У Держдепі США заявили, що Росія затягує Грузію у війну - у захопленій Абхазії добудовується російський військовий порт. Окрім того, у Грузії не вщухають протести проти проросійського закону про іноагентів..
Скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу" (кальку з відповідного російського закону) у Грузії вдруге ухвалили у першому читанні 17 квітня.
Цьому передувала довга низка подій: 7 березня 2023-го проросійський парламент країни вперше схвалив законопроєкт про "іноагентів" у першому читанні, після чого у країні спалахнули протести. У ЄС попередили Грузію про можливі "серйозні наслідки". 9 березня політрада правлячої партії Грузинська мрія, а також партії Сила народу та парламентської більшості відкликали цей закон.
Проте 3 квітня 2024 року сталася друга спроба протягнути цей законопроєкт, коли Грузинська мрія знову зареєструвала його у парламенті. США та деякі європейські країни у відповідь заявили, що це зіштовхує Грузію з обраного нею європейського шляху.
Однак 8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив: всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон. У свою чергу президент Грузії Саломе Зурабішвілі збиралася його ветувати.
Тож 9 квітня у Тбілісі розпочалися багатотисячні масові протести. 16 квітня парламент відклав розгляд закону, проте вони не вщухали. У ніч проти 1 травня у центрі Тбілісі в сталися сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу, поліція затримала 63 людей, повідомляли і про шість постраждалих поліцейських.
Проте 1 травня парламент Грузії все-таки ухвалив законопроєкт у другому читанні. А на вулицях Тбілісі знову загострилися сутички між активістами та поліцією, обурені люди виходили на вулиці і у багатьох інших містах. Поліціянти застосовували проти них сльозогінний газ та резинові кулі, було багато затриманих, травмовані.
7 травня стало відомо, що Міжнародний рух хакерів і активістів Anonymous звернувся до прем'єр-міністра Грузії з попередженням про атаки на урядові сайти
"Прем'єр-міністру Грузії Іраклію Кобахідзе: якщо ваш уряд продовжуватиме використовувати поліцію для жорстоких нападів на протестувальників, ми відповімо ще більш дикими кібератаками на урядові вебсайти", - йдеться у відповідному повідомленні в соцмережі X (колишній твіттер).
У зверненні Anonymous наголосили, що вони підтримують народ Грузії в його боротьбі за демократію, свободу та процвітання. І додали, що хочуть, аби Грузія була вільною від російського впливу.
Окрім того, хакери розповіли, що вже здійснили кібератаки на понад 30 сайтів грузинського уряду, більшість з котрих нині не працюють. Ці дії стали помстою за насильство поліції проти мирних протестувальників у Тбілісі та Батумі. Мішенями були й афілійовані з урядом пропагандистські ЗМІ.
"Маріонетковий уряд Кремля у Грузії запровадив російські закони про "іноземних агентів", щоб змусити замовкнути інодумців і незалежні ЗМІ", - констатують Anonymous.
Занепокоєння громадськості подіями навколо "закону про іноагентів" зрозуміле: грузини явно не бажають жити у поліцейській державі. Але повзуча російська окупація Грузії вже відбувається: поки тривають протести, Російська Федерація в Очамчирському районі окупованої Абхазії добудовує порт для розміщення своїх військових кораблів.
"Саме Росія втягує Грузію у війну в Україні. Росія розпочинає будівництво гігантського військового порту на окупованій нею території Грузії. Продовжуються викрадення, а іноді й убивства громадян Грузії", - заявив 5 травня помічник держсекретаря США, координатор із санкційної політики Джим О'Брайєн.
При цьому Кобахідзе прямо звинуватив у організації протестів колишню очільницю американського посольства в Грузії Келлі Дегнан.
Окрім грузинського Майдану, є там і свій Антимайдан. На мітингу у підтримку скандального закону проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі (колишній прем'єр та реальний патрон правлячої партії Грузинська мрія) закликав винести "остаточний вердикт" опозиції, котру він звинувачує в тому, що та, мовляв, є "іноземним агентом" партії глобальної війни Євросоюзу та НАТО, які "готують революцію" перед парламентськими виборами у жовтні.
"Ніколи ще намір повернути Тбілісі під крило Москви, що захопила в країни п'яту частину території у 2008 році, не було виражено настільки чітко", - наголошує італійське видання La Stampa.
І хоча грузинське суспільство підтримує Україну в її боротьбі з російською агресією, однак все ж побоюється повторення подій 2008 року. Нинішня влада Грузії активно спекулює на цих страхах, намагаючись репрезентувати себе як єдину силу, що може утримувати Грузію від нової війни, - зауважив журналіст Віталій Портников у матеріалі для Радіо Свобода.
Але, балансуючи між двома стільцями, Грузія ризикує втратити всі свої демократичні здобутки. Зокрема, понад 30 депутатів Європарламенту вже закликали високого представника ЄС Жозепа Борреля призупинити її статус кандидата на вступ до Євросоюзу, повідомляє видання Эхо Кавказа.
На думку євродепутатів, застосування сили в процесі ухвалення російського аналога закону про "іноагентів", ініційованого правлячою партією Грузинська мрія, вийшло далеко за межі дозволеного.
"Така поведінка ще більше посилила напруженість і поляризацію у грузинській політиці та суспільстві", - наголошують вони, закликаючи Європарламент вжити відповідних заходів, що будуть чітким сигналом уряду Грузії.
Поведінка уряду Грузії та правлячої партії Грузинська мрія суперечить зобов'язанням країни-кандидата в ЄС. Відповідно, статус кандидата для Грузії має бути призупинено без її подальшого прогресу на шляху вступу, - йдеться у заяві євродепутатів.
Наслідком може бути перегляд фінансування Євросоюзом держбюджету та урядових програм Грузії. Закликають депутати Європарламенту провести й проміжну оцінку прогресу Грузії у виконанні дев'яти кроків, викладених у рекомендації Єврокомісії від 8 листопада 2023 року.
Але проросійська влада країни зупинятися, схоже, поки не збирається.
"Оце залякування населення війною - у грузинському випадку після війни - є тим самим політичним капіталом, який дозволяє утримувати й цементувати владу. І Україні вже сьогодні варто до цього прикладу уважно придивитися", - попереджає Портников.
Ірина Носальська, Кореспондент
