Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу "112 Україна" розповів про перспективи вступу України в Альянс, залежності цього питання від позиції Москви, відповідальності Росії за анексію Криму та агресії на Донбасі.
- Україна і НАТО почали діалог щодо плану дій про членство в Альянсі. З Вашого попереднього досвіду, скільки Україні знадобиться років, щоб виконати всі умови і подати таку заявку?
- Найголовніше для України - сфокусуватися на реформах. Модернізувати свої оборонні інституції, прийняти стандарти НАТО і боротися з корупцією. І це важливо, незалежно від членства в НАТО. Бо це посилить державу, здатність України і сил НАТО працювати разом. Президент Порошенко підняв питання плану дій щодо членства. Союзники взяли це до відома. Але у нас є внутрішня дискусія з цього приводу. На мою думку, це важливо. І в України є механізми, і вона має йти в НАТО з допомогою того, що ми називаємо "пакет всебічної допомоги", і ми зможемо зробити набагато більше разом. Важливо зосередитися на діях - як зміцнити українські оборонні інституції, допомогти в модернізації Збройних сил країни, і саме цьому треба приділити головну увагу зараз.
- Як Ви думаєте, трьох років для цього достатньо?
- Я б не спекулював на часових рамках. Але, звичайно, Україна буде вирішувати, до чого вона прагне. Мій меседж в тому, що питання щодо членства повинні вирішити 29 союзників і Україна. І ніхто інший не повинен втручатися в цей процес. І ще раз наголошую - реформи, модернізація, боротьба з корупцією, відповідність до стандартів НАТО. Це важливі речі, їм слід приділити увагу. Це важливо і для НАТО, і для України, незалежно від членства.
- Відносини між НАТО і Росією... Чого Альянс очікує від Москви і на які поступки готовий піти сам?
- Підхід НАТО проти Москви, проти Росії полягає в тому, що ми називаємо "двостороннім підходом" - це, насамперед, міцний захист, колективний захист, який заслуговує на довіру, але в той же час політичний діалог. Тому що Росія - це наш сусід, і вона нікуди не зникне. І тому важливо говорити з Росією, особливо в умовах, коли напруженість зростає. Важливо говорити на такі теми, як мінські угоди, Мінські домовленості, їх виконання. Це те, що ми називаємо "політичним діалогом". Але також звертатися до питань прозорості і скорочення ризиків. Є значна військова активність, навчання, які проводять вздовж наших кордонів. НАТО попереджає: хоче уникнути будь-яких інцидентів, які можуть призвести до того, що ситуація вийде з-під контролю і створить небезпечні ситуації. Все це вимагає діалогу з Росією, але діалог не означає слабкість. Для нас - це знак сили, з допомогою якої ми говоримо з сусідом.
- Прес-секретар російського президента Пєсков сказав, що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО не сприятиме безпеці в Європі. Як НАТО реагує на такі заяви?
- Це справа України - вирішувати. Це суверенне право кожної нації. І ніхто не повинен намагатися змінювати систему сфер впливу в Європі, вирішувати за сусідів, що їм можна, а чого не можна робити. І питання, пов'язані з членством, повинні вирішувати союзники і Україна, більше ніхто.
- В українській Міноборони заявляють про загрозу, яку представляють масштабні російсько-білоруські навчання, заплановані на вересень, для України. Як у НАТО оцінюють такі ризики?
- Ми будемо спостерігати за навчаннями "Захід". Всі країни мають право тренувати свої Збройні сили, але для нас важливо, щоб це відбувалося прогнозовано і у відповідності з міжнародними зобов'язаннями. Зокрема, підписаними у Відні документами - це домовленості, за якими, в тому числі, Росія погодилася на прозоре спостереження за масштабними військовими навчаннями. Ми закликаємо Росію поважати Віденську угоду, яка сприяє тому, щоб дотримувалися прозорості і передбачуваності військових навчань. НАТО не бачить безпосередньої військової загрози жодної з країн-учасниць Альянсу. Але ми бачимо, що Росія відповідальна за агресивні дії проти України, анексувавши Крим і також дестабілізуючи Східну Україну, і ми закликаємо Росію відвести всі свої сили звідти. У Східній Україні знаходяться тисячі російських військових, вони повинні бути відведені. І Росія повинна використовувати весь свій вплив на бойовиків, щоб забезпечити повне виконання мінських угод.
- Ви були в Україні в 2015 році. Що змінилося з того часу?
- Що я побачив - це серйозна налаштованість на проведення реформ, серйозна налаштованість боротися з тероризмом. Але при цьому я визнаю, що ще довгий шлях попереду. Також те, з чим можна привітати, - це певні економічні поліпшення. І це необхідно, щоб був прогрес у соціальній сфері та економіці, в той час, коли ви страждаєте від агресії. Я вражений тим прогресом, якого досягла Україна в такий складний період.
112.ua
