Школярі мають право вчитися у нормальних умовах попри те, що, в умовах битви України з російськими нападниками, не мають змоги ходити до звичайної школи, а вимушені спілкуватися із вчителями онлайн.
Село Співаківка Ізюмського району Харківщини – дуже маленьке. Довгий час перебувало під окупацією. Зараз там мешкає приблизно 200 людей - мешканці двох сіл: з і відносно вцілілої Співаківки та майже повністю знищеного села Заводи, що навпроти, на протилежному березі Дінця. У селі наразі семеро дошкільнят та дев’ятеро школярів. Школа пошкоджена, шкільна бібліотека та їдальня згоріли вщент під час боїв та окупації. Діти вчаться онлайн. У частини є комп’ютери чи шкільні планшети. Але не у всіх є Інтернет, а у декого не те що комп’ютерів - навіть планшетів нема. Хто-небудь із дорослих уявляє собі, як це – вчитися із мобільним телефоном чи планшетом в умовах непевної мережі? Особливо, якщо ти у першому чи нехай навіть у четвертому класі? Підручників у село не завезли, бо нема шкільної бібліотеки, а завезти їх до маленької сільської – немає механізму.
Але у цьому ж селі, як переселенка, живе зараз журналіст, керівник найстарішої у сучасній Україні підліткової газети «Скрепка» (наразі їй 26 років, заснована у 1997-му) та громадської організації «ЮнПресКлуб» - Ірина Шевченко (до війни працювала у газеті «День» та була випускаючим редактором нашого сайту). Усі вони, і керівник, і газета, і дитяча організація, ще у 2014 році евакуювалися з окупованої Горлівки, багато років дружать та, як завжди, готові допомогти та підтримати тих, кому це потрібно. Колишні юні журналісти, що зараз здебільшого журналісти професійні, з’ясували, хто з дітей Співаківки найбільше потребує інформаційної допомоги та задіяли свої можливості: оголосили збір на комп’ютери, комплект для сільського Інтернету та підручники.
Ось що розповіла Ірина Шевченко:
«Справа виявилася непростою, бо все коштує чималих грошей, а зараз основні донати зазвичай йдуть на ЗСУ. Страшенно дорогими виявилися не тільки комп’ютери, але й нові підручники: один новий комплект книжок для навчання коштує 4-6 тисяч гривень, а позаторішні та навіть торішні – не відповідають вимогам цього року (така у нашої держави «економна» реформаторська політика)!
У підсумку, для трьох найбільш потерпаючих родин, одна з яких багатодітна, придбали новий комплект для Інтернету та знайшли три вживані комп’ютери. А на зібрані гроші купили у Харкові на книжковому ринку майже 70 книжок, частина з яких для розвитку дошкільнят, частина – вживані підручники (їх можна використовувати частково), частина – програмні твори з української літератури, а ще частина – цікаві книжки для усіх мешканців села.
Наші волонтери, що зараз розкидані по всьому світу, майже три тижні перед новим роком донатили, купували книжки, шукали та надсилали техніку, що стояла у когось вдома без діла, возили надіслане з Ізюму до села, на місці та віддалено оновлювали стареньку техніку (наприклад, замінювали мишки та клавіатуру), а також онлайн чистили та завантажували на компи необхідні програми. Загалом до акції долучилося більше двох десятків небайдужих юнпресівців та сельчан. Ми дякуємо усім, хто долучився, а особливо - керівнику проекту Даші Сердюк, Олені Єні, Владу Крилевському, Дмитру Сопільняку, Василисі Комаровській та Юрію Косенку.
Але залишилося питання про підручники. Вони потрібні, хоча у Інтернеті є електронні варіанти. Бо хто ж заперечуватиме, що дитині краще тримати у руках якісну книжку, ніж скролити сторінки онлайн-видань! Особливо, повторюся, якщо ти першокласник! Із цією проблемою ми звернулися до керівництва Оскільської ОТГ, до якої належить Співаківка. Обіцянка вирішити проблему отримана, так що – чекаємо на виконання!»
Третього січня діти зібралися у маленькій імпровізованій домашній школі керівника «ЮнПресу».
П’ятикласник Діма та четверокласник Сашко отримали у користування ноути. Шестирічна Уляна, дев’ятирічний Федя та п’ятнадцятирічна Поліна отримали роутер, антену та стаціонарний комп’ютер із великим монітором «PHILIPS». П’ятнадцятирічний Олег (комп’ютер в нього є!) отримав флешку із програмами та «живі» книжки у подарунок – Вальтера Скотта, Стівенсона та Фенімора Купера!
Малеча була у повному захваті, бо навіть у Санти не наважувалися просити таку неймовірну річ, як комп’ютер! Старші – задоволено посміхнулися та полізли до програм, шукати обіцяні цікавинки! Найменша школярка, першокласниця Уляна, віддала своє серце книжкам на набрала собі цілу бібліотечку читанок та казок.
А придбані книжки поїхали до невеличкої сільської бібліотеки, де з ними тепер мають змогу ознайомитися усі сельчани від мала до велика!
Й усі визнали, що забезпечення дітей, нашої головної надії, належними засобами навчання - теж крок до нашої перемоги!
InfoKava
Фото Надії Степанян, бібліотекарки Співаківки
