"Підтримати"
Новини
Всі новини

Павло Казарін: хто переміг у енергоблокаді Криму?

Павел Казарин: кто победил в энергоблокаде Крыма?
Енергоблокада Криму, що почалася в ніч на 22 листопада з підриву електроопор в Херсонській області, начебто зійшла на нівець. 7 грудня Київ оголосив про те, що відновлює постачання електроенергії на півострів. Щоправда, лише за однією з існуючих ліній електропередач – «Каховка-Титан». Її сумарна пропускна потужність не перевищує 250 МВт.

При цьому загальна потреба півострова в холодну пору року перевищує тисячу мегават. Приблизно половину цієї потреби – близько 500 МВт – вдалося компенсувати за рахунок кримської електрогенерації. Ще чверть – за рахунок перекинутого з території Краснодарського краю енергомосту. На перший погляд, у всій цій ситуації Кремль виглядає як переможець: йому вдалося домогтися відновлення электропоставок з боку Києва. Але проблема будь-яких узагальнень в тому, що вони невірні.
Великі гроші люблять тишу
З моменту анексії Криму пройшло більше півтора років. Але за весь цей час Київ так і не виробив стратегію взаємин з півостровом. Далі загальних фраз про те, що «Крим – це Україна» справа не йшла. Більше того – через кілька місяців після того, як Кремль офіційно оголосив півострів своєю територією – український парламент прийняв закон про вільну економічну зону в Криму. Цей документ фактично знімав юридичні перепони для великого українського бізнесу, який продовжував вести справи на півострові.

За великим рахунком, позиція офіційного Києва щодо Криму зводилася до того, що політичні міркування виявилися підпорядковані бізнес-логікою. Якщо заради бізнесу потрібно прийняти закон – цей закон приймали. Одночасно, ніякого стратегічного підходу до питання взаємодії з півостровом не було. І саме цей вакуум, створений українською державою, вирішили заповнити активісти та представники кримськотатарського меджлісу.

Саме вони 20-го вересня ініціювали товарну блокаду Криму. На кордоні між Херсонською областю та анексованим півостровом вони почали блокувати фури з товарами, які направлялися на територію Криму. Офіційний Київ зайняв позицію «доброзичливого нейтралітету» – він публічно не підтримував активістів, але й не заважав їм. Коли виникали суперечки між далекобійниками і активістами, українські силовики ставали на бік останніх. В результаті, через кілька днів фури з українськими товарами перестали ввозити товари на територію Криму.

Але при цьому Київ не поспішав узаконювати цю локальну перемогу кримськотатарського меджлісу – офіційно торгівлю з Кримом не забороняли. Більше того, ця акція не змусила українських чиновників почати системно займатися питаннями анексованого півострова. І тоді, судячи з усього, активісти вирішили різко підняти ставки».
Питання руба
В двадцятих числах листопада в Херсонській області прогриміли вибухи, які обрушили лінії електропередач, по яким на півострів електроенергія надходила з материкових областей України. Формально ніхто не взяв на себе відповідальність за подію – активісти заявили, що не мають до цього відношення. Однак потім вони взяли під охорону електроопори і не підпускали до них ремонтні бригади. Спочатку офіційний Київ, який, судячи з усього, не очікував такого розвитку подій, навіть спробував деблокувати повалені вишки за допомогою поліції, але це призвело лише до мітингу в Києві біля адміністрації президента. Після цього силовиків відкликали.

З юридичної точки зору, Київ був зобов'язаний постачати електроенергію в Крим аж до 31 грудня 2015 року – саме такий договір був укладений між Україною і Росією ще в минулому році. Після підриву електроопор українська влада опинилися в ситуації цугцвангу. З одного боку, активісти не погоджувалися ні на який формат відновлення електропостачання півострова, а силовий розгін загрожує величезними протестними мітингами в столиці. З іншого боку, Росія мала масу можливостей тиснути на Київ: наприклад, за допомогою припинення поставок вугілля для українських ТЕЦ, що, в свою чергу, загрожує віяловими відключеннями світла по всій Україні в самий розпал опалювального сезону.

Читайте на InfoKava.com: У чому проблема Володимира Путіна. Павло Казарін

Власне, відновлення постачань електроенергії на півострів стало можливим лише завдяки довгим переговорів Києва з меджлісом і активістами. Судячи з усього, владі вдалося знайти аргументи, які зуміли пом'якшити перш непримиренну позицію кримськотатарських політиків. Російські чиновники в Сімферополі і Москві вже встигли подати це як власну перемогу, однак поспішати з висновками не варто.
Хто кого?
Якщо судити по соціальним мережам, то поновлення поставок електроенергії в Крим сприймається як перемога Москви і поразка Києва. Формально українська влада зуміла зломити активістів меджлісу і змусити їх погодитися з виконанням діючого контракту на поставку електроенергії. До того ж початкові цілі, які ставили перед собою учасники блокади півострова – звільнення з російських в'язниць кримських політв'язнів – не були виконані.
Однак подібна точка зору має ряд вад.
По-перше, саме энергоблокада Криму змусила офіційний Київ приймати рішення щодо півострова. Так, наприклад, кабмін України узаконив товарну блокаду – ввів тимчасову заборону на перетин кордону вантажівками між Херсонською областю та Кримом. А лідер меджлісу Рефат Чубаров вже підготував законопроект, що забороняє постачання товарів та електрики на анексований півострів. За великим рахунком, обидві блокади – товарна і енергетична – не тільки повернули півострів в медиаповістку України, але і змусили чиновників у Києві проявляти свою увагу до цієї теми.

По-друге, сьогодні Україна постачає на півострів не більше 250 МВт, в той час як раніше перетік електроенергії задовольняв всю потребу півострова. Тепер же половина електроенергії в Криму виробляється за рахунок власної генерації. Проблема полягає в тому, що ця частина енергоспоживання закривається за допомогою дизель-генераторів – в результаті собівартість виробництва одного кіловата доходить до 30 рублів (при цьому споживач сплачує за нього з розрахунку 1,44 рубля). При збереженні даної тенденції Крим буде щомісяця обходитися російському бюджету в додаткові 10 мільярдів рублів.

По-третє, договір на постачання електроенергії закінчується в кінці грудня 2015 року, і немає ніякої впевненості, що українські чиновники будуть продовжувати з урахуванням підвищеної уваги в суспільстві до теми електропостачання півострова. Судячи з усього, Міненерго РФ враховує таку ймовірність, тому вже заявило про те, що планує знижувати постачання електрики з материкових областей України.

Якщо українська електроенергія перестане надходити, то її доведеться компенсувати за рахунок власної дорогої генерації і за рахунок перетікання з боку Краснодарського краю. А проблема другого варіанту в тому, що в сусідніх з Кримом російських областях в даний час немає необхідного надлишку електроенергії. До того ж сам по собі кинутий через протоку кабель не вирішує проблем постачання півострова – для того, щоб розподілити електроенергію по всьому півострову необхідно побудувати ЛЕП (лінію електропередач) з Керчі в Сімферополь, а також підстанцію в районі Феодосії. Це все потребує часу і витрат.

Та реальність, в якій опинився передноворічний півострів – це не крапка, а лише три крапки: вже через місяць ця історія може отримати продовження. З точки зору електропостачання Крим так і залишився українським – і якщо Москва захоче оскаржити цю реальність, то їй доведеться заплатити за це високу ціну. У самому прямому сенсі цього слова.


Джерело: politica-ua.com
Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини