Вранці 18 січня в Броварах Київської області впав гвинтокрил ДСНС. Він зазнав катастрофи неподалік від 14-поверхового житлового будинку і пошкодив будівлю дитячого садочка. На цей час вже уточнено дані, скільки людей загинули, як почуваються поранені і які є версії. У Броварах оголошено траур. Люди несуть до будівлі дитсадочка квіти і іграшки.
В ДСНС повідомили, що гвинтокрил загорівся після падіння на дитсадок. Попередньо з'явилася інформація, що вертоліт міг спалахнути ще у повітрі, але у поліції Київщини її не підтвердили, назвавши її поки що лише чутками.
Пожежу гасили близько години.
На борту гвинтокрила знаходилось 10 осіб. Всі вони загинули.
Окрім них загинуло ще четверо людей, серед них одна дитина. 25 осіб отримали травми (серед них 11 дітей), їх госпіталізували. Серед постраждалих також є вагітна.
Близько 16 години ДСНС завершила рятувально-пошукові роботи на місці трагедії.
За словами заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенко, що прибув на місце трагедії, гвинтокрил з Монастирським направлявся в одну з гарячих точок України, де тривають бойові дії.
Пізніше стало відомо, що гвинтокрил прямував до Харківщини.
"Розмовляв вчора, сьогодні, зі всіма, хто був на борту, поговорив і виїхав зустрічати, зустрічав", – повідомив начальник поліції у Харківській області Володимир Тимошко.
За даними УП, міністр із командою прямували у Бахмут. Вертольотом мали долетіти до Харківської області, а далі продовжити рух на авто. Дорогою мала бути дозаправка в Полтавській області. Глава Донецької ВЦА Павло Кириленко мав зустріти міністра в Донецькій області.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль одразу доручив створити спеціальну групу для детального розслідування всіх обставин трагедії.
Правоохоронці розпочали розслідування. Його доручили Службі безпеки України — це може бути обумовлене масштабом події і статтею, за якою ведеться слідство. Крім того, СБУ могли призначити в справу через те, що загиблі – керівники Нацполіції, у якої через це юридично буде конфлікт інтересів.
Називати статтю, за якою ведеться справа, в СБУ поки не стали.
Про конкретну причину катастрофи наразі говорити зарано, хоча, як завжди в таких випадках, в мережі та ЗМІ почали ширити найрізноманітніші версії від "експертів", хоча адекватний спеціаліст до закінчення роботи слідчих на місці навряд взявся би щось стверджувати на 100%.
Російські пабліки встигли навіть договоритись до того, що начебто вертоліт "збили українські ППО", що явно є відголоском шкідливих заяв колишнього радники голови Офісу президента Олексія Арестовича після трагедії в Дніпрі, за які він подав у відставку.
Втім, на відміну від голослівних припущень в інтернеті, офіційно на сьогодні СБУ розглядає кілька основних версій:
порушення правил польоту (помилка пілота);
технічна несправність гелікоптера;
диверсія
По кожній з цих версій потрібно збирати докази. Станом на теперішній час говорити достовірно про пріоритетність будь-якої з них не доводиться.
Сам гвинтокрил ЕС225 (Eurocopter EC225 Super Puma – УП), який впав у Броварах, з'явився у структурі МВС кілька років тому, і справно виконував свої завдання.
Гелікоптер неодноразово залучався для транспортування особового складу до місць виникнення надзвичайних ситуацій. Його обирали через можливість одночасно перевозити до 24 пасажирів.
Ці гвинтокрили використовують у тому числі для перевезення перших осіб держави, включно з президентом України. Такі самі гелікоптери доставляли гостей до резиденції в Карпатах на ювілей Андрія Єрмака в 2021 році.
В ДСНС повідомили, що екіпаж судна був підготовлений до виконання завдань при складних умовах, мав необхідну кількість годин нальотів саме на вертольотах ЕС225.
Утім, попередня експлуатація машин цього типу мала свою непросту історію.
Гвинтокрил, що впав сьогодні у Броварах, був переданий Україні у серпні 2020 року за угодою 2018 року про покупку у Франції літальних апаратів в рамках програми модернізації авіапарку. Кілька місяців він простояв на заводі у Румунії – вірогідно, для ремонту та модернізації, та в листопаді був переданий ДСНС.
Модель EC225 мала низку "вроджених" технічних проблем.
Після низки авіакатастроф у європейських країнах, було виявлено, що ці єврокоптери іноді втрачають у польоті несучий гвинт. У коробці було виявлено проблему, пов'язану з пошкодженням підшипників.
Через те, що коробка передач розроблялася для гелікоптерів вагою до 7 тонн, а стала застосовуватися в моделях важче – 11 тонн, модель EC225 тимчасово забороняли для польотів.
Проте до 2017 року заборони на польоти "Суперпуми" у багатьох країнах були зняті – виробник знайшов спосіб усунути несправність, і жодних додаткових проблем з ними поки не виникало.
Гелікоптери постачали Україні не новими, а після використання, вони були капітально відремонтовані та модернізовані безпосередньо під пошуково-рятувальні операції.
У гелікоптері, що впав в Броварах, знаходилися міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін, державний секретар МВС Юрій Лубкович, начальник охорони міністра Михайло Павлюшко, працівниця патронатної служби Тетяна Шутяк, провідний інспектор Департаменту комунікації МВС Микола Анацький, а також три члена екіпажу ДСНС: Олександр Василенко, Костянтин Коваленко, Іван Касьянов.
Денис Монастирський у великій українській політиці опинився після парламентських виборів 2019 року.
Він працював під керівницвом Антона Геращенка в Інституті майбутнього і став одним із ключових для "Зе!команди" експертів ще на етапі виборчої кампанії президента Зеленського. Тож одразу отримав місце у першій двадцятці списку партії "Слуги народу".
Після тріумфу партії Зеленського на виборах, Монастирський очолив один із найскладніших в Раді комітетів з питань правоохоронної діяльності.
У липні 21-го року, коли Зеленський після двох років при владі врешті вирішив звільнити главу МВС Арсена Авакова, то саме Монастирський був обраний як заміна міністра.
На каденцію Монастирського прийшлося різке загострення стосунків з Росією та її повномасштабне вторгнення. Глава МВС був в числі тих міністрів, які з перших днів постійно залишався у столиці і входив у найближче коло президента Зеленського.
Монастирський часто навідувався на лінію фронту і в гарячі точки, підтримував там бійців, вручав нагороди.
Перший заступник міністра Євген Єнін мав довгу дипломатичну і державну кар’єру. З 2012-го року працював у посольстві України в Італії. У 2016-му був призначений заступником генпрокурора Юрія Луценка, де відповідав за міжнародний напрямок.
Після зміни влади і відставки Луценка, Єнін перейшов на роботу в МЗС, ставши заступником міністра Дмитра Кулеби.
Восени 2021 року Денис Монастирський запропонував Єніну стати своїм першим заступником, і з того часу вони разом працювали в МВС.
З початком вторгнення Єнін став одним із медійних облич міністерства, часто з'являвся у ЗМІ, вів міжнародні переговори.
Юрій Лубкович був кадровим чиновником. За минулої влади працював у команді близького до прем’єра Володимира Гройсмана міністра Кабміну Олександра Саєнка.
Невдовзі після обрання нового парламенту у 2019 році, Лубкович став керівником секретаріату Верховної Ради. А восени 2021-го був призначений держсекретарем в МВС.
Заступниця керівника Патронатної служби МВС України Тетяна Шутяк працювала помічницею Монастирського, коли він був депутатом Верховної Ради.
На засіданні уряду, скликаному на 15 годину 18 січня, Кабмін проголосував, щоб виконувачем обов’язки міністра внутрішніх справ був голова Національної поліції Ігор Клименко.
Він до цього засідання не був у керівництві МВС, тому для дотримання формальних процедур Клименка спершу призначили заступником міністра, і тоді поклали на нього функції в.о.
Ще за кілька годин до цього рішення співрозмовники УП в команді президента не могли спрогнозувати, хто ж буде керувати МВС після трагічної загибелі Монастирського і Єніна.
Річ у тім, що до всіх п’яти заступників міністра МВС у Офісу були питання. Частина із них були "не з команди", тобто залишились ще з часів Авакова. Частина просто не має відповідної ваги і авторитету у системі, щоб у час війни очолити одне з найважливіших відомств в країні.
Тому вибір впав на "важковаговика" Клименка. Проте поки рано казати, чи стане він повноцінно міністром без частки "в. о." Хоч би й тому, що ніхто у владі не обговорював предметно такі зміни. До трагічного ранку 18 січня для подібних розмов просто не було підстав.
Джерело: Українська правда
Фото: Укрінформ
