Чому я не видаляю пропутінських тролів в Facebook. Роберт ван Ворен

Серед п'яти тисяч моїх друзів у Facebook багато росіян. Деякі з них дотримуються пропутінських поглядів, і це, звісно, додає нового специфічного присмаку слову «друг». Деякі з них порядні люди, просто наші погляди кардинально відрізняються. Зрештою, в цьому світі є безліч тих, чиї погляди, скажімо, «шкідливі для мого здоров'я».

Серед згаданих прихильників Путіна є і сотні тролів, що належать до інтернет-армії кремлівської пропаганди. Чому я не видаляю їх зі списку друзів? Тому що для мене вони є ідеальним індикатором того, що можна чекати від Путіна далі.

Найчастіше діям передує пропагандистська кампанія в соціальних медіа або, навпаки, пропагандистська кампанія проводиться після того, як якісь задуми Кремля провалилися, щоб пояснити нам, чому ми повинні розцінювати невдачу, як успіх. Завдяки цьому я можу «відчути», коли в Східній Україні плануються якісь військові дії, або коли нова затія Кремля не призвела до бажаних результатів (тоді вони починають «пояснювати» це російськомовній аудиторії).

Для мене Facebook став соціально-політичним барометром і з плином часу він лише підтвердив свою ефективність.

Ще з новорічної ночі, я помітив, що росіяни взялись активно поширювати певні відео – відео з іммігрантами («біженцями»), які ходять групами десь вулицями Західної Європи і влаштовують там пекло. Супроводжуючі коментарі, зазвичай, варіюються від «чого не показують у ЗМІ» до «тварини, яких ми самі впустили». Використовується принизлива лексика, націлена на розпалювання ненависті та створення відчуття фрустрації.

Все почалося з відео кельнських подій, де в новорічну ніч велика група хуліганів-іммігрантів нападала на жінок і вчиняла сексуальні домагання. Однак цим справа не скінчилася. Далі поширювалися відео з інших німецьких міст, зі Швеції, Бельгії тощо. На деяких з них мало, що видно – набагато красномовніші супровідні коментарі. Приміром, на одному туманному відео видно молодих мародерів, які спалюють різдвяну ялинку в Брюсселі, і це супроводжується текстом: «Молоді араби-іммігранти паплюжать християнський символ». Як можна з першого погляду визначити, що обидва хлопці на відео обов'язково є арабами, та ще й іммігрантами, і що спалювання дерева є частиною антихристиянської кампанії, а не звичайним актом вандалізму? Мені невтямки.

Я ще можу зрозуміти стурбованих німців, голландців, бельгійців, які публікують такі пости через свої страхи та побоювання, хоча і вважаю, що вони геть не мають рації, поширюючи подібні настрої. Вони дотримуються думки, що основна частина іммігрантів – чоловіки з підвищеним рівнем тестостерону, як делікатно стверджують деякі політики.

Але чому відео про іммігрантів у Європі публікують росіяни? Напевно, лише один або двоє з них реально стурбовані погіршенням політичного клімату в Європі (і помилково звинувачують у цьому іммігрантів, а не абсолютно безвідповідальних політиків-популістів, які використовують проблему у своїх політичних цілях).

Я можу повірити, що троє або четверо опублікували це просто тому, що відео привернуло їхню увагу, і вони не замислювалися над його змістом. Я навіть можу повірити, що деякі росіяни автоматично не люблять людей, які мають іншим колір шкіри або належать до «іншої» культури, особливо з урахуванням того факту, що Росія - зовсім не найтолерантніша країна в світі.


Я намагаюся не вірити в казки і не піддаватися параноїдальним теоріям змови, проте в цьому разі дійсно вважаю, що ми маємо справу з новою конструкцією кремлівської пропаганди. Після масивного потоку антиукраїнської пропаганди (коли цілу країну перетворюють на жидобандерівських фашистів) ми стаємо свідками антиіммігрантської пропагандистської кампанії, спрямованої на підрив європейської єдності та розпалювання напруженості, особливо в тих країнах, які впродовж останніх двох років активно підтримували Україну, де люди бачили справжнє обличчя Путіна.

Я не кажу, що вся іммігрантська криза є витівками російської пропаганди, і не заперечую, що європейська ідентичність переживає важкі часи. До нинішньої ситуації призвело безліч факторів – надто складних і великих, щоб обговорювати їх тут. Я лише кажу, що хтось активно, цілеспрямовано і в організованому порядку підкидає хмизу в огонь для розпалювання напруженості.

Сьогодні ми дійсно переживаємо найбільший виклик світу і безпеці в Європі з часів закінчення Другої світової війни. І у нас є не один Гаврило Принцип, який убив у 1914 році ерцгерцога Франца Фердинанда і, тим самим, розв'язав найбільш руйнівну війну в історії людства, яка, за фактом, тривала 31 рік і закінчилася лише в 1945-му. Ні, зараз у нас є ціла армія «Гаврил Принципів», які всі разом убивають Європейський Дім. І хтось у цей момент сидить і насолоджується видовищем, як його «Facebook» та інші Принципи роблять свою руйнівну справу.


Роберт ван Ворен на НВ