"Підтримати"
Новини
Всі новини

Творчість «Дикого театру» здатна травмувати глядача

23:13, 06 гру 2018
2 054

Якщо у вас ніжна психіка - на такі спектаклі краще не ходити, попередили постановники. Але завзяті театрали Маріуполя, почувши таке попередження, вишикувалися в кілометрові черги в касу ДК «Молодіжного». І не пошкодували.

Показ вистави київського «Дикого Театру» «Жінко, сядь!» проходив у рамках міжнародної акції «16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства». Театр має нестандартну творчу концепцію. Його гасло - «Дикий театр: театр, що провокує». А головне завдання - зіштовхувати глядача з реальністю, а не створювати вигадані світи, в яких можна від неї сховатися.

Постановники застерігають всіх про те, що їх творчість здатна травмувати, обурити і взагалі протипоказана людям з чутливою психікою. Незважаючи на всі небезпеки, в столиці потрапити на прем'єри цього театру непросто, і, напевно, це свідчить не про підвищеній кількості мазохістів в Києві.

На сцені розігрується поширена побутова історія. Головні персонажі - Юля і Саша - одружилися, завели дітей, але незабаром слова, вимовлені в якості весільної клятви, повністю забуваються. Спектакль присвячений темі домашнього насильства в сім'ї. Молода дружина виявляється під фізичним, психологічним, сексуальним і навіть економічним тиском. Скандали, побої образи, залякування - не такий вона представляла сімейне життя. Фраза «поки смерть не розлучить вас» в подібних обставинах стає схожою на довічний вирок.

Постановка прагне втягнути глядача в власний простір, орієнтувати на погляд зсередини, а не зовні, показати життя на сцені, а не сцену з життя.

Варто відзначити високий професіоналізм артистів, завдяки якому «Дикому Театру» такі завдання цілком по плечу. У дії багато що підпорядковано принципу максимальної реалістичності. Наприклад, сценічна мова. Герої спілкуються матом. Але ж це і є мова відчаю, мова люті і звинувачень. Напевно, той випадок, коли без нецензурщини не обійтися, - глядач просто не повірить.

Вистава не схильна переходити від часткового до загального, метафоричність часто буквальна. Свекруха пускає невістку «на фарш», аби задовольнити своє чадо. Символізм доходить до первісно-тваринного рівня, але чи далеко ми самі від цієї позначки? Погугліть новини з тегом «свекруха» - виявляється це не найстрашніша історія.

Сцен з обтяжуючими обставинами вистачає. Але дійсно «дикими» було епізоду два, не більше. Зал ДК «Молодіжний» у Маріуполі, після того як спалахнуло світло, виявився майже повним, а протягом вистави глядачів пішло зовсім небагато. Виходить поріг «дикості» в Маріуполі буде вище столичного?

Творці поставили в кінці сюжетну точку, закільцьовуючи дію. А ось смисловий фінал п'єси залишається відкритим. Театр в жорсткій формі ставить нас перед питанням, відповісти на яке ми повинні за межами залу для глядачів.

 

 

 


Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини