Відомий та шанований в Україні письменник Ян Валетов дуже точно охарактеризував Путіна та його зграю. Це гопники, які можуть знущатися тільки над слабшими - чи силою, чи духом. А якщо їм дати відсіч, воно заб'ється кудись подалі. Так завжди роблять боягузи та негідники.
Матеріал публікується із дозволу Яна Валетова. Обсценну лексику ми пом'якшили.
Коли я був підлітком у нас "на районі" жив огидний дрібний гопник. Пацючина мордочка, біле волосся - щур щуром. Досі пам'ятаю прізвисько – його звали Ганс. Не знаю, що з ним сталося, куди подівся, але пам'ятаю, що це дрібний покидьок тероризував усіх, хто його боявся. Забирав гроші на сніданки, збивав дрібні монети – і не було на нього управи.
Говорили, що він тягає в кишені небезпечну бритву і готовий пустити її в хід. Я добре пам'ятаю його наркоманську ходу, згорблені плічка і водянисті, безглузді очі. Ми тоді були у 6 або 7 класі, він був на кілька років старший. Як я розумію, він ретельно вибирав, над ким знущатися, і його репутація створювала йому ореол грози району.
А потім йому банально дали "люлів". Такі ж, як і він, приблатнені. Причому, дали таких, що від репутації нічого не лишилося. Його вже ніхто не боявся.
Потім в окрузі були інші мерзотники, але від Ганса і пам'яті не залишилося.
Влада таких покидьків, як Ганс або Путін, тримається на страху. На тому що їх бояться. На тому, що їх вважають сильними. Це магія зла – ми судимо про його могутність за допомогою свого інтелекту та уяви.
А треба банально дати... "люлів".
Гопник нічого не боїться, крім сили. Грубої сили, яка ламає йому ніс та вибиває зуби.
Європа, НАТО, США вважали, що "Ганса", що розійшовся, можна утихомирити. Що його не можна злити, і тоді він схаменеться. Що з ним можна домовитись, піти йому на поступки. А треба було одразу йому вставити.
Тоді б війни не було – ні в Україні, ні в Іраку, ні в Сирії, ні в Грузії, ні в Криму та на Донбасі.
Наші дорогі союзники вважають Путіна політичним діячем, лідером нації, а він – дрібний пітерський гопник, якого вируванням російського лайна винесло на вершини влади. Він - дрібний бандит, що збив собі банду з подібних йому боягузів. Так, у нього в кишені є ядерна бритва, але він гопник, і він живиться виключно страхом потенційних жертв. А сам, насправді, - дріб'язок і жалюгідність, і це його найбільший секрет. Ви намагаєтеся домовитися з тим, хто не є договороспроможним, з брехуном, який ніколи не тримає слова.
Рецепт очевидний: просто дати йому "люлів". І його соратнички-союзнички розбіжаться по кутках, затихнуть і не будуть завдавати ударів вашим консульствам і базам.
Я не закликаю вас захистити нас, ми з вашою допомогою справляємось самі. Захистіть себе. Це ж цілком очевидна потреба.
Чи все ще не очевидна, панове?
Ян Валетов, Дніпро
