Суспільство активно полемізує про інцидент, що стався у Дніпрі 29 серпня. Патрульний смертельно поранив чоловіка, який, за даними правоохоронців, агресивно поводився після зупинки авто. Нині ДБР перевіряє, чи правомірним було застосування зброї. hromadske разом з юристом вирішило розібратися, якими насправді є повноваження поліції щодо застосування зброї та чи можуть бути законними дії поліціянта.
1
Що взагалі сталось у Дніпрі?
За даними правоохоронців, чоловік, який, імовірно, був пасажиром Jaguar, після зупинки автомобіля патрульним поводився агресивно. На відео, яке зʼявилося в мережі, видно конфлікт між поліціянтами та пасажирами автомобіля. Далі чутно кілька пострілів.
З відео зрозуміло, що правоохоронці намагаються витягнути з автівки чоловіка та жінку. Відео, судячи з реплік, знімала їхня дитина.
Зрештою патрульним вдається витягнути з салону обох — чоловіка й жінку. Правоохоронці намагаються приборкати спротив чоловіка. Патрульна, ймовірно, застосувала перцевий чи газовий балончик, але це не допомогло.
Далі, як зрозуміло з відео, чоловік штовхнув на землю патрульного, тим часом жінка била поліціянтку. Патрульний встав із землі, підбіг і вистрелив у бік чоловіка, після чого той упав на землю.
2
Чи були подібні випадки?
7 лютого 2016 року патрульні поліціянти, переслідуючи BMW у Києві, відкрили попереджувальний вогонь. Унаслідок стрілянини загинув 17-річний Михайло Медведєв.
У лютому того ж року суд відправив під варту патрульного Сергія Олійника. Менше ніж через місяць Апеляційний суд Києва відпустив Олійника із СІЗО під домашній арешт. Це сталося після заяви поліціянта про побиття співкамерниками в СІЗО, які дізналися, що Олійник працює в поліції.
Востаннє про цю справу у ЗМІ писали в лютому 2020 року. Тоді Голосіївський суд Києва збирався повторно відібрати присяжних.
Проте цей випадок став першою справою щодо реформованої поліції та викликав полярні реакції в суспільстві — у Києві та Львові відбулися акції як проти дій поліції, так і на її підтримку.
3
Які повноваження мають правоохоронці?
За законом поліція покликана:
здійснювати превентивну та профілактичну діяльність для запобігання правопорушенням;
припиняти виявлені кримінальні й адміністративні правопорушення;
усувати загрози життю та здоров’ю інших людей і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення правопорушення.
Поліціянти можуть зупиняти транспортні засоби та обмежувати їхнє пересування, використовуючи це як превентивний захід. Також поліціянтам дозволено перевіряти документи, наприклад, коли є підозри, що людина вчинила правопорушення або збирається його скоїти.
4
А коли можуть застосовувати балончик?
Згідно зі ст. 41 і ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» правоохоронці можуть використовувати спеціальні засоби, насичені речовинами сльозогінної та подразнювальної дії, для відбиття нападу або припинення групового порушення громадської безпеки. Вони можуть зробити це перед застосуванням зброї.
5
А як щодо зброї?
Адвокат Сергій Гулійчук з адвокатського бюро «Актум» зазначає, що застосування поліціянтами вогнепальної зброї є найсуворішим заходом примусу.
Так, відповідно до ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію» поліціянт має право застосовувати вогнепальну зброю за виняткових обставин:
для відбиття нападу на поліціянта або членів його сім’ї у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю;
для захисту людей від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
для звільнення заручників або людей, яких незаконно позбавили волі;
для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення таких об’єктів у разі їхнього захоплення;
для затримання людини, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину й котра намагається втекти;
для затримання людини, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної людини, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліціянта;
для зупинки транспортного засобу внаслідок його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліціянта.
6
Чи міг поліціянт стріляти без попередження?
Закон наголошує, що пострілу обовʼязково має передувати попередження поліціянта. Хоча й тут є винятки. Наприклад, коли людина, яку затримує поліціянт, наблизилась до нього з вогнепальною зброєю в руках або доторкнулася до зброї, попередження може не бути.
Також правоохоронцям дозволено стріляти без попередження у разі раптового нападу чи під час спроби затриманого за особливо тяжкий злочин утекти транспортним засобом.
Крім того, це дозволено під час збройного опору чи спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
Водночас у юридичній компанії «Міллер» наголошують, що поліціянтам заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим людям, окрім випадків, коли необхідно відбити напад, чи в разі іншої крайньої потреби.
Юристи вказують, що з відео видно: після нападу патрульний, підвівшись на ноги, одразу дістав пістолет і зробив три постріли у бік чоловіка. На думку юристів «Міллера», патрульний у Дніпрі не мав права застосувати зброю без попередження.
Однак юристи наголошують, що більше ясності в цю ситуацію можуть внести відеозаписи з бодікамер поліціянтів. Наприклад, стане зрозуміло, що робив чоловік, коли повалив на землю патрульного.
За версією, яка майже одразу поширилася в соціальних мережах, чоловік напав на патрульну, в якої потім зафіксували тілесні ушкодження.
Коли юристи коментували цей інцидент, відео з нагрудних камер патрульних ще не було в публічному доступі. Воно з’явилося на Facebook-сторінці патрульної поліції ввечері 30 серпня. З нього видно, що після нападу на патрульного чоловік підбіг до його колеги та, вочевидь, ударив, оскільки вона закричала.
7
Що ж буде далі?
Співробітники Державного бюро розслідувань розпочали кримінальну справу за ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 365. Якщо вину правоохоронця підтвердить суд, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Проте юристи «Міллера» зауважують, що для кваліфікації дій поліціянта саме за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство) слідчі ДБР повинні будуть довести існування у нього наміру та бажання спричинити смерть.
За законом, поліціянт може застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
У «Міллері» зазначають, що в таких ситуаціях це «вкрай спірне питання». Зазвичай це доводиться комплексом доказів. Серед них може бути й локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого. Іншими словами, якщо поліціянт зробив постріл у голову, то малоймовірно, що він розраховував затримати його живим.
Сергій Гулійчук теж погоджується, що якщо вже дійшло до ситуації, коли відбувся постріл, то поліціянт повинен був стріляти не в голову чи спину, а цілитись у руку або ногу. За словами Гулійчука, це передбачено нормами підготовки, зокрема, поліціянти зобов’язані тренуватися, ходити в тир тощо.
Додамо, що поки немає офіційної інформації про те, куди саме влучила куля.
«Важливо, щоб слідчі ДБР дослідили цю ситуацію комплексно, не обмежившись лише зафіксованою частиною події. Зокрема, необхідно встановити, що саме передувало події на відео; що саме стало причиною та підставою для спроби затримання пасажирки авто; психологічний стан учасників події. Це все у комплексі з іншими обставинами впливатиме на можливість кваліфікації дій поліціянта за ч. 3 ст. 365 КК України», — наголошують юристи «Міллера».
Також вони зауважили, що в мережі відсутня будь-яка інформація про розслідування в окремому провадженні саме факту нападу на поліціянтів та оцінки дій водія і пасажирів автомобіля.
Правоохоронці заявляють, що вивчають усі обставини інциденту. Поліціянта, який застрелив чоловіка, затримали. Слідство триває.
