися, але на цей час передбачено п'ять мільярдів гривень на наступний рік.


* * *

Нещодавно Світовий банк оприлюднив рейтинг Doing Business-2020 щодо легкості ведення бізнесу. У ньому Україна посіла 64 сходинку зі 190 країн, опинившись між Індією і Пуерто-Ріко. І цей, здавалось би, сумнівний результат є найкращим для України за всю історію ведення рейтингу з 2005 року. Порівняно з попереднім роком наша країна піднялася на 7 позицій. Зокрема, в Україні покращилася ситуація із реєстрацією власності, захистом міноритарних інвесторів, міжнародною торгівлею тощо. А от з отриманням кредитів, оподаткуванням, забезпеченням виконання контрактів та іншим все стало лише гірше.

Загалом же на вітчизняний бізнес за рік вплинули і подвійні вибори, і сумна стабільність щодо ведення воєнних дій на Сході. В економічному напрямку одними із головних подій стали ріст ВВП, зміцнення гривні, зниження інфляції. Економічне зростання до кінця 2019 року, за прогнозами НБУ, прискориться до 3,5% (після 3,3% у 2018-го).

Очікувано, найбільший приріст кількості фізичних осіб-підприємців був у напрямку комп’ютерного програмування. Майже 11% зі всіх новостворених ФОПів зареєструвалися саме у цій категорії. Вдвічі менше було ФОПів, що посіли другу та третю сходинки – вони обрали для себе роздрібну торгівлю продовольством у неспеціалізованих магазинах та б’юті-послуги.

“Незважаючи на всі не надто сприятливі умови, в ІТ-галузі можна спостерігати активне зростання. Це зумовлено її гнучкістю, можливістю працювати здебільшого на зовнішні ринки, відсутністю жорсткого державного регулювання (останнє невдовзі, на жаль, може змінитися не в кращу сторону). Загалом же Україна розмістилася серед ТОП-5 країн усього світу, які надають найбільше аутсорс-послуг в ІТ-напрямку”, – пояснює Руслан Соболь, голова ГС “Асоціація власників малого та середнього бізнесу”.

До речі, Руслан Соболь не бачить позитивних зрушень у вітчизняному бізнес-середовищі за поточний рік:

“Наразі маємо низхідний тренд у купівельній спроможності та на ринку праці. Закони економіки прив’язані до певних механізмів, зокрема, доступу до вигідних кредитів, позитивного економічного та політичного середовища. У тих умовах, що наразі знаходиться країна, навряд чи варто очікувати стрімкого розвитку чи розширення бізнесу, відкриття нових підрозділів чи освоєння нових напрямків. Поки це не на часі. Наразі завдання скоріше полягає в збереженні того, що є”.

За словами експерта, ринок перебуває в очікуванні певних дій з боку новообраної влади, профільних міністерств: “Підприємці дуже чекали на чітку стратегію розвитку економіки. На які галузі держава робитиме ставку? Які програми підтримки та розвитку бізнесу будуть імплементовані? Чи буде доступ до вигідного кредитування? І хоча ніби рано робити висновки, але факт в тому, що бачення відсутнє. Бізнес, замість того, аби долучитися до підготовки стратегії, витрачає купу часу на пояснення, чому уже прийняті зміни матимуть негативні наслідки. Однак, - як врешті констатував Руслан Соболь, - бізнес просто неможливо вбити".

Дмитро Суслов, директор українського “Бітрікс24”, має загалом більш позитивний настрій щодо змін у вітчизняному бізнесі за рік.

“Поява в уряді людей, які мають досвід створення власних успішних проектів, – це змога ліквідувати чимало застарілого, що дісталися у спадок ще з радянських часів. Нині лише початок, і важко передбачити, чи стануть ці зміни системними. Але, сподіваюся, вони будуть такими”. І хоча, за словами експерта, особливий сплеск в запуску нового бізнесу не спостерігається, у діловому середовищі відбулися інші якісні зміни: “Зросла підприємницька активність: більшість тих, хто вже має власну справу, чимало роблять, аби розвиватися, вдосконалювати командну взаємодію, робити свій продукт кращим та працювати з клієнтами на більш високому рівні. Наприклад, підприємці почали цікавитися технологіями, розвитком бренду, клієнтським сервісом тощо”.

А от Павло Матіяш, заступник директора з розвитку бізнесу компанії Activitis, зазначив, що покращення в бізнесі відбулися, зокрема, завдяки попереднім законодавчим змінам. Серед них він назвав уже згаданий Закон “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, а також Закон “Про валюту і валютні операції”, спрямований на лібералізацію системи валютного регулювання.

“Треба відзначити що за останні дев'ять кварталів значення індексу ділової активності, який виводить НБУ, не опускалося нижче 115%. А показники вище 100% свідчать про позитивні настрої бізнесу. Другий показник НБУ – індекс очікувань ділової активності, який показує настрої не на перспективу, а "тут і зараз", – також підтверджує позитивний тренд. Однак динаміка з різних галузей неоднакова. Щодо будівництва і послуг значення показників з кожним місяцем зростає. Промисловість показала ріст лише в останньому місяці, а торгівля демонструє негативну динаміку. Основні ризики з боку бізнесу вбачаються в падінні цін, міграції персоналу і скороченні мереж”, – зазначив Павло Матіяш.

Усі експерти сходяться лише в одному: бізнес в очікуванні і на більш глобальні зміни. За словами Дмитра Суслова, швидкість, із якою запроваджуються нововведення, лякає підприємців. Та не все так погано: нові законопроекти, зокрема, в напрямку цифровізації, позитивно вплинуть на ведення бізнесу в Україні в майбутньому.

Однак є законодавчі зміни, які є найбільш обговорюваними. Вони викликають у діловому середовищі здебільшого страх, негатив та навіть ультиматуми. Це так званий “закон про РРО”, що стосується обов’язкового використання касових апаратів. На думку Руслана Соболя, його дія призведе до негативних економічних наслідків і може спричинити те, що підприємництво піде в тінь ще глибше. А от Дмитро Суслов запевнив, що в ньому хоча і є пункти “аж занадто”, але в цілому він сприятиме легалізації електронної комерції і скороченню сірих схем у бізнесі.

Однак, перспективи розвитку бізнесу залежать не лише від зовнішніх умов, а й від того, наскільки підприємства вміють налагоджувати внутрішню роботу, правильно обирати контрагентів та обходити шахраїв. Допоможе працювати ефективно і з меншими затратами часу на перевірку партнерів, клієнтів чи інвесторів функціонал системи YouControl. Зокрема, у нагоді стане Експрес-аналіз, який міститься в досьє кожної компанії чи навіть ФОПа. Він підкаже, на які фактори звернути увагу і ретельніше перевірити, аби не натрапити на токсичного контрагента.




Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Twitter.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини