Рейдерських захоплень – успішних і провальних – в 2015 році було багато. Радує, що менше, ніж в 2013-му і набагато менше, ніж «буйні 90-е». Розставимо їх по місцях – від першого до п'ятого.
«Каву йдеш пити?»
Перше місце: «Укрнафта». Не по причині того, що ця історія породила безліч анекдотів та інтернет-мемів, у тому числі той самий – про каву. Але тому, що це був самий жирний рейдерське проект 2015 року. Після того, як 19 березня 2015 року Веховная Рада України прийняла поправки в закон про акціонерні товариства, що дозволяють проводити збори акціонерів з кворумом 50%+1 голос, мільярдерові Ігорю Коломойському стало складніше контролювати «Укрнафту», в якій 50% плюс одна акція належать державі, а тільки близько 40% - дніпропетровському бізнесменові і екс-губернатору.
Державну скарбницю цікавили мільярдні дивіденди, Коломойського цікавив контроль над «Укрнафтою». Історія толком не закінчилася й досі. Але в цілому можна сказати, що колишній вплив в «Укрнафті» Ігор Валерійович все ж втратив.
Особливі епізоди: використовували спецтехніку, обгороджували офісну будівля «Укрнафти», в боданнях брали участь юні нардепи. Заради протидії нахабним міноритаріям, які фактично контролювали підприємство, навіть був прийнятий спеціальний закон.
«Хто в домі залишиться?»
Друге місце: «Амстор». Досить велика загальнонаціональна продуктова роздрібна мережа – ласий шматочок. Бійка за нього розгорілася між мільярдером і бізнес-партнером Ріната Ахметова Вадимом Новинським(власник Смарт-холдингу) з одного боку. І одного з екс-топ-менеджерів мережі Володимира Вагоровського.
Конфлікт спалахнув за всіма правилами військового мистецтва – під Новий рік, а точніше, 31 грудня 2014 року, команда озброєних людей заблокувала роботу близько 30 магазинів мережі Амстор в Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Маріуполі та ряді інших міст. Але міліція на цей раз проявила чудеса ефективності: групи прибули на місця подій і відновили порядок, включаючи роботу магазинів. Роботу мережі відновлювали довго і не без проблем, так як корпоративний конфлікт відбувався в період різкого обвалу гривні та падіння купівельної спроможності.
Особливі епізоди: атака на ІТ-систему компанії, використання умов АТО для «віджиму» частини активів.
«Привіт з 90-х»
Третє місце: «Українська Національна Лотерея» (УНЛ). Компанія, яка є найбільшим оператором лотерей, зазнала рейдерської атаки з боку осіб, які прикриваються статусом в іноземних компаніях. Рейдери використовували стару схему, яка добре відома в Україні ще з середини 2000-х років: законного власника УНЛ – компанію Pirsum Services Limited – на підставі заочного рішення Корольовського районного суду р. Житомира позбавили її корпоративних прав в УНЛ. Як стало відомо згодом, громадянин Швейцарії Пітер Рудольф Шетті сфальсифікував ряд документів, на підставі яких у подальшому оформив на себе корпоративні права УНЛ.
При цьому приїжджати в Україну і доводити свою правоту в суді Шетті не бажає від його імені працюють юристи і місцеві представники, які як вогню бояться публічності. Особливо після того, як їх діяльністю, а також «європейським інвестором зі Швейцарії» зацікавилися правоохоронці – до початку грудня вже порушено кримінальну справу, ведеться розслідування. Фігурує в цій справі і якийсь Саркиз Рамез Кхалил, якого вважають організатором рейду.
Чим закінчиться кримінальна справа – покаже час. А ось заочне рішення Корольовського районного суду р. Житомира, на підставі якого здійснена спроба захопити корпоративні права, вже скасовано. Для цього законному власнику УНЛ довелося подати суду для вивчення у відкритому судовому засіданні документи, що підтверджують його права на лотерею. Представники пана Шетті в суд, природно, не з'явилися – жодних доказів на користь іноземного інвестора зі Швейцарії» у них просто немає.
Особливі епізоди: використання статусу «іноземний інвестор» як прикриття, використання підміни записів у реєстрах.
«Солодка помста»
Четверте місце: «Житомирські ласощі». В кінці листопада 2015 року Ігор Бойко, який називає себе власником Житомирської кондитерської фабрики(«Житомирські ласощі») виступив з гучною заявою, в якій звинуватив народного депутата Сергія Пашинського («Народний фронт») і його компаньйона бізнесмена Сергія Тищенка в підготовці рейдерського захоплення фабрики. Як повідомляла місцева преса, Бойко стверджував, що 27 листопада стало відомо про виключення ТДВ «ЖЛ» з єдиного Державного реєстру підприємств. Замість ТДВ «ЖЛ» там з'явилося нове підприємство-власник майнового комплексу Житомирської кондитерської фабрики з новою назвою і новим прізвищем директора.
Все виглядало так, ніби знову відроджуються п'ятнадцятирічної давності рейдерські рецепти: підміна даних в реєстрах, липові документи про зміну посадових осіб підприємства, легалізовані через ланцюжок судових рішень і майнових транзакцій.
Далі було кілька гучних демаршів, в тому числі – в центральній пресі. Співвласник фабрики "Житомирські ласощі" Юрій Лещинський заявив про те, що реальні власники – на місцях, а в рейдерстві звинуватив самого Бойко: «Як власники компанії-інвестора Delta Capital SA, якій за законом належить 95,07% акцій зазначеної фабрики, ми стверджуємо, що рейдером є саме Ігор Бойко, який незаконним шляхом заволодів нашою власністю. Ми вимагаємо від української влади забезпечення законного та справедливого розгляду нашої справи і сприяння відновленню іноземного інвестора в його правах».
Ось як Лещинський пояснює те, що відбувається: "Як згодом з'ясувалося, що нас дезінформували. Поки ми намагалися з допомогою ЗМІ та громадських активістів боротися з вказаним депутатом, який нібито захопили нашу власність, справжній рейдер - Ігор Бойко, колишній представник Delta Capital SA в Україні, справив злиття ЗАТ з власною фірмою-пустушкою і став власником 97% акцій новоствореного внаслідок злиття ТДВ "ЖЛ". Так що попереду ще багато цікавого навколо Житомирської кондитерської фабрики. До речі, спроби рейдерства там тягнуться ще з 2010 року. Але нинішня історія – мабуть, одна з найбільш гучних, пов'язаних з цим підприємством.
Особливі епізоди: залучення відомих політиків у протистояння, використання підміни записів у реєстрах.
«Самооборона за викликом»
П'яте місце: Тростянецький елеватор ДП «Сантрейд»(Bunge). Елеватор належить компанії «Сантрейд», яка, в свою чергу, є українською «дочкою» одного з найбільших світових зернотрейдерів – Bunge. Як виявилося, навіть дуже гучне ім'я не страхує від спроб рейдерства. Зерносховище належить ДП «Сантрейд» з 2010 року. Здавалося б, всі суперечки повинні були за минулі 5 років вщухнути. За минулі 5 років компанія інвестувала в підприємство понад 2 млн доларів. І, тим не менш, на початку січня 2015 року на територію підприємства спробували проникнути люди в масках, які представилися бійцями «Самооборони». Зрозуміло, що це не була ніяка не «Самооборона» - звідки їй взятися в січні 2015-го?
Як повідомляли профільні видання, на чолі «групи товаришів» стояв якийсь Олександр Круковський, який очолював Тростянецький елеватор до 2003 року. Не без втручання міліції сторонні врешті-решт все-таки залишили територію підприємства. Але, не обійшлося і без бійок. Один з працівників елеватора був травмований і доставлений в лікарню. Також повідомлялося про піротехнічних засоби, які були використані при спілкуванні між сторонами. Обізнані про час конфлікту люди стверджують, що власникам елеватора дуже допомогли статус великого іноземного інвестора і кричуща безграмотність атакуючої сторони. В іншому випадку, все закінчилося б не настільки благополучно.
Особливі епізоди: використання незаконних збройних формувань.
Джерело: Аntikor.com.ua
Автор: Руслан Якушев
