Значну частину Запорізької області було окуповано у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії. Включно з атомною електростанцією в Енергодарі. Тактика окупантів примітивна - залякування, викрадення та спроба "зламати" систему управління на місцях. "Це народ-терорист", – каже голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.
– Які зараз оперативна та гуманітарна ситуації в області?
- Складні. По лінії зіткнення бої не припиняються вже місяць. Особливо у східній частині області, що межує з Донбасом. Там регулярні артобстріли. Кілька разів на тиждень обстрілюють наші території, є руйнування та жертви, зокрема серед мирного населення.
Гуманітарна ситуація на підконтрольній території більш-менш. У перші дні була паніка і люди все розкупили. Але зараз торговельні мережі повністю поповнили асортимент, і все виглядає так, ніби війни немає.
У деяких регіонах є проблеми з певними категоріями продуктів харчування та особливо ліками. Ускладнено функціонування медичної системи. У Пологах повністю захопили лікарню. Незгодних головних лікарів "звільняють". Намагаються захопити управління лікарнями. Тому ускладнено передачу медичних засобів за певними категоріями.
Також на людей чиниться постійний тиск. У селах та містах проводять будинковий та квартирний обхід. Приходять і компостують мозок, п'ять-сім людей роблять обшуки та схиляють до співпраці або просто намагаються залякати, щоб люди не висовували носа.
– А вони ходять до всіх чи до когось конкретного?
– По селах – до всіх. Різні групи зайшли на різні території та, відповідно, по-різному здійснюють ці заходи.
- Які масштаби руйнувань в області?
– У нас зафіксовано 411 випадків руйнувань будинків. У Гуляйполі вже кілька тижнів точаться бої, і там вирахувати складно. Тільки за рахунок одного Гуляйполя та околиць ця цифра може збільшитися вдвічі.
Є території, які без обстрілів… Ви знаєте, що першого дня (російські війська. – Ред.) були фактично під Мелітополем. Тобто вони відразу окупували дороги, а лише потім почали входити до міст.
– У них була стратегія не заходити до міст і пройти максимально далеко, як тільки зможуть?
– По містах спочатку намагалися бомбити лише військові об'єкти, а коли зрозуміли, що люди пручаються і не підкоряються, почали сипати скрізь та займатися терором. Таке враження, що вони розраховували, що хтось їх зустрічатиме з квітами.
– Які міста найбільше постраждали?
– У Пологах центр дуже серйозно постраждав, Гуляйполе постраждале. Є маленькі міста, де є руйнування.
– Скільки відсотків області зараз окуповано? Які райони?
– Лінія зіткнення не змінюється вже місяць. Населені пункти по лінії від Василівки до Полога були зайняті в перші два тижні. Наразі ця частина утримується, і наші навіть кілька населених пунктів відвоювали.
Мелітопольський та Бердянський райони повністю окуповані. Васильєвський – практично (окупований. – Ред.), значна частина Пологовського. Запорізький район із Запоріжжям повністю підконтрольні нам. Територіально окуповано багато, але населення найбільше – це Запорізький район.
– Яка росіяни тактика в окупованих районах?
– У великих містах уже почали створювати комендатури. Спеціально підготовлені люди та ФСБ, включаючи кримських зрадників, методично тероризують усі населені пункти. Разом із Росгвардією.
– Вони розташовуються безпосередньо у містах та намагаються призначити гауляйтерів? Чи встановили блокпости на околицях та контролюють місцевих жителів без заходу до міст?
– За півтора місяці були різні тактики. У деяких громадах, що знаходяться далеко, вони з'явилися майже через місяць. Приїхали, подивилися, побачили, що нічого цікавого, та й поїхали. А у великих громадах, які знаходяться на трасах, вони намагаються викрадати міських голів, що не підкоряються. Тактика є зрозумілою. Це залякування, спроби взяти під контроль систему керування та пропаганда. У Мелітополі давно відключено наше телебачення, йде пропаганда. І вже тиснуть на вчителів та тих, хто технічно забезпечує функціонування міста”.
– У багатьох областях та містах України були випадки, коли окупантам зливали бази даних активістів та ветеранів АТО. Чи зафіксовано такі випадки у Запорізькій області?
– Є такі факти. У нас сотні кримінальних справ, у тому числі щодо колаборантів.
– Окупанти ходять по квартирах та залякують активістів?
– Спочатку, коли були мітинги, вони їх просто забирали та били. Проаналізували після мітингу: кого треба – виловили, віддубасили чи потримали. Аби не було організаторів. Потім почали це робити з організаторами місцевого самоврядування, потім із бізнесом та журналістами, яких викрадають та вимагають віддати в управління сайт/радіо/газети.
– Скільки голів населених пунктів, депутатів міськрад та активістів було викрадено окупантами з початку вторгнення?
– Понад 100 людей. Вони можуть викрасти вранці і в той же день випустити. Буває, коли день тримають, буває – два. Є такі, як Голова Мелітопольської райради (Сергій Прийма. – Ред.), який викрадено фактично місяць. Ми не знаємо про його долю. Також Іван Самойдюк, перший заступник мера Енергодару.
– Скільки з викрадених удалося звільнити?
– Частину відпустили, міського голови Мелітополя звільнили, а за іншими ведеться робота.
– Наприкінці березня стало відомо про викрадення нардепа від ОПЗЖ Олександра Пономарьова. Чи відомо, де він зараз? І чи це було викрадення, враховуючи бекграунд політика?
– Відомо, що він потім був тривалий час у Бердянській міській лікарні з підозрою, як каже його лікар, на інфаркт. Наразі знову десь зник. Намагалися вивезти його, щоб зробити операцію до Запоріжжя, але його не випускали. Пропонували до Москви чи Криму. Але їхати з такою справою.
– Чи багато зрадників та колаборантів "спливли" за цей час в області?
- Небагато. Усіх цих псевдогероїв Батьківщина знає та не забуде. Галина Данильченко з Мелітополя, Шевчик з Енергодару. Це яскраві приклади людей, які не розуміють, що таке честь та гідність.
- Чи є вже населені пункти, де окупанти ввели в обіг рублі?
– Такої інформації ми не маємо. Є складності з готівковою гривнею, тому що не дають можливість завезти. Але ми просимо підприємців і тих, хто продає за гривню, вкладати її в банк, щоб були готівка і економіка могла трішки крутитися.
– Раніше ви повідомляли про намір окупантів провести "референдум" у Токмаку 4 квітня? Чи пройшов він?
– Ми робили це на попередження. Нічого там не сталося, і Центральна виборча комісія ухвалила вірні управлінські рішення: заборонити територіальним комісіям усіх рівнів проводити референдум чи довибори під час воєнного стану. Тому діяти у межах правового поля тут неможливо.
– Але ж окупанти діють не в умовах нашого законодавства.
- Завтра окупант вийде і скаже, що має Марс. Якщо вони захочуть щось проголосити – вони обов'язково це зроблять. Це до нас не має жодного стосунку. Ми живемо за законами України.
– Нині вони намагаються провести псевдореферендуми?
– Такої інформації нема. Вони намагаються зламати систему управління шляхом залякування та підкупу.
– Чи є в області випадки, подібні до того, що вся Україна побачила в Бучі?
– У меншому масштабі, я гадаю, є. У селах на лінії зіткнення у нас є досить суттєві втрати серед мирного населення. Багато хто думав, що пересидять, і це мало не добрі наслідки.
– Яка ситуація в Енергодарі та на Запорізькій АЕС?
– Запорізька АЕС працює. Ситуація складна, бо всі працюють під дулом автомата. Також намагаються завести людей до міськради та захопити систему управління. Енергодар перебуває під постійним терористичним тиском.
– Чи є у наших військових бодай приблизне розуміння, як звільняти АЕС? Адже ми розуміємо підвищену небезпеку та ризики.
- Я думаю, вони самі підуть із неї.
– Коли ми звільнятимемо Запорізьку область?
- Звісно. Наші військові це вже роблять. Енергодар знаходиться в такому місці, що це глухий кут. І залишатися в ньому немає сенсу. Їх атомна станція – як валізу без ручки. Там нічого не вдієш.
- Тобто вони за неї не чіплятимуться до останнього?
- Ви мене питаєте про мотиви ідіотів. Я не можу зробити собі лоботомію, щоби зрозуміти цих людей. Уявіть собі: стріляти із танка в атомну електростанцію. Вони вражають своїм дебілізмом.
- Чи є випадки примусової депортації "фільтраційними коридорами" до Росії?
– Ми знаємо, що частково відсилають до Криму.
– Мер Херсона в інтерв'ю говорив, що стан оборони області у перші дні вторгнення викликав багато запитань. І що 24 лютого в області майже не було силовиків. На Запоріжжі яка була картина?
– На Запоріжжі всі залишилися на своїх місцях. Жодна людина не виїхала за межі області. Більшість міських голів залишилася і була до останнього. Є розгублені. Є викрадені. Але більшість на початку війни виявили стійкість та відповідальність.
– Чи була область достатньо готова протистояти вторгненню? Чи можна було уникнути швидкої окупації?
– До 6500 одиниць бронетехніки? Я не знаю, як у степу можна... Я історик і трохи викладав історію радянського суспільства. У степу 6000 одиниць техніки. Така історія. Дізнайтеся у військових співвідношення сил, і вам стане ясно. Усі наші військові – герої й робили те, що могли у тій ситуації.
Джерело: LIGA.net.
